Рішення № 17216578, 21.07.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2011 р.

Справа № 5004/1335/11 за позовом державного комунального підприємства "Луцьктепло", м. Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум", м. Луцьк

про стягнення 2762 грн. 37 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт (дов. №77/08 від 05.01.2011р.)

від відповідача: не зявились

Суть спору: державне комунальне підприємство "Луцьктепло" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" 2762,37 грн., в тому числі 1336,96 грн. заборгованості по оплаті втрат тепла від транзитних стояків системи централізованого опалення за період з 01.10.2010р. по 30.04.2011р. згідно договору №11-52 від 01.03.2008р., 1336,96 грн. пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, 68,23 грн. суми інфляційних та 20,22 грн. трьох процентів річних, нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 11.07.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача предявлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обємі поклавши при цьому на ТзОВ "Оптимум" обовязок відшкодування ДКП "Луцьктепло" понесених у звязку з поданням позову до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 11.07.2011р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання товариство "Оптимум" не направило, хоча про день та час судового розгляду справи було повідомлене належним чином (зазначена ухвала направлялась на визначену у спеціальному Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.07.2011р. №10460472 (а.с. 15-17) юридичну адресу ТзОВ "Оптимум": м. Луцьк, вул. Федорова, 8/82, рекомендованою кореспонденцією та до суду без вручення адресату повернута не була).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подані, справу може бути розглянуто за наявними в ній документами.

Оскільки обставини щодо неможливості вирішення спору по суті в судовому засіданні 21.07.2011р. відсутні, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Присутній в судовому засіданні представник ДКП "Луцьктепло" з приводу розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2008 року між державним комунальним підприємством "Луцьктепло", м. Луцьк та товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимум", м. Луцьк було укладено договір про умови оплати втрат тепла від транзитних стояків системи централізованого опалення №11-52 (а.с. 9).

У відповідності до умов зазначеної угоди відповідачем було взято на себе зобовязання щодо відшкодування позивачу втрат тепла від ізольованих транзитних стояків системи центрального опалення будинку по вул. Гордіюк, 2, у м. Луцьку, що проходять через приміщення бару площею 114,6 кв.м., з розрахунку 0,35 Гкал/міс.

Пунктом 4 договору №11-52 від 01.03.2008р. було передбачено, що споживач зобовязується оплачувати позивачу втрати теплоенергії на підставі рахунків, наданих ДКП "Луцьктепло", до першого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно наданих позивачем господарському суду розрахунків (а.с. 8) вартість втрат тепла від транзитних стояків системи централізованого опалення за період з 01.10.2010р. по 30.04.2011р. склала 1336,96 грн.

Загальна вартість втрат тепла від транзитних стояків підтверджена долученими до матеріалів справи документами, зокрема, договором №11-52 від 01.03.2008р., рахунками за надані послуги (а.с. 9-13).

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди від 01.03.2008р. №11-52 зобовязання, зокрема, в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті втрат теплової енергії (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість останніх не оплатив.

У звязку з викладеним у товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" виникла заборгованість, котра на момент подання позовної заяви до суду та на час розгляду справи в суді склала 1336,96 грн. Визначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість втрат тепла від транзитних стояків системи централізованого опалення, котрі проходять через приміщення бару площею 114,6 кв.м. в будинку по вул. Гордіюк, 2, у м. Луцьку, за період з 01.10.2010р. по 30.04.2011р.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір про умови оплати втрат тепла від транзитних стояків системи централізованого опалення №11-52 від 01.03.2008р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 6 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

В даному випадку тарифи на відповідні послуги по оплаті втрат тепла від транзитних стояків системи централізованого опалення були затверджені рішеннями виконавчого комітету Луцької міської ради №208-1 від 26.03.2009р., №877-1 від 29.12.2010р. (а.с. 24-28).

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем відповідачу визначених угодою послуг, отримання останніх товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимум", а також не проведення відповідачем при цьому всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд прийшов до висновку про підставність предявленого до відповідача позову щодо стягнення суми основної заборгованості 1336,96 грн. Сума заборгованості 1336,96 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Одночасно з цим пунктом 5 договору №11-52 від 01.03.2008р. сторонами було визначено, що при порушенні передбачених угодою строків оплати споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого боргу за кожен день прострочки платежів.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочки відповідачем платежів, підприємством "Луцьктепло" при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 1336,96 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1336,96 грн.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

В даному випадку сторони у п. 5 договору №11-52 від 01.03.2008р. визначили, що при порушенні передбачених угодою строків оплати споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого боргу за кожен день прострочки платежів. Угода №11-52 від 01.03.2008р. недійсною чи зміненою, зокрема, в частині п. 5, не визнавалась. На момент звернення позивача до суду з позовом відповідач зобовязання щодо оплати втрат тепла від транзитних стояків системи централізованого опалення не виконав, тому сплата пені є його договірним зобовязанням.

Судом встановлено, що згідно фактичних розрахунків суми пені (а.с. 8) остання за період прострочки платежів з 01.10.2010р. по 30.06.2011р. склала 2116,15 грн., однак при зверненні до суду з позовом розмір санкцій було приведено у відповідність до положень Закону України "Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" статтею 1 котрої, зокрема, визначено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги субєкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, та визначено пеню на рівні 100% від загальної суми боргу 1336,96 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками (а.с. 8), відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 68,23 грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з жовтня місяця 2010 року по травень місяць 2011 року та 20,22 грн. суми трьох процентів річних за період прострочки платежів з 01.10.2010р. по 30.06.2011р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум пені, інфляційних та трьох процентів річних, здійснивши перевірку методики проведених позивачем нарахувань, суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності до фактичних обставин справи, положень чинного законодавства України, а відтак підлягають до задоволення у визначеному обсязі.

Враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що понесло ДКП "Луцьктепло", слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному обємі за рахунок ТзОВ "Оптимум".

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 599, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" (м. Луцьк, вул. Федорова, 8/82, код ЄДРПОУ 32501456) на користь державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) 1336,96 грн. заборгованості, 1336,96 грн. пені, 68,23 грн. суми інфляційних нарахувань та 20,22 грн. трьох процентів річних, а всього 2762,37 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

21.07.11