Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 27/10307.06.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова
компанія «Інвестсервіс»
про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 13 924, 74 грн.
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 03.11.2010 року;
від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 14.01.2011 року.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»до Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 13 924, 74 грн.
Вимоги мотивовані тим, що 29.06.2008 року в с. Білогородка по вул. Леніна гр. ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки Пежо 307, д/н НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем Тойота Прадо, д/н НОМЕР_2, який був застрахований ЗАТ «Страхова компанія «Соверен»на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. Цивільно-правова відповідальність особи винної у ДТП (гр. ОСОБА_3.), на момент ДТП була застрахована ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс». На думку позивача, враховуючи те, що страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування, до нього в порядку регресу, передбаченому ст. 1191 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.05.2011 року.
Представник позивача у судовому засіданні 24.05.2011 року подав витребувані ухвалою суду від 10.05.2011 року докази.
Представник відповідача у судове засідання 24.05.2011 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.05.2011 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 24.05.2011 рокурозгляд справи відкладено на 07.06.2011 року, витребувано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо того, чи було застраховано станом на 29.06.2008 року цивільно-правову відповідальність будь-якої особи відносно наземного транспортного засобу Пежо, д/н НОМЕР_1, та у який період.
06.06.2011 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли витребувані ухвалою суду відомості.
Представник відповідача у судовому засіданні 07.06.2011 року подав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на невірний розрахунок позивачем розміру страхового відшкодування та надав здійснений ним розрахунок страхового відшкодування, відповідного до якого розмір останнього дорівнює 17382, 58 грн.
Представник позивача у судовому засіданні 07.06.2011 року позов підтримав у повному обсязі та подав письмові пояснення, у яких з доводами відповідача не погоджувався з підстав того, що діючим законодавством не передбачається інших підстав для зменшення суми страхового відшкодування окрім вирахування коефіцієнту фізичного зносу та франшизи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
З довідки ВДАІ з обслуговування Києво-Святошинського району ГУ МВС України в Київській області від 16.07.2008 року та постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 3-15556/08 р. від 02.07.2008 року вбачається, що 29.06.2008 року приблизно о 19 год. 30 хв. гр. ОСОБА_3, керуючи автомобілем Пежо 307, д/н НОМЕР_1, в с. Білогородка по вул. Леніна, рухаючись заднім ходом не переконався, що буде безпечно та не створить безпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив зіткнення з автомобілем Тойота Прадо, д/н НОМЕР_2, від чого автомобілі отримали механічні ушкодження.
Києво-Святошинським районним судом Київської області по справі № 3-15556/08 р. від 02.07.2008 року гр. ОСОБА_3. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 68, 00 грн.
Пошкоджений внаслідок вказаної ДТП автомобіль Тойота Прадо, д/н НОМЕР_2 був застрахований на підставі договору № 1-131-005/08 страхування транспортного засобу від 12.03.2008 року,укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «Соверен»та ОСОБА_4
Відповідно до наявного в матеріалах справи статуту Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен», затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № 24 від 29.11.2010 року), останнє має попереднє найменування - Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Соверен».
Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням ЗАТ «Страхова компанія «Соверен»04.07.2008 року було проведено автотоварознавче дослідження (Звіт № 73 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику т/з Тойота Прадо, д/н НОМЕР_2), згідно якого матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Тойота Прадо, д/н НОМЕР_2 у результаті його ушкодження при ДТП, становить 26 149, 82 грн.
Як вбачається із страхового акту № 08/08-35 Т від 19.08.2008 року ЗАТ «Страхова компанія «Соверен»було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 23 924, 74 грн.
ЗАТ «Страхова компанія «Соверен»було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 23 924, 74 грн. на підтвердження чого в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 841 від 20.08.2008 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відшкодувавши збитки, завдані водієм гр. ОСОБА_3, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З наданої суду довідки Моторного (транспортного) страхового бюро України від 24.05.2011 року вбачається, що станом на дату зазначеної ДТП між гр. ОСОБА_5 та ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»було укладено поліс № ВВ / 3538784 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1), відповідно до якого ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду, заподіяну зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіль Пежо 307, д/н НОМЕР_1. Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500, 00 грн., франшиза 0, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»є правонаступником ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс».
Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», договором І типу є договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Таким чином, згідно полісу № ВВ / 3538784 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує транспортний засіб, вказаний в договорі.
Довідкою ВДАІ з обслуговування Києво-Святошинського району ГУ МВС України в Київській області від 16.07.2008 року та постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі № 3-15556/08 р. від 02.07.2008 року не встановлено факту керування гр. ОСОБА_3 транспортним засобом Пежо 307, д/н НОМЕР_1 не на законних підставах.
Так, ПрАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», як страховик відповідальності будь-якої особи, що на законних підставах експлуатує вищевказаний транспортний засіб (у даному випадку гр. ОСОБА_3), є особою, який належить відшкодувати шкоду, заподіяну власнику автомобіля Тойота Прадо, д/н НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, якій особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.
Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у ПрАТ «Страхова компанія «Соверен»виникло право вимоги до ПрАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та ст. ст. 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 23 924, 74 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив, що позивачеві належало розрахувати розмір страхового відшкодування з урахуванням положення п. 17 ст. 9 Закону України «Про страхування», тобто оскільки страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмету договору страхування, страхове відшкодування, розраховане з урахуванням частки відповідальності, становитиме 17382, 58 грн.
Частиною 17 статті 9 Закону України «Про страхування»передбачено, що у разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
Таким чином, законодавство про страхування допускає випадки страхування майна як на повну вартість майна, так і на частину його вартості.
Однак, як вбачається зі змісту укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «Соверен»та ОСОБА_4 договору № 1-131-005/08 страхування транспортного засобу від 12.03.2008 року, зазначеним договором не встановлено страхування транспортного засобу на частину його вартості, тому заперечення відповідача судом не приймається до уваги.
Згідно п. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2008 року відповідачем була одержана складена позивачем відповідна заява із доданими документами.
Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Так, відповідачеві належало сплатити страхове відшкодування до 01.01.2009 року.
Відповідач страхове відшкодування здійснив частково, на підтвердження чого суду надані платіжні доручення № 2076 від 10.04.2009 року, № 3095 від 10.06.2009 року та № 3474 від 26.06.2009 року на загальну суму 10000, 00 грн.
Так, станом на день вирішення справи у відповідача наявна заборгованість у розмірі 13 924, 74 грн. (23 924, 74 грн. - 10000, 00 грн.).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування до матеріалів справи не надав.
Враховуючи зазначене, суд визнає предявлення даного позову до ПрАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»правомірним, та у звязку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 13 924, 74 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б; ідентифікаційний код: 23498273) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» (01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Олеся Гончара, б. 24, оф. 5 А; ідентифікаційний код: 25264645) 13924 (тринадцять тисяч девятсот двадцять чотири) грн. 74 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 139 (сто тридцять девять) грн. 25 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяДідиченко М. А.
Дата підписання 14.06.2011 року
Судове рішення № 17220349, Господарський суд м. Києва було прийнято 07.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/103. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: