Рішення № 17221658, 14.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/17614.06.11 За позовомприватного підприємства «Лізгольд»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Будінсервіс»

простягнення 54096, 59 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник ОСОБА_1. (довіреність № 2 від 25.04.2011 року)

від відповідача:представник ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 09.06.2011 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Лізгольд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Будінсервіс»54096, 59 грн., із них: 37607, 79 грн. сума основного боргу, 2873, 24 грн. пеня, 11019, 08 грн. - інфляційні втрати, 2596, 48 грн. 3 % річних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до контракту № 169/1 від 06.07.2007 року роботи.

26.04.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/176 та призначено її до розгляду на 17.05.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2011 року у звязку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача, розгляд справи № 23/176 відкладено до 31.05.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 року у звязку з відсутністю у судовому засіданні представника Позивача, розгляд справи № 23/176 відкладено до 14.06.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у відзиві на позов проти позову заперечував, зазначаючи про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»не виконало умови контракту та додаткових угод у повному обсязі, зокрема не передало виконавчу документацію у встановленому порядку, таким чином Відповідач не може повністю здати роботи замовнику без погодження із державним департаментом пожежної безпеки та відповідно отримати гроші за виконані роботи щоб розрахуватися з Позивачем.

Крім того, подав заяву про застосування строків позовної давності в частині стягнення пені.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»та Відповідачем 06.07.2007 року було укладено контракт на виконання вогнегасних робіт № 169/1, відповідно до умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»зобовязалось виконати вогнезахист вузлів перетину інженерних комунікацій з будівельними конструкціями на обєкті: «Будівництво багатоповерхових гаражів на 1400 машиномісць по вул. Старонаводницькій, 2-20 в Печерському районі м. Києва», а Відповідач зобовязався прийняти роботи та оплатити її вартість.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Загальна вартість контракту № 169/1 від 06.07.2007 року складає 469501, 00 грн.

У звязку з виконанням додаткових обсягів робіт з улаштування деформаційного шва, вогнезахисту вузлів перетину інженерних комунікацій з будівельними конструкціями, товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»та Відповідачем були укладені додаткові угоди № 169/1/1 від 14.09.2007 року, № 169/1/3 від 06.08.2008 року, № 169/1/4 від 22.10.2008 року до контракту № 169/1 від 06.07.2007 року.

Загальна вартість додаткової угоди № 169/1/1 від 14.09.2007 року становить 34461, 00 грн., додаткової угоди № 169/1/3 від 06.08.2008 року 61814, 00 грн., додаткової угоди № 169/1/4 від 22.10.2008 року 18712, 00 грн.

У період з вересня 2007 року по листопад 2008 року товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»було виконано комплекс робіт з улаштування деформаційного шва, вогнезахисту вузлів перетину інженерних комунікацій з будівельними конструкціями, з вогнезахисту вузлів перетину інженерних комунікацій з будівельними конструкціями на загальну суму 1416688, 80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних підрядних робіт.

Пунктом 2.2.4. контракту № 169/1 від 06.07.2007 року встановлений обовязок Відповідача проводити оплату робіт, виконаних товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»не пізніше десяти банківських днів з дати підписання актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість робіт (форма № КБ-3в).

Крім того, згідно пункту 4.4. контракту № 169/10 від 06.07.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»зобовязалось сплатити Відповідачу послуги генерального підряду в розмірі 3 % від вартої виконаних робіт.

Відповідач, виконуючи умови контракту № 169/10 від 06.07.2007 року сплатив товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас» 1336580, 34 грн. Заборгованість Відповідача з відрахуванням послуг генерального підряду на момент розгляду справи становить 37607, 79 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 21.03.2011 року між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»було укладено договір про відступлення права вимоги № 210311/2/ПБ, відповідно до умов якого останнє відступило, а Позивач набув права вимоги згідно контракту № 169/10 від 06.07.2007 року. Право вимоги згідно бухгалтерського обліку складає 37607, 79 грн. (пункт 2.2).

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні обсягом і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача щодо виконання зобовязання за контрактом № 169/10 від 06.07.2007 року.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання щодо сплати коштів за виконані роботи з вогнезахисту вузлів перетину інженерних комунікацій Відповідач повністю не виконав, вимога Позивача про стягнення основного боргу у розмірі 37607, 79 грн. підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобовязання у строки, встановлені пунктом 5.2 контракту № 169/10 від 06.07.2007 року і не оплатив у встановлені договором строки комплекс робіт з улаштування деформаційного шва, вогнезахисту вузлів перетину інженерних комунікацій з будівельними конструкціями, з вогнезахисту вузлів перетину інженерних комунікацій з будівельними конструкціями.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України обовязок доведення відсутності своєї вини покладено на особу, яка порушила господарське зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких пояснень та підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до позовної заяви Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 2873, 24 грн. за несвоєчасне виконання Відповідачем своїх зобовязань за виконані роботи.

Пунктом 5.2 контракту № 169/10 від 06.07.2007 року встановлено, що у разі несвоєчасного виконання Відповідачем зобовязань щодо підписання актів, приймання виконаних робіт або здійснення оплати, він зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього пені та наполягає на застосуванні наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення пені з Відповідача згідно контракту № 169/10 від 06.07.2007 року сплинув у вересні 2008 року.

Згідно пунктів 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені сплинув та Відповідачем заявлено відповідне письмове клопотання про застосування судом наслідків позовної давності до винесення судового рішення, суд відмовляє у задоволення зазначеної позовної вимоги.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у розмірі 11019, 08 грн. (за період з грудня 2008 року по березень 2011 року) та 3 % річних у розмірі 2596, 48 грн. (за період з 01.01.2009 року по 20.04.2011 року) суд задовольняє вимоги в цій частині повністю.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені приватним підприємством «Лізгольд»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будінсервіс»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 23, к. 807, ідентифікаційний код 31516968) на користь приватного підприємства «Лізгольд»(03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, ідентифікаційний код 36798064) 37607 (тридцять сім тисяч шістсот сім) грн. 79 коп. сума основного боргу, 11019 (одинадцять тисяч девятнадцять) грн. 08 коп. - інфляційні втрати, 2596 (дві тисячі пятсот девяносто шість) грн. 48 коп. 3 % річних, 512 (пятсот дванадцять) грн. 23 коп. - державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 47 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Повне рішення складено: 15.06.2011 року.