Рішення № 17222122, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/23208.06.11 За позовом:Публічного акціонерного товариства "Дослідно - експериментальний завод №20 цивільної авіації"

до:Товариства з обмеженою відповідальністю " Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГІЯ 2000"

про: стягнення заборгованості - 539 019 грн. 15 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1, довіреність №64/365 від 11.05.2011 ОСОБА_2, довіреність №64/424 від 25.05.2011

Відповідача:не зявились

В судовому засіданні 08.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частину рішення

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дослідно - експериментальний завод №20 цивільної авіації" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ЕНЕРГІЯ 2000" про стягнення боргу в сумі 539 019 грн. 15 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 порушено провадження у справі №61/232, розгляд справи призначено на 08.06.2011.

03.06.2011 через загальний відділ суду від позивача надійшла заява про уточнення та зменшення позовних вимог у звязку з частковою сплатою заборгованості за договором 12.05.2011 в розмірі 346118 грн. 70 коп., та в якій позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 78805 грн. 42 коп. основного боргу, 51840 грн. 74 коп. інфляційних збитків, 16065 грн. 62 коп. трьох відсотків річних, 41933 грн. 61 коп. пені.

Представники позивача в судове засідання 08.06.2011 зявились.

Відповідач в судове засідання 08.06.2011 не зявився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Крім того, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, однак відповідач своїм правом не скористався.

У судовому засіданні 08.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Дослідно - експериментальний завод №20 цивільної авіації", яке в подальшому було переіменовано на Публічне акціонерне товариство "Дослідно - експериментальний завод №20 цивільної авіації" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГІЯ 2000" (замовник) було укладено договір №90018 (надалі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання виготовити та поставити замовнику продукцію власного виготовлення, кількість, вартість одиниці, загальна вартість та терміни поставки яких вказані у специфікаціях, які є невідємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору, замовник сплачує передоплату в розмірі 50% від суми специфікації протягом 5-ти банківських днів на підставі виставленого рахунку. В разі порушення замовником термінів оплати, згідно п.3.2, термін поставки переноситься на загальну кількість днів затримки платежів.

Замовник здійснює остаточний розрахунок у розмірі 50% протягом 5-ти банківських днів після повідомлення виконавцем замовника про готовність продукції до передачі, на підставі виставленого рахунку (п.3.3 Договору).

Згідно п.4.5 Договору, право власності на продукцію переходить до замовника у момент підписання сторонами акту приймання-передачі продукції по якості та кількості та накладної, за умови, якщо здійснені розрахунки, згідно п.3.3 Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, замовник здійснює оплату вартості продукції на користь виконавця у національній валюті України (гривні). Продукція вважається оплаченою (момент оплати продукції) з дня зарахування повної суми коштів за специфікаціями до цього Договору на розрахунковий рахунок виконавця.

Згідно специфікацій до Договору №№1, 2, 3, 4 (та додаткової угоди №1 від 26.03.2008р. до неї), 5, 6, 7, 8, 9, що погоджені сторонами на суму 1869997 грн. 94 коп., позивач поставив продукцію на вказану суму 1869997 грн. 94 коп., що підтверджується актами приймання-передачі продукції по кількості та якості №1 від 29.02.2008, №2 від 31.03.2011, №3 від 03.04.2008, №4 від 15.04.2008, №5 від 27.06.2008, №6 від 31.07.2008, №7 від 30.12.2008, а також за видатковими накладними, продукція отримана представником відповідача ОСОБА_3 за довіреностями, які містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач розрахувався за поставлений позивачем товар за Договором частково, а саме в розмірі 1445073 грн. 82 коп. згідно виписок з банку, що містяться в матеріалах справи.

В порушення умов Договору відповідач оплату за поставлений позивачем товар у встановлені строки не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 424 924 грн. 12 коп. (1869997 грн. 94 коп.- 1445073 грн. 82 коп.).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноваженої особи відповідача на товаророзпорядчих документах.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених договором.

Матеріалами підтверджено, що станом на дату винесення рішення відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а тому має заборгованість перед позивачем в розмірі 424 924 грн. 12 коп.

03.06.2011 через загальний відділ суду від позивача надійшла заява про уточнення та зменшення позовних вимог у звязку з частковою сплатою заборгованості за Договором в розмірі 346118 грн. 70 коп. після подачі позивачем позову до суду, а саме 12.05.2011 згідно виписки банку, та в якій позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 78805 грн. 42 коп. основного боргу.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України якщо відсутній предмет спору, господарський суд припиняє провадження у справі.

Так, станом на день прийняття рішення, предмет спору щодо стягнення частини основної заборгованості відсутній, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача 346118 грн. 70 коп.

Між сторонами підписано та скріплено печатками акт взаємних розрахунків станом на 26.05.2011 (міститься в матеріалах справи), яким сторони підтвердили заборгованість відповідача за Договором перед позивачем в сумі 78805 грн. 42 коп.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 78805 грн. 42 коп. (424 924 грн. 12 коп.- 346118 грн. 70 коп.) обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 51840 грн. 74 коп. інфляційних збитків, 16065 грн. 62 коп. трьох відсотків річних, 41933 грн. 61 коп. пені.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 5.3 Договору, в разі несвоєчасного виконання своїх грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми коштів, що не були перераховані у строк за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день затримки.

Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого товару, а доказів на спростування наведеного не надано, то стягнення з відповідача пені у зазначеному позивачем розмірі 41933 грн. 61 коп. пені. є правомірним.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, стягнення з відповідача 51840 грн. 74 коп. інфляційних збитків, 16065 грн. 62 коп. трьох відсотків річних у зазначеному позивачем розмірі є правомірними.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЕНЕРГІЯ 2000" (04119, м. Київ, вул. Дехтярівська, буд.36; код 30489106) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства "Дослідно - експериментальний завод № 20 цивільної авіації" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд.94-А; код 01128498) 78805 (сімдесят вісім тисяч вісімсот пять) грн. 42 коп. основного боргу, 51840 (пятдесят одна тисяча вісімсот сорок) грн. 74 коп. інфляційних збитків, 16065 (шістнадцять тисяч шістдесят пять) грн. 62 коп. трьох відсотків річних, 41933 (сорок одна тисяча девятсот тридцять три) грн. 61 коп. пені, 5 347 (пять тисяч триста сорок сім) грн. 64 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

4. Припинити провадження у справі згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України в частині стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 346118 грн. 70 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 14.06.2011