Рішення № 17220491, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/17108.06.11

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

ДоВідкритого акціонерного товариства завод “Керамік”

про стягнення заборгованості, 133553,78 грн.

                                                                      Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача –Іваненко І.П.

Від відповідача –Трембіч А.Я

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства завод “Керамік” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Гірничо-збагачувальна фабрика “Центральна”про стягнення заборгованості, 133553,78 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 року порушено провадження у справі №58/174, розгляд справи призначено на 29.04.2011 року.

У судове засідання 29.04.2011 року представник позивача з’явився.          

Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

В зв’язку з неявкою відповідача по справі та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 20.05.2011 року.

У судове засідання 20.05.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

Представник позивача надав клопотання про зміну назви підприємства позивача.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду надав усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача надав суду клопотання про залучення третіх осіб.

Представник відповідача надав усні обґрунтування клопотання.

У задоволенні клопотання судом відмовлено.

Суд зобов’язав представника відповідача надати пояснення (погодження або заперечення) до акту звіряння розрахунків.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів по справі та вивчення поданих документів, судом оголошено перерву до 08.06.2011 року на 15:00.

У судове засідання 08.06.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

Представник відповідача надав клопотання про надання ухвали про відмову у залучення третіх осіб.

У задоволенні клопотання судом відмовлено.

Представник відповідача надав заперечення до акту звіряння розрахунків.

Представник відповідача надав суду клопотання про зупинення провадження у справі.

У задоволенні клопотання судом відмовлено.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 08.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(надалі - Позивач) та Відкритим акціонерним товариством завод «Керамік»(надалі Відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 10.12.2001 № 25-0731 (надалі Договір) (копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України Позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з Відповідачем для потреб: опалення –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку Відповідач зобов’язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання “Абонентом” теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Згідно Додатку 3 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію Відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, а з 01.01.2011 –затверджені Постановою національної комісії регулювання електроенергетики, які можуть змінюватись в період дії Договору.

У п. 5 Додатка 4 до Договору передбачено, що Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період га акт звірки на початок розрахункового період) (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до п. 2 Додатка 4 до Договору до початку розрахункового періоду (місяця) відповідач сплачує вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий іеріод. з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб сплати споживаємої енергії.

Свої зобов’язання за Договором Відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у період з 01.01.2010 року по 01.03.2011 року за Відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 124302,25 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами), відомостями обліку та довідкою про надходження коштів (копії наявні в матеріалах справи).

Відповідач у відзиві на позовну заяву та запереченні проти акту звіряння розрахунків проти задоволення вимог Позивача заперечує у повному обсязі, проте належним чином свою позицію не обґрунтовує.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Предметом договору № 25-0731 від 01.12.2001 року, пунктом 1.1. визначено постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до ч. 6 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання “Абонентом” теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Згідно Додатку 3 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію Відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, а з 01.01.2011 –затверджені Постановою національної комісії регулювання електроенергетики, які можуть змінюватись в період дії договору.

У п. 2 Додатку 4 до Договору передбачено, що Відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту № 3 за адресою: вул. Щекавицька, буд. 37/48 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Враховуючи розрахунок наданий позивачем та наданий розрахунок за спожиту теплову енергію відповідачем згідно умов договору та з урахуванням пільг і взаєморозрахунків, основна заборгованість відповідача за договором становить 124302,25 грн., яку суд вважає обґрунтованою, та такою, що підлягає стягненню.

Виходячи зі змісту ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб’єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб’єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку (ч.2 ст.32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”).

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними розпоряджень Київської міської державної адміністрації, якими затверджено тарифи, на підставі яких було здійснено позивачем розрахунок заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію, а тому АЕК „Київенерго” правомірно застосовані тарифи, встановлені вищевказаними розпорядженнями при обчисленні вартості спожитої відповідачем теплової енергії за Договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат в розмірі 4586,98 грн., трьох відсотків річних в розмірі 2033,00 грн., та пені в розмірі 3228,64 грн. у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за Договором.

За перерахунком суду розмір пені складає 3228,64 грн.

Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат складає 4432,12 грн. та 3% річних складає 1435,91 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                                            В И Р І Ш И В:

1. Замінити позивача –Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»на його правонаступника –Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго».

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Керамік»(04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд.71, код ЄДРПОУ 04012371) на користь Публічного акціонерного товариства „Київенерго” (01001, м. Київ, Печерський район, площа Івана Франка,5 ,код ЄДРПОУ 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу „Енергозбут Київенерго“ (04050,м. Київ, Шевченківський район, вул.Мельникова, буд.31, код ЄДРПОУ 26187763) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 124302 (сто двадцять чотири тисячі триста дві) грн. 25 коп. основного боргу, 3228 (три тисячі двісті двадцять вісім) грн. 64 коп. пені, 4432 (чотири тисячі чотириста тридцять дві) грн. 12 коп. інфляційних витрат, 1435 (одна тисяча чотириста тридцять п’ять) грн. 91 коп. трьох відсотків річних, 1335 (одна тисяча триста тридцять п’ять) грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання Рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 14.06.2011 р.