Рішення № 17222179, 14.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/21214.06.11 За позовомдочірнього підприємства «Квенбергер Логістикс УКР»

до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер»

про стягнення 10701, 10 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю. Представники сторін: від позивача: представник ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 06.04.2011 року) від відповідача:не з`явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Квенбергер Логістикс УКР»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер»про стягнення 10701, 10 грн., із них: 5353, 93 грн. сума основного боргу, 506, 23 грн. 3 % річних, 2536, 69 грн. інфляційні втрати, 2304, 25 грн. - пеня. Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем умов договору перевезення № 935-Т від 03.03.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 року порушено провадження у справі № 23/212 та призначено її розгляд на 31.05.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 року у звязку з відсутністю у судовому засіданні представників сторін, розгляд справи відкладено до 14.06.2011 року.

У судовому засіданні 14.06.2011 року представник Позивача подав заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви Позивач просить суд стягнути з Відповідача основний борг у розмірі 5353, 93 грн., 368, 95 грн. 3 % річних, 2187, 00 грн. інфляційні втрати, 1316, 81 грн. пеня.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не зявився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом, на виконання вимог статті 811 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань які долучено до матеріалів справи.

Керуючись статтею 75 Господарського процесуального Кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 03.03.2010 року укладено договір № 935-Т, відповідно до умов якого Позивач зобовязався надати транспортно-експедиційні послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародних сполученнях, а Відповідач зобовязався сплатити вартість наданих послуг.

Згідно пункту 3.1.1 договору № 935-Т від 03.03.2010 року Відповідач своєчасно, за пять днів до початку запланованого перевезення надає Позивачу заповнену заявку на перевезення вантажу з зазначенням всіх реквізитів, доручень та інструкцій, які забезпечують можливість організації перевезення та транспортно-експедиційного обслуговування вантажів.

На виконання договору № 935-Т від 03.03.2010 року Позивач надав Відповідачу транспортні послуги на суму 29353, 93 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № UI - 0012037.

Пунктом 4.2 договору № 935-Т від 03.03.2010 року встановлено, що Відповідач оплачує послуги Позивача, а також суму транзитних платежів (автодоставки, страхування, складських та митно-брокерських послуг), згідно виставленого рахунку.

Позивачем направлено Відповідачу рахунки-фактури № UI0012037 від 19.05.2010 року та № UI0012037/1 від 17.12.2010 року за надані транспортно-експедиційні послуги та міжнародні перевезення на суму 34707, 86 грн.

Розрахунки Відповідачем здійснюються у порядку 100 % оплати на протязі десяти банківських днів з моменту виставлення рахунку на акту виконаних робіт (пункт 4.3).

Відповідно до пункту 4 статті 306 Господарського кодексу України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, повязаним з перевезенням вантажів.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобовязується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу.

З наданого суду екземпляру для перевізника міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 075103 вбачається, що Позивач вчасно надав транспортний засіб, який було завантажено 19.05.2010 року.

Відповідно до відмітки у графі міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) вантаж було доставлено за призначенням та одержано Відповідачем 26.05.2010 року.

Таким чином, судом встановлено, що Позивач належним чином та у встановлені господарським договором строки виконав свої зобовязання в частині перевезення 22 піддонів за маршрутом Турбіго (Мілан)-Аршиньяно-Івано-Франківськ.

Відповідач свої зобовязання за надані Позивачем транспортні послуги та міжнародні перевезення повністю не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 5353, 93 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки, доказів повного погашення заборгованості за надані транспортні послуги Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 5353, 93 грн. є обгрунтованою, тому підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобовязань за господарським договором в частині оплати наданих Позивачем послуг у встановлені договором строки (порушення вимог пункту 7.6 договору № 935-Т від 03.03.2010 року).

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.6 договору № 935-Т від 03.03.2010 року встановлено, що у випадку прострочення платежу, вказаного в пункті 4.3 договору, Відповідач сплачує пеню у розмірі 0, 5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в розмірі 1316, 81 грн. (за період з 16.03.2010 року по 18.08.2010 року).

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку про задоволення вимог в цій частині, а тому підлягають до стягнення з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 2187, 00 грн. та 3 % річних у розмірі 368, 95 грн. (за період з 16.03.2010 року по 16.03.2011 року).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені дочірнім підприємством «Квенбергер Логістикс УКР»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер»(01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 30-а, офіс 5, ідентифікаційний код 22950423) на користь дочірнього підприємства «Квенбергер Логістикс УКР»(08307, Київська область, місто Бориспіль, аеропорт, ідентифікаційний код 30455653) 5353 (пять тисяч триста пятдесят три) грн. 93 коп. сума основного боргу, 368 (триста шістдесят вісім) грн. 95 коп. 3 % річних, 2187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн. 00 коп. інфляційні втрати, 1316 (одна тисяча триста шістнадцять) грн. 81 коп. пеня, 91 (девяносто одна) грн. 67 коп. - державного мита та 202 (двісті дві) грн. 16 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк Повне рішення складено 15.06.2011 року