Рішення № 17207763, 02.06.2011, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 2-1122/11

РІШЕННЯ

іменем України

"02" червня 2011 р.

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Бораковського В. М.

при секретарі Кухтій О.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Кредобанк», треті особи приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, зустрічний позов ПАТ «Кредобанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про дострокове стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

встановив:

В обґрунтування позовних вимог позивач за первинним позовом покликається на те, що 19 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредобанк»укладено кредитний договір № 376, згідно з яким Відповідач надав Позивачу кредит у розмірі 72 000 доларів США. Згідно п. 2.2. Кредитного договору, зазначені кошти Відповідач надав Позивачу для їх цільового використання: на придбання трьохкімнатної квартири на вторинному ринку. Для забезпечення повного та своєчасного виконання умов Кредитного договору між Позивачем та Відповідачем 10.09.2008 року було укладено договір іпотеки. Також з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Кредобанк»та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 19.09.2008 року було укладено договори поруки. Надання коштів за Кредитним договором відповідає всім ознакам споживчого кредиту. Отже, правовідносини, які виникли між сторонами про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Кредитний договір укладено з порушенням вимог Закону «Про захист прав споживачів»в частині недотримання істотних умов, які обов'язкові для кредитних договорів, чим були порушені права Позивача, як споживача фінансових послуг. При укладанні Кредитного договору були порушені вимоги п.2 ч.1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме Відповідач не надав Позивачу, як споживачу фінансових послуг з галузі споживчого кредитування, у письмовій формі інформації про умови кредитування, зокрема наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладну інформацію; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору та за ненадання якої передбачена відповідальність, яка встановлена статтями 15, 23 Закону. Ця обов'язкова інформація у Договорі кредиту відсутня, зокрема, в Кредитному договорі відсутня сукупна вартість кредиту. При укладанні Кредитного договору, Відповідач не надав Позивачу, як споживачу, необхідної інформації для прийняття ним виваженого та обґрунтованого рішення, що призвело до порушення його прав як споживача фінансових послуг. Відповідно до ч. 6 п. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесною підприємницькою практикою вважається підприємницька практика, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Згідно з ч. 6 ст. 19 цього Закону, правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Банк зобов'язаний при наданні кредитів дотримуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, дотримуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків, згідно з параграфом 5 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Позивачем не було взято до уваги те, що Позивач отримує доходи в гривнях, а Відповідачем було надано йому кредит у доларах США. На момент підписання Кредитного договору, офіційний курс НБУ становив: 100 дол. США = 489 грн. На сьогодні цей курс різко змінився: 100 дол. США = 798,00 грн., що призвело до значного збільшення більш ніж у 1,7 рази витрат Позивача у гривнях для обслуговування валютного кредиту. Невідповідність положень Договору законодавству України є підставою недійсності правочину згідно з вимогами ст. ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України. Згідно з п. 1.1.1. Кредитного договору, зобов'язання виражено у доларах США. Відповідно до п. 1. ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Відповідно до п. 1 ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. ; гідно із ст. 35 Закону України «Про Національний банк України», гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про Національний банк України», грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів, як засобу платежу забороняється. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні», гривня, як грошова одиниця України (національна валюта), є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України. Відповідно до ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», валюта України є єдиним законним засобом Платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань. Згідно з ч. 1 ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні. Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначати в іноземній валюті лише грошовий еквівалент зобов'язання. Оскільки, у Кредитному договорі грошове зобов'язання виражене в іноземній валюті в порушення вищезгаданих норм закону, Позивача, як позичальника, змусили обслуговувати Кредитний поговір в іноземній валюті, включаючи сплату тіла кредиту, відсотки, штрафи та пені, без будь-якого врахування офіційного курсу гривні до відповідної валюти. Цей факт суперечить п. 2 ст. 533 ЦК України, згідно із яким виконання зобов'язання здійснюється в національній валюті. Ця вимога Закону ґрунтується на положенні ст. 99 Конституції України, відповідно до якої грошовою одиницею України є гривня. Крім того, оскільки п. 2.1. Кредитного договору є суттєвою умовою, його предметом, слід вважати, що використання Позивачем доларів США, як зобов'язання за споживчим кредитом без будь-якого посилання на національну валюту є внесенням у Кредитний договір умови, яка є дискримінаційного (такою, що всупереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника), що значно погіршує становище Позивача, як споживача в порівнянні із Відповідачем у разі настання певних подій. Відповідно до п.2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», цей факт може бути підставою для визнання Кредитного договору недійсним. Окрім цього, Позивач виконував свої зобов'язання за Кредитним договором, вносячи готівкою долари США в касу Відповідача, а Відповідач приймав таке виконання. Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 № 200, п. 1.1., встановлено порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні. Відповідно до п. 6.2. Правил, фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у випадках, передбачених підпунктами «а», «в»та «е» пункту 6.1 цієї глави, зокрема у разі: сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України; сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами; оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків. Згідно з п. 6.3. Правил, фізичні особи, а також юридичні особи - резиденти та іноземні представництва можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в'їзд (віз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження. Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення з валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який з рахуванням ст. 4 ЦК України є єдиним нормативно-правовим актом, який має силу закону і застосовується у регулюванні правовідносини у валютній сфері. Згідно з підпунктом «г»пункту 4 ст. 5 Декрету, використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави потребує індивідуальної ліцензії. Згідно з п. 5 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії. З наведеного вбачається, що використання готівкової іноземної валюти на території України, як засобу платежу дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії. На момент укладення Кредитного договору, Позивач не мав індивідуальної ліцензії Національного банку України на використання іноземної валюти як засобу платежу та не міг її мати, оскільки йому не були відомі розміри комісій та процентів Відповідача, які необхідно сплатити за використання кредитних коштів. Отже, Відповідач, як особа, що володіла інформацією про істотні умови Кредитного договору, мав звернутися до НБУ для отримання індивідуальної ліцензії. Відповідач цього не здійснив. Наявність у спірному Кредитному договорі положень щодо розрахунків за грошовими зобов'язаннями між Позивачем та Відповідачем в доларах США за відсутності у сторін індивідуальної ліцензії на використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу та використання Позивачем доларів США як засобу платежу за Кредитним договором, суперечить приписам ст. 99 Конституції України, ст. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 35 Закону України «Про Національний банк України». Таким чином, Відповідачем, по-перше, порушено вимоги валютного законодавства та не отримано індивідуальної ліцензії для здійснення платежів (проценти, комісія) Позивачем у іноземній валюті, по-друге, в порушення п.2 ч.1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», вказану обставину не доведено до відома Позивача (введено в оману). Внаслідок дій Відповідача, Позивачу загрожує відповідальність за порушення валютного законодавства, оскільки норми Декрету не конкретизують до кого із суб'єктів валютних операцій мають бути застосовані фінансові санкції. З урахуванням цього, Позивач даним позовом зазначає про відсутність у своїх діях умислу щодо порушень вимог валютного законодавства та вважає, що відповідальність за вказані порушення має нести Відповідач. Як свідчить вищевикладене, умови Договору кредиту суперечать Конституції України Цивільному кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про Національний банк України». З розрахунку Позивача, на виконання Кредитного договору він отримав від Відповідача за цільовим кредитом 72 000 доларів США, що на день отримання становило 345 600,00 гривень, виходячи з офіційного курсу НБУ на 19.03.2008. На виконання Договору кредиту, Відповідач отримав від Позивача 16650,00 доларів США, що на день отримання становило 125 745,48 гривень, виходячи з офіційного курсу НБУ на день отримання коштів. Різниця між отриманими Позивачем та Відповідачем коштів за Договором становить 219 854,52 гривень на користь Відповідача. Таким чином, згідно з ст. 216 ЦК України, Позивач повинен повернути Відповідачу різницю між отриманою та сплаченою сумою коштів, що становить 219 854,52 грн. Окрім того у день отримання кредиту Позивачем була сплачена комісія за відкриття позичкового рахунку у сумі 4 191,35 грн. За вказаних обставин, підлягає до задоволення частково первісний позов про визнання за Позивачем перед Відповідачем боргу в сумі 224 045,87 грн. За таких обставин, приймаючи до уваги доведеність вимог Позивача щодо недійсності Кредитного договору від 19 вересня 2008 року № 376, в забезпечення виконання Позивачем обов'язків за яким було укладено між Позивачем та Відповідачем Договір іпотеки від 19 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером 2405, останній підлягає визнанню судом недійсним на підставі ч. 2 ст. 548 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом покликається на те, що між Відкритим Акціонерним Товариством «КРЕДОБАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого, станом на день подання даної позовної заяви, виступає Публічне Акціонерне Товариство «КРЕДОБАНК», в особі Першої Львівської філії ВАТ «КРЕДО БАНК»правонаступником всіх прав та обов'язків якої, станом на день подання даної позовної заяви виступає Центральна Філія ПАТ «КРЕДОБАНК» (надалі - Позивач), та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач-1) 19 вересня 2006року було укладено Кредитний договір №376, викладений в новій редакції 14 травня 2010р. згідно Додаткового договору до Кредитного договору №376 від 19.09.2008р., (надалі, при спільному згадуванні - Кредитний договір), за умовами як Позивач зобов'язався надати Відповідачу-1 кредит в сумі 72 000,00 доларів США, а Відповідач-1 зобов'язався повернути даний кредит в термін до 17 вересня 2038року і сплачувати проценти річні у розмірі 14,00 % річних, а з травня 2012 - 15,4% річних (п.п.2.1, 3.2. Кредитного договору). Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, кредит наданий Відповідачу-1, що підтверджується меморіальним ордером № 3586918 від 19 вересня 2008 року. Проте, за період червень2010р- березень 2011 року прострочена заборгованість Відповідача-1 по даному кредиту становить 1 334,26 дол. США, що еквівалентно 10 626,98 грн. Строкова ж заборгованість по даному кредиту становить 68 221,00 дол. США, що еквівалентно 543 359,80 грн. Згідно п.п.3.4 Кредитного договору Відповідач-1 зобов'язався сплачувати відсотки користування кредитом щомісяця, в порядку встановленому п.п.4.1. цього Договору. Проте, за період вересень 2010р .- березень 2011 року, Відповідач-1 не сплачує відсотки за користування кредитом, у зв'язку із чим сума простроченої заборгованості по сплаті відсотків користування кредитними коштами за даний період становить 5 163,00 дол. США, що еквівалентно 41 121,75 грн. Крім цього, Відповідачу-1 нараховано строкові відсотки за період з 01.04.2011 року по 05.04.2011 року включно, у розмірі 135,25 дол. США, що еквівалентно 1 077,23 грн. Також, відповідно до п.п.5.1 Кредитного договору встановлена відповідальність Відповідача-1 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення кредит або його частини, оплати процентів, комісій) у вигляді сплати пені в розмірі подвійної процентне ставки, вказаної в п.п. 3.2. Кредитного договору, але не менше однієї гривні за кожний ден прострочення. На виконання умов Кредитного договору, Відповідачу-1 нараховано: 613,72 дол. США, що еквівалентно 4888,09 грн. Позивачем 04 лютого 2011 року було надіслано Відповідачу-1 Вимогу за вих.№27-1868/11 з зобов'язанням в добровільному порядку сплатити загальну суму заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 04.02.2011 p. складала: 79979,51 доларів США. Однак, станом на 06 квітня 2011 року Відповідачем-1 не вчинено належних дій щодо погашення виниклої заборгованості. Зважаючи на те, що Відповідач-1 з червня 2010 року припинив повернення чергових частин отриманого кредиту, тому, станом на 06 квітня 2011 року, загальна сума заборгованості Відповідач-1 по Кредитному договору, що підлягає сплаті Позивачу складає 81717,81 дол. США, що еквівалентно 650857,84 грн., з яких: 68221,00 дол. США, що еквівалентно 543359,80 грн. сума строкової заборгованості по кредиту; 1334,26 дол. США, що еквівалентно 10626,98 грн. сума простроченої заборгованості по кредиту за період червень 2010р. - березень 2011р.; 5163,00 дол. США, що еквівалентно 41121,75 грн. прострочені відсотки по кредиту за період вересень 2010р.- березень 2011р.; 135,25 дол. США, що еквівалентно 1077,23 грн. сума нарахованих відсотків за період з 01.04.2011 по 05.04.2011р. включно; 6250,58 дол. США, що еквівалентно 49783,99 грн. нараховані відсотки, що мають бути сплачені протягом останніх 12 (дванадцяти) місяців кредитування; 613,72 дол. США, що еквівалентно 4888,09 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за період з 01.07.2010 року по 05.04.2011 року включно. Згідно п.п.6.2. Кредитного договору Відповідач-1 за виконання зобов'язань за Кредитним договором несе повну відповідальність перед Позивачем усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке можу бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України. Виконання зобов'язань Відповідачем-1 перед Позивачем за Кредитним договором забезпечується також укладеним 19 вересня 2008 року між Позивачем та ОСОБА_5 (надалі - Відповідач-2) Договором поруки (надалі - Договір поруки-1), за умовами якого Відповідач - 2 зобов'язався нести перед Позивачем солідарну відповідальність (п.п 2.5 Договору поруки-1), разом із Відповідачем-1, за невиконання останнім своїх зобов'язань по поверненню кредиту, по сплаті відсотків та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, що передбачені Кредитним договором. Позивачем 04 лютого 2011 року було надіслано Відповідачу -2 Повідомлення Вимогу за вих.№27-1866/11 про добровільну сплату загальної заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 04.02.2011 p., складала: 79 979,51 доларів США. Однак, станом на 06 квітня 2011р. Відповідачем-2 не вчинено жодних дій щодо погашення виниклої заборгованості Позивачу. Також, виконання зобов'язань Відповідачем-1 перед Позивачем за Кредитним договором забезпечується укладеним 19 вересня 2008 року між Позивачем та ОСОБА_4 (надалі Відповідач-3) Договором поруки (надалі - Договір поруки-2), за умовами якого Відповідач зобов'язався нести перед Позивачем солідарну відповідальність (п.п.2.5 Договору поруки-2), разом із Відповідачем-1, за невиконання останнім своїх зобов'язань по поверненню кредиту, по сплаті відсотків та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, що передбачені Кредитним договором. Позивачем 04 лютого 2011 року було надіслано Відповідачу -3 Повідомлення Вимогу за вих.№27-1867/11 про добровільну сплату загальної заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 04.02.2011 p., складала: 79 979,51 доларів США. Однак, станом на 06 квітня 2011р. Відповідачем-3 не вчинено жодних дій щодо погашення виниклої заборгованості Позивачу. Також, виконання зобов'язань Відповідачем-1 перед Позивачем за Кредитним договором забезпечується укладеним 19 вересня 2008 року між Позивачем та ОСОБА_3 (надалі Відповідач-4) Договором поруки (надалі - Договір поруки-3), за умовами якого Відповідач-4 зобов'язався нести перед Позивачем солідарну відповідальність (п.п.2.5 Договору поруки-3), разом із Відповідачем-1, за невиконання останнім своїх зобов'язань по поверненню кредиту, по сплаті відсотків та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, що передбачені Кредитним договором. Позивачем 04 лютого 2011 року було надіслано Відповідачу -4 Повідомлення Вимогу вих.№27-1869/11 про добровільну сплату загальної заборгованості за Кредитним договором, яка станом на 04.02.2011 p., складала: 79 979,51 доларів США. Однак, станом на 06 квітня 2011р. Відповідачем-4 не вчинено жодних дій щодо погашення виниклої заборгованості Позивачу.Зважаючи на вищевказані факти невиконання Відповідачем-1, Відповідачем-2, Відповідачем-3 та Відповідачем-4 зобов'язань за Кредитним договором, Позивач змушений звернутись до суду із вимогою про дострокове стягнення з Відповідача-1, Відповідача-2, Відповідача-3 та Відповідача-4, як солідарних боржників, загальної заборгованості за Кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивач за первинним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав, покликаючись на викладені у первинному позові обставини, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив, і суду пояснив, що укладений між ВАТ «Кредобанк»та ОСОБА_1 кредитний договір №376 від 19.09.2008р. є недійсним, оскільки при його укладені недотримано істотних умов, які є обовязковими для кредитних договорів, чим порушено права позивача ОСОБА_1 як споживача фінансових послуг. Крім того, банком порушено вимоги валютного законодавства та не отримано індивідуальної ліцензії для здійснення платежів позивачем у іноземній валюті, і вказану обставину не доведено до відома позивача, тобто введено останнього в оману, тому просить суд позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити, а в задоволенні позовних вимог ПАТ «Кредобанк» відмовити.

Представник позивача за зустрічним позовом ПАТ «Кредобанк»Грунтковська М.О. позовні вимоги ПАТ «Кредобанк»підтримала, покликаючись на викладені у зустрічному позові обставини, проти задоволення первинних позовних вимог заперечила, і суду пояснила, що єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно вимог ст.. 5 Декрету №15-93 є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку, та письмового дозволу Національного банку України. Враховуючи те, що вищезазначений Кредитний договір за своїм змістом не суперечить нормам цивільного законодавства, оскільки Позивач погодився з його умовами, скріпивши такий договір своїм підписом та вчинив дії на виконання умов даного договору, зокрема, отримавши від Відповідача суму кредиту, зазначену у договорі, а також те, що Відповідач є уповноваженим на здійснення операцій з валютними цінностями, оскільки в останнього є у наявності Банківська ліценція та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, - немає законних підстав визнавати недійсними Кредитний договір №376 від 19 вересня 2008р. та, відповідно, Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_2 за р. №2405 від 19 вересня 2008р., тому просить суд позовні вимоги ПАТ «Кредобанк»задоволити, а задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Третя особа приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_2 суду пояснила, що іпотечний договір від 19.09.2008р., укладений між ВАТ «Кредобанк»та ОСОБА_1, і посвідчений нею, відповідає вимогам чинного законодавства, є чинний, і вважає, що немає підстав для визнання його недійсним.

Третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, проти задоволення зустрічних позовних вимог ПАТ «Кредобанк»заперечила.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки не повідомив.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача за первинним позовом, представника позивача за зустрічним позовом, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, а позовні вимоги ПАТ «Кредобанк»підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до Банківської ліцензії №43 від 27.01.2006р., ВАТ «Кредобанк»зареєстроване Національним Банком України 31.03.1992р. за номером 96, на право здійснювати банківські операції, визначені частиною 1 та пунктами 5-11 частини 2 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до Дозволу №43-2 від 27.01.2006р., ВАТ «Кредобанк»зареєстроване Національним Банком України 31.03.1992р. за номером 96, який має банківську ліцензію за номером 43, на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини 2 та частиною 4 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»згідно з додатками до цього дозволу.

Як вбачається з додатку до дозволу №43-3 від 10.08.2007р. ВАТ «Кредобанк»має право здійснювати операції по веденню рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів нерезидентів у грошовій одиниці України.

Відповідно та додаткового договору від 14.05.2010р. до кредитного договору №376 від 19.09.2008р., ВАТ «Кредобанк»зобовязався надати ОСОБА_1 кредит в сумі 72000 доларів США на строк до 17.09.2038р. для придбання нерухомості (Стрий).

Відповідно до іпотечного договору від 19.09.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №2405, на забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором №376 від 19.09.2008р., ОСОБА_1 передала в іпотеку ВАТ «Кредобанк»трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до договору поруки від 19.09.2008р., ОСОБА_3 зобовязався відповідати перед ВАТ «Кредобанк»за виконання ОСОБА_1 зобовязань в повному обсязі за кредитним договором №376 від 19.09.2008р., укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредобанк».

Відповідно до договору поруки від 19.09.2008р., ОСОБА_4 зобовязалася відповідати перед ВАТ «Кредобанк»за виконання ОСОБА_1 зобовязань в повному обсязі за кредитним договором №376 від 19.09.2008р., укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредобанк».

Відповідно до договору поруки від 19.09.2008р., ОСОБА_5 зобовязалася відповідати перед ВАТ «Кредобанк»за виконання ОСОБА_1 зобовязань в повному обсязі за кредитним договором №376 від 19.09.2008р., укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредобанк».

Відповідно до меморіального ордера №3586918 від 19.09.2008р., ПАТ «Кредобанк»надав ОСОБА_1 70816,00 Доларів США відповідно до кредитного договору №376 від 19.09.2008р.

Відповідно до іпотечного повідомлення-вимоги ПАТ «Кредобанк» №27-1868/11 від 04.02.2011р., у звязку з невиконанням умов кредитного договору №376 від 19.09.2008р., ПАТ «Кредобанк»вимагає від ОСОБА_1 сплатити борг в сумі 79979,51 дол.США, а також пеню, штрафи, комісії та відсотки, які будуть нараховані на момент повного погашення кредитної заборгованості та/або на момент стягнення заборгованості.

Відповідно до повідомлення-вимоги ПАТ «Кредобанк»№04-1866/11 від 04.02.2011р., у звязку з невиконанням умов кредитного договору №376 від 19.09.2008р. позичальником ОСОБА_1, ПАТ «Кредобанк»вимагає від ОСОБА_5 достроково повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також штрафні санкції в розмірі 79979,51 дол.США.

Відповідно до повідомлення-вимоги ПАТ «Кредобанк»№27-1867/11 від 04.02.2011р., у звязку з невиконанням умов кредитного договору №376 від 19.09.2008р. позичальником ОСОБА_1, ПАТ «Кредобанк»вимагає від ОСОБА_4 достроково повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також штрафні санкції в розмірі 79979,51 дол.США.

Відповідно до повідомлення-вимоги ПАТ «Кредобанк»№27-1869/11 від 04.02.2011р., у звязку з невиконанням умов кредитного договору №376 від 19.09.2008р. позичальником ОСОБА_1, ПАТ «Кредобанк»вимагає від ОСОБА_3 достроково повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також штрафні санкції в розмірі 79979,51 дол.США.

Відповідно до довідки ПЛФ ЦФ ПАТ «Кредобанк»№50.04-4885/11 від 06.04.2011р., станом на 06.04.2011р. заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору №376 від 19.09.2008р. становить 81717,81 дол.США, що еквівалентно 650857,84 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Відповідно до ч.2 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового звязку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Відповідно до п. 9.8 Кредитного договору №376 від 19.09.2008р., шляхом підписання цього Договору, Позичальник підтверджує, що ознайомився з умовами кредитування, діючими тарифами Банку та загальною вартістю кредиту.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що 19.09.2008р. між ВАТ «Кредобанк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №376, згідно якого Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 72000 доларів США для купівлі нерухомого майна строком по 17.09.2038р. і дані кошти позивач отримав. Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виступили поручителями виконання ОСОБА_1 обовязків перед ВАТ «Кредобанк»за даним кредитним договором. Укладений між сторонами кредитний договір та договір іпотеки відповідають вимогам ст.ст. 1054 1057 ЦК України, Закону Україн «Про іпотеку». Покликання позивача ОСОБА_1 про порушення відповідачем ПАТ «Кредобанк» вимог валютного законодавства не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки такий зареєстрований в єдиному державному реєстрі і діє відповідно до Статуту, банківської ліцензії №43 від 31.03.1992р., дозволу №43-2 від 27.01.2006р., додатку до дозволу №43-2 від 27.01.2006р. та додатку до дозволу №43-3 від 10.08.2007р. НБ України, тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідачі за зустрічним позовом не виконують взяті на себе зобовязання за вказаними кредитним договором та договорами поруки, що призвело до виникнення заборгованості по кредитному договору, тому позовні вимоги ПАТ «Кредобанк»підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст.ст. 4, 8, 192, 203, 215, 216, 227, 509, 524, 526, 527, 530, 533, 536, 541, 543, 548, 549, 550, 553, 554, 601, 610, 612, 628, 625, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 18, 19, 21, 23 ЗУ «Про захист прав споживачі», суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позовні вимоги ПАТ «Кредобанк»в особі Центральної Філії ПАТ «Кредобанк»задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 в користь ПАТ «Кредобанк»в особі Центральної Філії ПАТ «Кредобанк»(79007, м. Львів, вул. Наливайка,6, код за ЄДРПОУ 22360822, МФО 325365, рахунок №290999901 в Центральній Філії ПАТ «Кредобанк») 81717 (вісімдесят одну тисячу сімсот сімнадцять) доларів США 81 цент США заборгованості за кредитним договором № 376 від 19 вересня 2008р., що еквівалентно за курсом НБУ 650857 (шістсот пятдесят тисяч вісімсот пятдесят сім) грн., 84 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 в користь в користь ПАТ «Кредобанк»в особі Центральної Філії ПАТ «Кредобанк»(79007, м. Львів, вул. Наливайка,6, код за ЄДРПОУ 22360822, МФО 325365, рахунок №290999901 в Центральній Філії ПАТ «Кредобанк») 1700 грн. сплаченого судового збору, 120 грн. оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Рішення виготовлене в одному примірнику і має силу оригіналу.

Головуючий-суддя:В. М. Бораковський