Рішення № 17220412, 02.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/11202.06.11 За позовомПрокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Соломянської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Соломянської районної у місті Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підряд-9"

про стягнення 50597,28 грн. боргу.

Суддя Якименко М.М.

Представників сторін:

від прокуратури: Угринович О.М. посвідчення № 148 від 24.05.2011

від позивача-1: не зявились

від позивача-2: ОСОБА_1 довіреність № 3 від 30.12.2010

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави, в особі Солом"янської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Соломянської районної у місті Києві ради звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підряд-9" про стягнення 50 597,28 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, між Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Соломянської районної у місті Києві ради та ТОВ "Підряд-9" 01.04.2008 р. було укладено договір оренди № 780/ч нежилого приміщення в м. Києві по вул. Виборзька, 91-а. Строк дії вказаного договору оренди закінчився 07.11.2010 р., однак після закінчення дії договору відповідач приміщення не звільнив, заборгувавши 50597,28 грн. орендної плати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.04.2011 р. порушено провадження у справі.

Листом від 12.05.2011 р. позивач-1 повідомив суд про те, що підтримує позовні вимоги просить їх задовольнити, в подальшому позивач-1 просив розглядати справу за його відсутності.

19.05.2011р. розгляд справи відкладено на 02.06.2011 р.

В судове засідання 02.06.2011 р. представник відповідача повторно не зявився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 16.05.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 21.04.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник прокуратури та позивача-2 в судовому засіданні 02.06.2011 підтримали позовні вимоги повністю та просили їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Соломянської районної у місті Києві ради та ТОВ "Підряд-9" 01.04.2008 р. було укладено договір оренди № 780/ч нежилого приміщення в м. Києві по вул. Виборзька, 91-а.

Пунктом 3.8. Договору оренди передбачено сплату орендарем орендної плати та інших платежів щомісячно, з урахуванням індексу інфляції.

Розмір орендної плати було встановлено у розмірі 7088,05 грн. щомісячно.

Згідно п. 3.5. Договору оренд, орендар зобовязаний крім орендної плати компенсувати орендодавцеві його видатки по платі за землю.

Згідно п. 9.1 Договору строк дії вказаного договору оренди встановлено до 07.11.2010 р., доказів продовження терміну дії Договору суду не надано.

З матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобовязання щодо оплати за користування приміщенням згідно Договору у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 48 933,65 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що за невиконання зобовязань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законом та договором.

Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З матеріалів справи слідує, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 6.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 1 510,09 грн. за листопад 2010 - березень 2011 р. та компенсація плати за землю у розмірі 1666,63 грн. за жовтень 2010 березень 2011 р.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. Договору сторони встановили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 1 510,09 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок компенсації плати за землю, суд дійшов висновку про його відповідність вимогам законодавства та обґрунтованість. За таких обставин позовні вимоги про стягнення компенсації плати за землю підлягають задоволенню у розмірі 1666,63 грн. за жовтень 2010 березень 2011 р.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підряд-9" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 91-а, код ЄДРПОУ 19018669) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Соломянської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, код ЄДРПОУ 35756919) - 48933 (сорок вісім тисяч девятсот тридцять три) грн. 65 коп. - заборгованості за оренду приміщення, 1510 (одну тисячу пятсот десять) грн. 09 коп. пені, 1666 (одну тисячу шістсот шістдесят шість) грн. 63 коп. - компенсації плати за землю.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підряд-9" (03067, м. Київ, вул. Виборзька, 91-а, код ЄДРПОУ 19018669) в доход Державного бюджету України 505 (пятсот пять) грн. 97 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М.Якименко