Постанова № 17158773, 06.06.2011, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 3-386/11

Веселинівський районний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2011 рокусмт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Кучерявенка С.С.,

при секретарі Матевосян К.М.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від старшого державного інспектора праці територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Тарутинського району, Одеської області, працюючого приватним підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 є приватним підприємцем з 17.06.2009 року та здійснює свою діяльність в магазині за адресою АДРЕСА_2 де працюють в нього 2 працівники. 27.04.2011 року при проведенні перевірки старшим інспектором праці ТДІП в Миколаївській області Зоріною К.В., були виявлені порушення вимог КЗпП України, а саме на момент проведення перевірки у виробничому приміщені, де здійснює свою діяльність підприємець ОСОБА_1 (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2.») знаходились 2 громадянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на корить приватного підприємця виконували роботу, продавця, а саме реалізовувала товар, консультувала покупців. Вказаний факт письмово підтверджується поясненням фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який пояснив, що дані громадяни дійсно працюють у нього, трудові договори з ними не заключалися, заробітну плату не отримували оскільки працівники «знаходяться на стажуванні». При цьому Кодексом Законів про Працю України поняття стажування не передбачено. Стажування при прийнятті на роботу передбачено лише Законом України «Про державну службу».

Відповідно до ч.1 ст. 26 КЗпП при укладанні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 КЗпП України трудовій договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути укладеним на визначений строк, встановлений за погодженням сторін та таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Проте, на час перевірки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залучені до виконання роботи на користь підприємця без укладення трудового договору , що є порушенням п. 6 ч. ст.24 КЗпП України, який передбачає обов'язкове укладання трудового договору в письмовій формі з фізичною особою.

В порушення ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці»роботодавцем ОСОБА_1 не проводиться достовірний облік виконуваної працівником роботи, не здійснюється бухгалтерській облік витрат на оплату праці, зокрема у підприємця відсутні табелі обліку робочого часу, відомості про нарахування та виплату заробітної плати. Відсутність обліку робочого часу фактично позбавляє працівника права на оплату за роботу у святкові та неробочі дні, за роботу в надурочний час тощо. Відсутність первинних облікових бухгалтерських документів позбавляє можливості дослідити порядок та розміри виплати заробітної плати.

Вищесказане свідчить про порушення ОСОБА_1 встановленого п. 6 ч.1 ст.24 КЗпП України, ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці»порядку управління, що відповідно до ст.9 КУпАП кваліфікується як адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1, суду пояснив, що дійсно в магазині проводилася вибіркова перевірка дотримання вимог законодавства про працю та були виявлені порушення які зазначені в акті та протоколі з якими він згоден.

Суд вислухав пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи вважає, що вина ОСОБА_1 доведена та досліджені матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1А дійсно вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Вина ОСОБА_1, у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, в судовому засіданні підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом № 14-11-046\0035 від 27.04.2011 року про адміністративне правопорушення складеного ст. інспектором праці Зоріною К.В.

При визначенні виду адміністративного стягнення суд враховує особу та суспільну небезпеку вчиненого ним адміністративного правопорушення, та матеріальне становище. ОСОБА_1 працює приватним підприємцем, має постійне місце проживання, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за таких умов з метою виховання особи, яка вичинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає призначити ОСОБА_1, достатнє та відповідне покарання, у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 221, 251, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.41 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (пятсот десять) грн.

Одержувач: д/бюджет Веселинівської с\р Миколаївської області, код ЕДРПО 22443347, МФО 826013, банк отримувача ГУДКУ у Миколаївській області, рахунок 31112106700098.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області, через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіС. С. Кучерявенко