Рішення № 17218177, 21.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2011 р. Справа № 5010/1123/2011-27/51

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" (вул. Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Автошлях" (вул. Польова, 8, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014)

про стягнення заборгованості в сумі 19 851, 08 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт 1 категорії, (паспорт серія НОМЕР_1 виданий 11.01.2000 року Калуським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, довіреність № 1/841 від 17.05.2011 року).

Від відповідача: не з'явились.

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство "Івано-Франківськводоекотехпром" (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Автошлях" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 19 851, 08 гривень за невиконання умов договору.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати у справі.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2011 року порушено провадження у справі № 5010/1123/2011-27/51, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 16.06.2011 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2011 року, 30.06.2011 року розгляд справи відкладено на 30.06.2011 року та 21.07.2011 року відповідно, у звязку з неявкою в судові засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судові засіданні жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що, свідчать поштові повідомлення, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між ТзОВ "Івано-Франківський Автошлях" та КП "Івано-Франківськводоекотехпром" укладено договори № 243 від 12.08.2008 року та 02.01.2010 року "На відпуск і споживання питної води з комунального водопроводу та на приймання стічних вод до комунальної каналізації", по яких діють взаємовідносини.

Відповідно до п.1.1 договорів - позивач зобов'язується надавати відповідачу (абоненту) послуги водопостачання холодної води та водовідведення, а відповідач бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2.2. вищенаведених договорів абонент зобов'язаний здійснювати оплату послуг водопостачання та водовідведення в 3 - х денний термін з моменту отримання рахунку виписаного на підставі пунктів 2.2.1., 2.2.5., 2.2.6., 2.2.10., 2.2.11., 2.2.12. договорів та здійснювати авансовий платіж, який вноситься до 1 - го числа місяця, за який здійснюється передоплата, в розмірі вартості послуг у минулому місяці.

На виконання своїх договірних зобов'язань позивач належним чином надавав відповідачу послуги водопостачання холодної води та водовідведення, що підтверджується виставленими відповідачу рахунками-фактурами та актами про обсяги переданої абоненту питної води і прийнятих від нього стічних вод протягом розрахункового періоду, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 20 - 75), а також розрахунком суми заборгованості по ТзОВ "Івано-Франківськ автошлях" перед КП "Івано-Франківськводоекотехпром" за послуги водопостачання та водовідведення (а.с. 18).

Всупереч вимогам договорів, взяті на себе зобов'язання відповідач не виконує.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по договору від 12.08.2008 року № 243 в сумі 3 757, 44 гривень за період з січня 2009 року по грудень 2009 року та по договору від 02.01.2010 року № 243 в сумі 6 168, 10 гривень з січня 2010 року по квітень 2011 року. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по вищенаведених договорах складає 9 925, 54 гривень.

Стаття 612 Цивільного кодексу України вказує на те, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання та у відповідності до п. 2.2.3 - договору від 02.01.2010 року № 243 у разі несвоєчасної оплати платежів, передбачених даним договором "Абонент" сплачує "Водоекотехпрому" пеню в розмірі 1% відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Таким чином, згідно проведеного позивачем розрахунку, який міститься в матеріалах справи, пеня становить 9 925, 54 гривень (а.с. 19).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 9 925, 54 гривень пені підлягає до задоволення.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне:

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 9 925, 54 гривень - заборгованості за надання послуг водопостачання холодної води та водовідведення, є обґрунтованими.

Щодо вимог позивача про стягнення 9 925, 54 гривень - пені а період з 30.11.2010 року по 30.05.2011 року - слід визнати обґрунтованими, враховуючи наступне:

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

За правилами ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 629, 655, 662, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" (вул. Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Автошлях" (вул. Польова, 8, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014) про стягнення заборгованості в сумі 19 851, 08 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківський Автошлях" (вул. Польова, 8, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014, ідентифікаційний код: 05393211) на користь Комунального підприємства "Івано-Франківськводоекотехпром" (вул. Ботанічна, 2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код: 32360815) - 19 851, 08 гривень (дев'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одну гривню вісім копійок), з яких 9 925, 54 гривень - основна заборгованість та 9 925, 54 гривень - пеня, а також 198, 51 гривень (сто дев'яносто вісім гривень п'ятдесят одну копійку) - сплаченого державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Михайлишин В. В.

Повне рішення складено 22.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Осудар І. Б. 22.07.11