Вирок № 17211936, 29.06.2011, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 1906/1-13/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої суду Щербатої Г.Р.

при секретарі Довбуш М.Ю.

за участю прокурора Виклюка В.В.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Збаражі справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, гр.України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого: вироком Дубенського міського суду Рівненської області від 04.02.1988 року за ч.2 ст.140 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно ст.25 КК України умовно з обов»язковим залученням до праці, 31.10.1988 року вирок переглянутий народним судом м.Рівне і на підставі ст.25-1 КК України направлений в місця позбавлення волі на строк 1 рік 11 місяців, звільнений 27.06.1990 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 місяць 20 днів; вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 10.04.1992 року за ч.3 ст.140 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини майна, звільнений 04.03.1995 року після відбуття строку покарання; вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 11.11.1998 року за ч.1 ст.117, ч.2 ст.118, 42 КК України на 7 років позбавлення волі; вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 02.12.2002 року за ч.2 ст.152, ч.2 ст.153, ч.1 ст.187, 70, 71 42 КК України на 8 років позбавлення волі, звільнений 06.06.2008 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 місяців 12 днів;

за ч. 2 ст.152, ч.2 ст.186, ч.2 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2010 року приблизно о 6 год. підсудний ОСОБА_3, перебуваючи на автобусній зупинці, що знаходиться біля с.Перемилів Гусятинського району автодороги м.Хоростків смт.Гримайлів, побачив ОСОБА_4 і у нього виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення золотих виробів, що були на потерпілій.

Так, реалізовуючи свій злочинний намір, підсудний ОСОБА_3 здійснив напад на ОСОБА_4 і схопивши її за шию, із застосуванням насильства з метою подолання опору потерпілої, затягнув останню за будівлю автобусної зупинки, де повторно вчинив розбійний напад, із застосуванням предмету, схожого на ніж та з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров»я потерпілої, відкрито заволодів її золотою обручкою вагою 1.5 грама вартістю 200 грн., золотими сережками вагою 2 грами вартістю 250 грн., грошовими коштами в сумі 180 грн. та мобільним телефоном «Hokia-1100»вартістю 340 грн., в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Джинс»вартістю 50 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 12 грн., завдавши потерпілій матеріальні збитки в сумі 1032 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, 03 серпня 2010 року приблизно о 18 год. 30 хвилин у підсудного ОСОБА_3, який перебуваючи на автобусній зупинці автодороги Домакове-Ковель-Чернівці-Тереблече, де біля повороту дороги, що веде в с.Коханівку Збаразького району, побачив ОСОБА_5, яка вийшовши з автобуса і направилась по дорозі в с.Коханівка, виник злочинний намір направлений на відкрите викрадення майна потерпілої.

Реалізовуючи свої злочинні дії, підсудний ОСОБА_3 направився дорогою вслід за ОСОБА_5 і пройшовши відстань приблизно 100 метрів, із застосуванням насильства з метою подолання опору потерпілої, схопив останню за шию і затягнув її в лісопосадку. Далі, підсудний повторно, застосувавши насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілої, відкрито викрав у ОСОБА_5 золоті сережки вагою 2,09 грама вартістю 600 грн., золотий ланцюжок вагою 2.79 грама із золотим хрестиком 1.28 грама вартістю 700 грн., грошові кошти розмінною монетою в сумі 2 грн. та мобільний телефон марки «SAMSUNG M620»вартістю 800 грн., в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Діджус»вартістю 25 грн., завдавши потерпілій матеріальні збитки на суму 2127 грн.

Продовжуючи свої злочинні дії, підсудний ОСОБА_3, перебуваючи у лісосмузі, застосувавши фізичне насильство, що виразилось у нанесенні удару рукою в голову ОСОБА_5 та стисканні дихальних шляхів в області шиї, внаслідок чого остання втратила свідомість та був подоланий її фізичний опір, використавши безпорадний стан потерпілої, повторно зґвалтував ОСОБА_5, спричинивши їй тілесні ушкодження у виді забою (синця, припухлості) м»яких тканин правої лобово-скроневої ділянки з поширенням на щоку, садна і крововиливу у слизову оболонку верхньої губи, синця, внутрішньо-шкірного крововиливу, садна правої передньо-бокової поверхні шиї та садна задньої поверхні шиї, що згідно висновку судово-медичної експертизи №1616 від 27.08.2010 року за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень та розриву дівочої перетинки, що відноситься до тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 себе винним у вчиненні злочину не визнав і відмовився давати показання.

Незважаючи на те, що підсудний не визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинах, суд вважає, що його вина доведена повністю зібраними досудовим слідством та проаналізованими під час судового слідства доказами.

Так, у явці з повинною, написаною 30.08.2010 року, підсудний ОСОБА_3 зазначив, що 23 червня 2010 року приблизно о 6 год. ранку, перебуваючи на автобусній зупинці, що знаходиться біля с.Перемилів Гусятинського району, заволодів золотими сережками, обручкою грошовими коштами та мобільним телефоном «Hokia-1100»потерпілої ОСОБА_4, ствердивши при цьому, що потерпіла злякалась його і віддала зазначені речі. Аналогічні показання підсудний давав під час досудового слідства при допиті його 31.08.2010 в якості підозрюваного (а.с.81, 85-87 т.1).

У явці з повинною від 18.06.2010 року ОСОБА_3 зізнався, що 03 серпня 2010 року приблизно о 18 год. біля автобусної зупинки с.Коханівка Збаразького району пограбував потерпілу ОСОБА_5, заволодівши її золотими сережками, золотим ланцюжком з хрестиком, грошовими коштами в сумі 2 грн. та мобільним телефон марки «SAMSUNG». При цьому підсудний пояснював, що потерпіла йшла дорогою до с.Коханівка і він попросив у неї щось попити, на що вона дала йому пляшку із водою. Після цього він пішов слідом за нею, з метою пограбувати її. Скориставшись відсутністю людей, ОСОБА_3 схопив потерпілу за руку, а другою рукою закрив їй рот і затягнув її у лісопосадку, де погрожуючи фізичною розправою, заволодів вищеназваними цінностями. Після цього підсудний стягнув із потерпілої штани і нижню білизну, маючи намір вступити із нею у статеві зносини, однак вона чинила опір, намагаючись вирватись. З метою подолання її опору, наніс ОСОБА_5 удар кулаком в голову, від чого вона втратила свідомість, а він скориставшись її безпорадним станом зґвалтував її (а.с.18-23 т.2).

20 серпня 2010 року в судовому засіданні, з приводу розгляду подання слідчого про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поведеного за участю захисника, підсудний давав пояснення та розкаювався у вчиненні ним злочину направленого на пограбування потерпілої ОСОБА_5

В подальшому в ході досудового та судового слідства підсудний заявляв клопотання, де зазначав, що працівники міліції спонукали його до написання явок з повинною.

Вивчивши матеріали справи, суд критично оцінює показання підсудного про непричетність до вчинених злочинів і вважає їх такими, що дані вони з метою ухилення від кримінальної відповідальності за скоєні ним тяжкі злочини.

Заяви ОСОБА_3, з приводу того, що на нього працівники міліції протягом досудового слідства чинили тиск, застосовували неправомірні методи слідства, були предметом дослідження органами прокуратури, які на підставі всебічного аналізу матеріалів справи, прийняли вірне рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях працівників міліції складу злочину, неправомірних дій працівників міліції під час ведення досудового слідства по даній справі.

Винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинах повністю доведена зібраними досудовим слідством та проаналізованими судовим слідством доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_4 під час досудового та судового слідства ствердила, 23 червня 2010 року приблизно о 6 год. приїхала на автобусну зупинку с.Перемилів Гусятинського району, де перебував підсудний ОСОБА_3 Останній запитав потерпілу куди вона їде і вона йому розповіла, що їде в м.Заліщики провідати сестру у лікарні. Через кілька хвилин після розмови, підсудний схопив її за шию і затягнув за будівлю автобусної зупинки, де притиснувши її до стіни, посадив на землю, вимагаючи не кричати, бо в противному випадку вб»є її. ОСОБА_3 намагався зв»язати її руки шнурком і витягнувши з кишені ніж, який приставив до її грудей, наказав знімати обручку, що була у неї на руці. Після того, як вона віддала йому перстень, підсудний зняв з її правого вуха сережку, а з лівого наказав зняти їй, оскільки він цього зробити не зміг. Із сумочки ОСОБА_3 викрав гаманець із грошовими коштами в сумі 180 грн., а із кишені светра мобільний телефоном «Hokia-1100»вартістю 340 грн., в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Джинс» вартістю 50 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 12 грн. та гроші в сумі 180 грн. Пригрозившиїй розправою, підсудний залишив місце злочину і направився в напрямку с.Клювиці. Обличчя злочинця вона добре запам»ятала, а тому без будь-якого сумніву впізнала його по фотознімку під час проведення впізнання.

Цивільний позов підтримує частково і просить стягнути з ОСОБА_3 матеральні збитки в сумі 692 грн. вартість викрадених речей та 2000 грн. моральної шкоди, яка їй заподіяна злочинними діями підсудного.

Показання потепілої ОСОБА_4 підвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, ствердивши при цьому, що 23 червня 2010 року по телефону потерпіла розповіла, що на автобусній зупинці с.Перемилів Гусятинського району, де вона чекала на автобус, невідомий мужчина, погрожуючи ножем, викрав у неї обручку, сережки, гроші та мобільний телефон. Про злочин, в той же день повідомив працівникам міліції.

Свідок ОСОБА_7 під час досудового слідства, будучи допитаний в якості свідка, та під час проведення впізнання особи по фотознімках, вказав на фото ОСОБА_3, ствердивши при цьому, що саме у цього мужчини, який 25 чи 26 червня 2010 року в обідню пору зайшов в його магазин, що у смт. Чуднів Житомирської області, він купив за 50 грн., бувший у користуванні, мобільний телефоном «Hokia-1100». Вказаний телефон на слідуючий день свідок продав невідомому мужчині за 180 грн. (а.с.45, 108-111 т.1).

Будучи допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_8 пояснив та добровільно видав мобільний телефон «Hokia-1100», який він 27 червня 2010 року придбав у магазині смт. Чуднів Житомирської області за 180 грн. (а.с. 42, 47 т.1).

Потерпіла ОСОБА_5 в ході досудового та судового слідства дала показання, що 03 серпня 2010 року приблизно о 18 год. 30 хвилин підсудний ОСОБА_3 перебував на автобусній зупинці біля повороту дороги, що веде в с.Коханівку Збаразького району, де вона вийшла із рейсового автобуса, яким приїхала з навчання із м.Рівне. Підсудний попросив у неї щось попити і вона дала йому із сумки пластикову пляшку із напитком «Біола Чамбо», ємкістю 1.25 л та не зупиняючись направилась в с. Коханівка. Підсудний йшов за нею і наздогнавши її на відстані приблизно 100 м. від зупинки, зловив одною рукою за шию, а другою рукою закрив рот та наказав не кричати. Далі, злочинець затягнув її в лісопосадку, де положив на землю і сівши їй на ноги в області вище колін, не давав змоги встати. На вимогу підсудного вона зняла з вух золоті сережки та з шиї золотий ланцюжок із хрестиком. Із сумки він висипав всі її речі і виявивши там розмінну монету в сумі 2 грн. та мобільний телефон марки «SAMSUNG M620»вартістю 800 грн., в якому знаходилась сім карта мобільного оператора «Діджус», положив у кишеню своїх штанів разом із золотими виробами. На цьому підсудний ОСОБА_3 не зупинився, а стягнувши з неї штани та нижню білизну почав торкатись своєю рукою до її статевих органів. Другою рукою давив на шию, що не давало їй змоги кричати. Потерпіла чинила опір, намагаючись вирватись, однак ОСОБА_3 наніс їй сильний удар в область голови, від чого вона знепритомніла. Коли ОСОБА_5 прийшла до свідомості, то підсудного вже не було, а вона лежала на землі і виявила на нижній білизні, футболці, штанах та на траві кров, зрозумівши, що він зґвалтував її. Злочинець заподіяв їй тілесні ушкодження у виді синців, припухлостей в ділянці голови та шиї, розриву дівочої перетинки, що завдало їй фізичного та душевного болю. Підсудного ОСОБА_3 потерпіла добре запам»ятала і впізнала його під час проведення впізнання особи та по фотознімку.

Свідок ОСОБА_9 під час досудового та судового слідства пояснила, що 03 серпня 2010 року приблизно о 21 год. прийшла до додому і побачила, що дочка ОСОБА_5 плакала. Далі, вона розповіла, що невідомий мужчина по дорозі додому затягнув її у лісосмугу, де зґвалтував і викрав золоті сережки, ланцюжок із хрестиком та мобільний телефон. Свідок зразу ж повідомила про злочин в міліцію. На обличчі і на шиї дочки були синці, розбита губа, опухле з синюватим відтінком вухо, що свідчило про те, що підсудний бив її.

Із показань свідка ОСОБА_10, даних під час досудового слідства, вбачається, що 04 серпня 2010 року приблизно о 10 год. в ювелірний магазин «Екстрамаркет», що знаходиться по вул. Коперника м.Тернопіль, де вона працює продавцем, зайшов мужчина, якого вона впізнала по фотознімку, запропонувавши прийняти золоті вироби на лом. Вона зважила золоті сережки, ланцюжок та хрестик, за що виплатила приблизно 950 грн. Вказані вироби вона видала працівникам міліції, а на підсудного ОСОБА_3 вказала під час впізнання особи по фотознімку (а.с.45-48 т.2).

Свідок ОСОБА_11, будучи допитана під час досудового слідства, пояснила, що 16 серпня 2010 року приблизно о 09 год. 30 хвилин на автовокзалі м.Корець Рівненської області її знайомий ОСОБА_3 дав їй мобільний телефон марки «SAMSUNG», який вона в подальшому видала працівникам міліції (а.с.10-14) .

Винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена письмовими доказами дослідженими судом.

Так, із рапортів працівників міліції та заяв потерпілих вбачається, що у них відкрито викраді особисті речі, а щодо потерпілої ОСОБА_5 вчинено зґвалтування, чим завдано матеріальні збитки, а ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження (а.с. 19,21,119,120 т.1).

Із протоколу огляду місця події від 03.08.2010 року вбачається, що на відстані 100 м від перехрестя автодороги Домакове-Ковель-Чернівці-Тереблече, до якої примикає другорядна дорога, що веде в с.Коханівка Збаразького району, на правій обочині дороги виявлено пластикову пляшку з надписом «Біола Чамбо»ємкістю 1.25 л, яку потерпіла ОСОБА_5 дала підсудному ОСОБА_3 на його прохання. На відстані 1360 см від перехрестя і 390 см від правого краю асфальтної дороги росте дерево, позаду якого на відстані 30 см ростуть кущові насадження, що утворюють лісосмугу. В зазначеному місці містяться сліди прим»ятості трави на поверхні якої частини речовини червоного кольору, схожої на кров, де як ствердила потерпіла ОСОБА_5 підсудний ОСОБА_3 зґвалтував її. (а.с.121-127 т.1).

Згідно висновку судової дактилоскопічної експертизи на виявленій і вилучений під час огляду місця подіїпластиковій пляшці з надписом «Біола Чамбо» ємкістю 1.25 л виялений слід пальця розміром 21х15 мм, залишений великим пальцем лівої руки підсудного ОСОБА_3 (а.с.188-190 т.2).

Із висновків судово медичної-експертизи № 536 від 13.08.2010 року, № 540 від 24.08.2010 року та № 556 від 27.08.2010 року вбачається, що кров потерпілої ОСОБА_5 відноситься до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти А анти В ізосерологічної системи АВО. Для її крові властивий антиген Н (як основний) ізосерологічної системи АВО. На фрагментах сухої трави, листі та стеблі рослини, вилучених з місця події, футболці, брюках та трусах ОСОБА_5 виявлена кров потерпілої ОСОБА_5, якій властивий антиген Н системи АВО. (а.с. 80-81, 102-103, 146-151).

Як вбачається із висновку судово-медичної експертизи №1616 від 27.08.2010 року в результаті пограбування та згвалтування потерпілій ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у виді забою (синця, припухлості) м»яких тканин правої лобово-скроневої ділянки з поширенням на щоку, садна і крововиливу у слизову оболонку верхньої губи, синця, внутрішньо-шкірного крововиливу, садна правої передньо-бокової поверхні шиї та садна задньої поверхні шиї, які за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень та розриву дівочої перетинки, що належать до тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я. Давність порушення цілісності дівочої перетинки у ОСОБА_5, зважаючи на стан країв і стінок розривів становить близько доби, тобто 03 серпня 2010 року і зважаючи на їх властивості (доходять до основи) характерні для утворення внаслідок її надмірного розтягнення. На час судово- медичного обстеження ОСОБА_5 досягла статевої зрілості. (а.с109-113 т.2).

Із протоколів добровільної видачі викрадених мобільних телефонів «Hokia-1100»у потепілої ОСОБА_4 та «SAMSUNG M620»у потерпілої ОСОБА_5, свідки ОСОБА_7 під час впізнання особи по фотознімках та ОСОБА_11 ствердили, що продав та дав їм крадені телефони ОСОБА_3 ( а.с. 42, 108-112 т.1; а.с. 15 т.2).

Свідок ОСОБА_12 під час проведення впізнання особи по фотознімках вказала на фото ОСОБА_13 і добровільно видала золоті сережки, ланцюжок та хрестик, що були придбані у підсудного 04 серпня 2010 року у ювелірному магазині «Екстрамаркет». ( 47-52 т.1).

Під час проведення впізнання особи по фотознімках та пред»явлення особи для впізнання потерпілі ОСОБА_4М та ОСОБА_5 вказали на фотознімок та особу ОСОБА_13, який вчинив злочини щодо них (а.с.59-63 т.1; а.с.37-43 т.2).

Про обставини скоєння злочинів підсудним ОСОБА_3 потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розповідали під час очних ставок, проведених між ними і підсудним (а.с. 71-72 т.1; а.с.55-57 т.2).

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події від 26.08.2010 року, проведеного із потерпілою ОСОБА_5, остання розповідала та показувала, як та де були вчинені злочини (а.с.197-203 т.2).

Як вбачається із висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №494 від 19. 08.2010 року та спеціальної медичної наркологічної експертизи №590 від 19.08.2010 року підсудний ОСОБА_3 психічними захворюваннями не страждав і не страждає, хронічним алкоголізмом і наркоманією не хворіє, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. В період вчинення ним інкримінованих йому діянь він міг, як і в даний час спроможний усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто являється осудним (а.с.166-167, 174 т.2).

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №6-578/10 від 24.08.2010 вартість мобільного телефону «SAMSUNG M620», без урахування вартості оригінальних комплектуючих, зарядного пристрою, станом на 03 серпня 2010 року становить 520 грн. (а.с. 133-135 т.2).

Як вбачається із довідок, станом на 03 серпня 2010 року вартість одного грама ювелірного виробу із золота 585 проби становить 280 грн., а стартового пакета «Діджус»-25 грн. (а.с.212-213 т.2).

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні розбійного нападу та заволодінні майном потерпілої ОСОБА_4 та пограбуванні і зґвалтуванні потерпілої ОСОБА_5 доведена в повному об'ємі, а тому його дії підлягають кваліфікації:

за ч.2 ст.152 КК України, як зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства та використанням безпорадного стану потерпілої ОСОБА_5, вчинене повторно та особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.153 КК України;

за ч.2 ст.186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілої ОСОБА_5, вчинене повторно;

за ч.2 ст.187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров»я потерпілої ОСОБА_4, яка зазнала нападу, вчинене особою, яка раніше вчинила розбій.

Злочинними діями завдана матеріальна шкода потерпілій ОСОБА_4, а тому цивільний позов підлягає до задоволення частково в сумі 692 грн., яку слід стягнути із підсудного, оскільки мобільний телефон «Hokia-1100»вартістю 340 грн. потерпілій повернений.

Окрім цього потерпіла-цивільний позивач ОСОБА_4 просить стягнути із засудженого моральну шкоду в сумі 2000 грн., яку мотивує пережитим нервовим потрясінням та фізичними стражданнями, страхом який вона зазнала в момент нападу на неї та після цього, відновлення її попереднього стану здоров'я, а тому позов підлягає задоволенню в повному об»ємі, шляхом стягнення із підсудного на користь потерпілої 2000 грн. моральної шкоди.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, у відповідності вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, конкретні обставини справи, дані щодо особи винного, який характеризується як особа, яка схильна до скоєння тяжких злочинів, не усвідомив небезпечність своїх злочинних діянь, не відшкодував завдані збитки та не попросив вибачення у потерпілих, які наполягають на суворому покаранні винного, а тому вважає, що покарання йому необхідно призначити у максимальному розмірі, передбаченими санкціями статтей за дані злочини.

Стягнути з підсуднього витрати за проведення судових дактилоскопічних експертиз в сумі 990.72 грн.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 2 ст.152, ч.2 ст.186, ч.2 ст 187 КК України і призначити йому покарання:

за ч.2 ст.152 КК України у виді позбавленням волі на строк десять років;

за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавленням волі на строк шість років;

за ч.2 ст.187 КК України у виді позбавленням волі на строк вісім років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, засудженому залишити без змін - утримання його під вартою.

Відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 20 серпня 2010 року, зарахувавши попереднє утримання його під вартою.

Речові докази по справі:

золотий ланцюжок , золотий хрестик, пару золотих сережок, мобільний телефон «SAMSUNG M620», що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5 повернути потерпілій ОСОБА_5;

мобільний телефон «Hokia-1100» що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_4 повернути потерпілій ОСОБА_4;

жіночу футболку, жіночі штани та жіночі труси, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Збаразького РУ УМВСУ в Тернопільській області повернути потерпілій ОСОБА_5;

зарядний пристрій, сім карту мобільного оператора «Київстар»номер 893803, два гіпсових відбитки слідів низу взуття, пляшку з-під води «Біола Чамбо», два конверти, в яких міститься об»єкт носій із слідами біологічного походження, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Збаразького РУ УМВСУ в Тернопільській області знищити.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 692 грн., завданої матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Тернопільській області 495 грн. 36 коп. за судову дактилоскопічну експертизу №06/35-10 від 19.09.2010 року та 495 грн. 36 коп. за судову дактилоскопічну експертизу №06/30-10 від 25.08.2010 року, перерахувавши зазначені кошти на розрахунковий рахунок 31256272210463, отримувач платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727, банк одержувача: УДК в Тернопільській області МФО 838012.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, що утримується під вартою в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку, до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд.

Суддя Збаразького

районного суду Г.Р.Щербата.