Рішення № 17184757, 18.05.2011, Розівський районний суд Запорізької області

2-38/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2011 смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Літвіновій Т.А.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача Комар Г.І., Юхименко Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес»(далі за текстом ТОВ «Прогрес») про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, третя особа без самостійних вимог Розівський відділ Запорізької регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, -

В С Т А Н О В И В :

01 квітня 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ТОВ «Прогрес», в якому вказав, що вона на підставі державного акту є власником земельної ділянки площею 6,99 га, розташованої на території Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області, кадастровий № АДРЕСА_1. За договором від 23 травня 2005 року, який було зареєстровано 10 червня 2005 року, позивач передала належну їй земельну ділянку в оренду ТОВ «Прогрес» строком на 5 років, тобто до 10 червня 2010 року. Позивач, посилаючись на те, що після закінчення строку дії договору відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою без згоди позивача та без достатніх правових підстав, а також на вимогу позивача відмовляється у добровільному порядку повернути земельну ділянку, вимушена була звернутись до суду із вимогою про витребування належної їй земельної ділянки з чужого незаконного володіння, зобовязавши відповідача повернути її позивачу. Крім того, у заяві позивач просила стягнути з відповідача суму понесених нею судових витрат.

В судовому засіданні задоволено клопотання позивача ОСОБА_4 про розгляд справи без її участі. Позивач, у поданій до суду письмовій заяві, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі по тих підставах, які були вказані в заяві, просила позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, не заперечуючи проти розгляду справи без участі позивача, в судовому засіданні підтримав заявлені ОСОБА_4 вимоги до ТОВ «Прогрес» по тих підставах, які були вказані в позові, надав відповідні пояснення судові.

Представники відповідача Комар Г.І. та Юхименко Г.П. в судовому засіданні позов не визнали, просили залишити його без задоволення, посилаючись на те, що ТОВ «Прогрес», як орендар, після закінчення строку договору оренди продовжував користуватися належною ОСОБА_4 земельною ділянкою. Разом з тим, позивач знав про факт продовження користування його земельною ділянкою, від позивача протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди не надійшло письмових заперечень проти цього, у звязку з чим відповідач вважав договір оренди поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Крім того, позивач ОСОБА_4 після закінчення терміну дії договору оренди у 2010 році отримала орендну плату за користування належною їй земельною ділянкою. За таких обставин представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4.

Представник третьої особи Розівського РВ ЗРФ ДП «Центр ДЗК»був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, причини своєї неявки судові не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив. За таких обставин суд вважає можливим ухвалити рішення у справі за відсутності представника третьої особи, що не суперечить положенням статті 169 ЦПК України.

Суд, зясувавши позицію позивача, вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_4 є власником земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 6,99 га, яка розташована на території Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області. Земельна ділянка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі держаного акту серії ІІ-ЗП №053473.

23 травня 2005 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Прогрес»було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки на термін 5 років. Строк дії договору з дня його державної реєстрації, а саме, з 10 червня 2005 року до 10 червня 2010 року.

Після закінчення терміну дії договору оренди, тобто після 10 червня 2010 року, відповідач продовжує обробляти вказану земельну ділянку, власником якої є позивач, і в добровільному порядку повертати її не бажає, вважаючи, що дія договору оренди є поновленою на той самий строк.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Вказана норма зазначена і у п. 9.2 договору оренди, який укладений між сторонами.

Згідно статті 33 Закону України «Про оренду землі»після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обовязки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Частиною 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі», зокрема, визначено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобовязаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Автоматичне продовження або поновлення дії договору у разі відсутності письмових заперечень орендодавця проти продовження користування ділянкою орендарем умовами зазначеного договору не передбачено.

Суд також зазначає, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі»також не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише зазначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Відповідно до статті 18, частини 1 статті 29 Закону України «Про оренду землі», частини 1 статті 210, частини 3 статті 640 ЦК України, частини 2 статті 125 ЗК України договір оренди землі підлягає державній реєстрації і є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Згідно пункту 17 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, підписаного сторонами 23 травня 2005 року, державна реєстрація іншого договору між цими ж сторонами не відбувалась. Отже поновлений договір між сторонами не укладався.

Таким чином, із закінченням строку дії договору оренди відповідач втратив правові підстави для володіння спірною земельною ділянкою та статус землекористувача і ніяких передбачених законом та умовами договору дій по поновленню цього статусу не вчинив.

Разом з тим, обовязковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у неї таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність між сторонами правовідносин, до яких підлягають застосуванню вищевказані норми матеріального права, а також стст.386,387 ЦК України, згідно яких держава забезпечує рівний захист прав усіх субєктів права власності, а власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що відповідають переліченим нормам закону, доведеними вищевказаними належними та допустимими доказами. Суд, виходячи із встановлених обставин справи, прийшов до висновку про безпідставність перебування у відповідача ТОВ «Прогрес»земельної ділянки, належної позивачу ОСОБА_4, а тому вимоги останньої підлягають задоволенню.

У відповідності до правил стст.79,88 ЦПК України одночасно на користь позивача ОСОБА_4 підлягають стягненню з відповідача понесені нею судові витрати у вигляді сум сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в загальній сумі 1042 грн., де 922 грн. сума сплаченого судового збору, 120 грн. оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись стст.10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4, - задовольнити.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес»(юридична адреса: 70300, Запорізька область, Розівський район, смт Розівка, вул. Визволителів, буд.13, код ЄДРПОУ 03748986) повернути позивачеві ОСОБА_4 земельну ділянку № АДРЕСА_1 площею 6,99 га, яка розташована на території Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області і належить ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЗП № 053473, у стані, який існував до часу порушення, а саме, у задовільному стані, придатному для використання згідно з цільовим призначенням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 1042 (однієї тисячі сорока двох) гривень, а саме, судовий збір в розмірі 922(девятисот двадцяти двох) гривень і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (ста двадцяти) гривень.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляцій скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Т.М. Кущ

18.05.2011