Рішення № 17213984, 29.06.2011, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 2-180/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" червня 2011 р. Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:головуючого судді Сарновського В. Я. .

при секретарі Домчук В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ланівці справу за позовом кредитної спілки “Калина” до ОСОБА_1 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

1 квітня 2011 року представник позивача Вустич К.М. звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 та Білозірської ЗОШ І-ІІІ ступенів боргу за кредитним договором в сумі 6380,38 гривень, з них 3153,64 гривень заборгованості по кредиту і 3226,74 гривень по нарахованих відсотках.

Ухвалою Лановецького районного суду від 4 квітня 2011 року у відкритті провадження в цивільній справі в частині позовних вимог до Білозірської ЗОШ І-ІІІ ступенів було відмовлено на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України у звязку з підсудністю даних вимог господарському суду.

В попередньому судовому засіданні представник позивача Мазур Р.В. позов підтримав і пояснив, що ОСОБА_1 у 2009 році уклала з кредитною спілкою “Калина” (далі - Спілка) кредитний договір за яким отримала кредит в сумі 8000 гривень під 22% річних, які мала повернути щомісячними платежами в розмірі 444,44 гривні до 16 жовтня 2009 року, а також щомісячно сплачувати проценти в сумі 146,67 гривень. З моменту укладення договору боржник повернула лише 4846,36 гривень отриманого кредиту та 1975,16 гривень нарахованих процентів. Незважаючи на неодноразові претензії Спілки та усні повідомлення ОСОБА_1 заборгованість не погасила, тому Спілка просить провести судове засідання без участі її представника і стягнути борг та судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 4 і 19 травня та 29 червня 2011 року не зявилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступні обставини.

15 квітня 2008 року між Спілкою та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0104464 (далі Договір), за яким ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 8000 гривень під 22 відсотки річних зі строком остаточного повернення до 16 жовтня 2009 року.

Згідно п. 4.2. Договору та графіку розрахунків, що є додатком до нього, відповідач зобовязалась здійснювати погашення кредиту та відсотків щомісяця рівними частинами в сумі 591,11 гривні.

З графіку розрахунків також слідує, що ОСОБА_1 отримала вказану позику 16 квітня 2011 року, проте взяті на себе зобовязання щодо своєчасного погашення кредиту належним чином не виконувала і допустила заборгованість, яку на даний час не погасила.

В судовому засіданні встановлено, що станом на 29 березня 2011 року заборгованість за кредитним договором №0104464 становила 6380,38 гривень, в тому числі 3153,64 гривень заборгованості по кредиту і 3226,74 гривень по нарахованих відсотках, що підтверджується Відомістю нарахування та сплати позики і відсотків за цим Договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Виходячи з наведеного суд прийшов до висновку, що відповідач не виконала свої обовязки за кредитним договором, а тому є законні підстави для задоволення позову і стягнення боргу та відсотків за користування кредитом, а також судових витрат по справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути документально підтверджені судові витрати по справі, а саме: 63,8 гривень сплаченого позивачем судового збору і 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 526, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 213, 214, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь кредитної спілки “Калина»(м. Тернопіль вул. Руська, 8/4, р/р 26502179498200 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 21163960) 6564 (шість тисяч пятсот шістдесят чотири) гривні 18 коп., в тому числі: 3153,64 гривень заборгованості по кредиту і 3226,74 гривень по нарахованих відсотках та сплачені позивачем судові витрати 63,8 гривень державного мита і 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Дане заочне рішення може бути переглянуте Лановецьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Дане заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення та відповідачем у такому ж порядку протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд та апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:В. Я. Сарновський