Рішення № 17220646, 07.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/17507.06.11 За позовом Українського державного інституту по проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчопром"

до Всеукраїнської громадської організації "Аграрна палата України"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про стягнення 64 903,90 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №29/01-68 від 28.04.11.

від відповідача: не зявився.

від третьої особи: ОСОБА_2 - за довіреністю №82 від 30.08.10 р.

У судовому засіданні 07.06.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Українського державного інституту по проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчопром" до Всеукраїнської громадської організації "Аграрна палата України" про стягнення 64 903,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору оренди №4078 нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.09.08 р. та відшкодуванню комунальних та експлуатаційних послуг відповідно до договору №4078/1 на оплату комунальних та експлуатаційних послуг від 10.09.08 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 64903,90 грн, з них 60298,39 грн - сума основної заборгованості, 3484,19 грн пеня та 1121,32 грн штраф.

Ухвалою суду від 18.05.11 порушено провадження у справі №40/175 та призначено до розгляду на 07.06.11. Даною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

У судове засідання, призначене на 07.06.11, представник Позивача та Третьої особи зявилися, вимоги ухвали суду виконали. Представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представників позивача та третьої особи, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

10.09.08 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (Орендодавець, Третя особа у справі) та Всеукраїнською громадською організацією «Національна сільськогосподарська палата України»(правонаступником якого є Всеукраїнська громадська організація «Аграрна палата України»), (Орендар, Відповідач у справі) було укладено договір оренди №4078 нерухомого майна, що належить до державної власності (Договір).

Пунктом 1.1. договору встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (Майно), загальною площею 200 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 8 (на першому - 46 кв. м та четвертому 154 кв. м поверхах будівлі), що знаходиться на балансі Українського державного інституту по проектуванню підприємств харчової промисловості «Укрдіпрохарчопром»(Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.04.08 р. і становить 1214233 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення Всеукраїнської громадської організації «Національна сільськогосподарська палата України»для здійснення їх статутної діяльності (п.1.2. Договору).

Третя особа згідно з п.7.1 Договору зобовязалася передати Відповідачу в оренду державне Майно згідно з Договором по акту приймання-передачі Майна, який підписується одночасно з Договором. А Відповідач прийняти в строкове платне користування Майно та своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.3 Договору).

Передача нерухомого майна в оренду відповідачу підтверджується Актом приймання-передавання орендованого майна від 10 вересня 2008р.

Розділом 10 договору оренди, а саме пунктом 10.1. встановлений строк дії договору на 2 роки 11 місяців з 10.09.08 р. до 10.08.11 р.

10.05.11 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Всеукраїнською громадською організацією «Аграрна палата України»було підписано договір №4078/02 про припинення договору оренди №4078 від 10.09.08 р., в якому визначено, що договір оренди вважається припиненим з 31.03.11 р.

31.03.11 р. Орендар на підставі акту прийому-передачі (повернення) повернув Орендодавцеві майно.

Відповідно до п.3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами і доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2008 р. 6232,1 грн. Керуючись п.19, п.25 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13 жовтня 2004 р. №2149 та Протоколом №2 від 21.08.08 р., розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем 6500 грн без ПДВ за базовий місяць (травень 2008 р.).

Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2008 р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень, серпень, вересень 2008 р.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному законодавством (п.3.2 Договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 Договору).

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінету Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану обєкта оренди з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.3.5 Договору).

10.09.08 р. між Українським державним інститутом по проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчопром" (Балансоутримувач, Позивач у справі) та Всеукраїнською громадською організацією «Національна сільськогосподарська палата України»(правонаступником якого є Всеукраїнська громадська організація «Аграрна палата України»), (Орендар) було укладено договір №4078/1 на оплату комунальних та експлуатаційних послуг (Договір № 4078/1), відповідно до умов якого Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, а також надання комунальних послуг, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача та відшкодування вищевказаних витрат пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим договором.

Позивач згідно з п.2.1 Договору №4078/1 зобовязався забезпечити обслуговування, утримання та експлуатацію будівлі згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлею, надавати Орендарю комунальні послуги за діючими розцінками та тарифами та інформувати Орендаря про зміни розцінок і тарифів, а Відповідач сплачувати вартість комунальних та експлуатаційних послуг Балансоутримувачу згідно з розрахунком, який щомісячно надається Орендарю Балансоутримувачем. Відшкодовувати Балансоутримувачу витрати по сплаті податку на землю пропорційно частці орендованого нежитлового приміщення у загальній площі земельної ділянки Балансоутримувача.

Пунктом 2.2.2 Договору встановлено, що перерахування платежів, вказаних вище, здійснюється Орендарем щомісячно на розрахунковий рахунок Балансоутримувача не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, одночасно з перерахуванням орендної плати.

Розділом 5 Договору №4078/1, а саме п.5.1 встановлено, що цей договір вступає в дію з 10.09.08 р. і діє в ті ж строки, що і Договір оренди нерухомого майна №4078 від 10.09.08 р.

Позивач стверджує, що Відповідач протягом всього строку дії договору оренди неналежно виконував свої зобовязання по сплаті орендної плати та відшкодування комунальних та експлуатаційних послуг. Внаслідок чого станом на 20.04.11 р. згідно з актами звірки розрахунків сума основної заборгованості складає 60298,39 грн.

Позивач листом №29/01-23 від 21.02.11 та №29/01-32/1 від 10.03.11 звернувся до Відповідача, в якому повідомив про наявність заборгованості по орендним платежам перед Балансоутримувачем за оренду приміщення та за комунальні послуги, поставив вимогу сплатити її у повному обсязі у вказаний термін.

Проте на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач не надав відповіді на вищевказаний лист та не виконав вимоги, поставлені у них.

Доказом підтвердження заборгованості відповідача за оренду нежитлового приміщення та інші платежі у розмірі 60298,39 грн, зокрема є також Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, скріплений підписами і печатками обох сторін.

Такий Акт, згідно з пунктом 9.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 21 січня 2004 року за N 22, розглядається судом як підстава для здійснення розрахунків між Позивачем та Відповідачем.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобовязання по сплаті орендних платежів та інших платежів за користування Майном згідно з умовами Договору не виконав, суму основної заборгованості у розмірі 60298,39 грн не сплатив.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п.3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення , включаючи день оплати .

Пунктом.2.2.2. Договору № 4078/1 встановлено, що при несвоєчасному внесенні плати, або не в повному обсязі, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку пені, що заявлена до стягнення за період з березня 2010 р. по березень 2011р., тобто позивачем не дотримано вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У звязку з вищезазначеним, за розрахунок пені здійсненого судом відповідно до приписів ч.6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 253-255 ЦК України, та складає 1802,61грн:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

3636.9211.10.2010 11.04.20111837.7500 %0.042 %*282.63

5742.1411.11.2010 11.04.20111527.7500 %0.042 %*370.64

10538.2711.12.2010 11.04.20111227.7500 %0.042 %*545.97

8327.0311.01.2011 11.04.2011917.7500 %0.042 %*321.79

7002.4611.02.2011 11.04.2011607.7500 %0.042 %*178.42

7591.6511.03.2011 11.04.2011327.7500 %0.042 %*103.16 Щодо позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 1121,32 грн слід зазначити наступне.

Згідно з п.3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості (п.3.8 Договору).

У разі якщо на дату сплати заборгованість за комунальні та експлуатаційні послуги, а також податку на землю становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар сплачує штраф в розмірі 3 % річних (п.2.2.2 Договору № 4078/1 )

Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо штрафу, визнає його обґрунтованим та таким, що відповідає узгодженим договірним умовам, а тому підлягає задоволенню у розмірі 1 121,32 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, при частковому задоволенні позову підлягають стягненню з обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Всеукраїнської громадської організації "Аграрна палата України" (04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. О.Теліги, б. 8, офіс 404, ідентифікаційний код 26581715) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Українського державного інституту про проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчопром"

(04112, м. Київ, Шевченківський район, вул. О.Теліги, б. 8, ідентифікаційний код 00334422) суму заборгованості в розмірі 60 298 (шістдесят тисяч двісті девяносто вісім) грн 39 коп., пеню в розмірі 1802 (одну тисячу вісімсот дві) грн 61 коп., штраф у розмірі 1121 (одну тисячу сто двадцять одну) грн 32 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 632 (шістсот тридцять дві) грн 22 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 229 (двісті двадцять девять ) грн 86 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 14.06.2011 р.