Постанова № 17153716, 04.07.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

04.07.11 Справа № 5010/481/2011-5/29

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача Старостенко К.А.

від відповідача Олексюк Л.В.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», вих.№639 від 20.05.2011 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2011 року (підписане 11.05.2011 року), суддя Цюх Г.З.

по справі №5010/481/2011-5/29

за позовом Приватного підприємства «Охоронна фірма «Коста», м.Івано-Франківськ

до відповідача Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», м.Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 77616 грн. за охоронні послуги згідно договору №375 від 07.12.2010 року, в тому числі 52128 грн. завданої шкоди (збитків)

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2011 року по справі №5010/481/2011-5/29 позов ПП «Охоронна фірма «Коста»задоволено частково. Стягнено з ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»на користь ПП «Охоронна фірма «Коста»25488 грн. заборгованості за надані охоронні послуги, 28606,65 грн. збитків. В решті позову відмовлено.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.526, 503, 901 ЦК України, умови договору на охоронні послуги №375 від 07.12.2010 року, акти виконаних робіт від 31.01.2011 року на суму 17424 грн. та від 14.02.2011 року на суму 8064 грн. зазначає про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 25488 грн. Поряд з цим, суд беручи до уваги ч.5 ст.653, ч.2 ст.22, ст.1166 ЦК України, вважає правомірними заявлені до стягнення позивачем збитки в сумі - 28606,65 грн. понесені останнім в звязку з виплатою заробітної плати працівникам, які прийняті на роботу для охорони ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат»та відрахуванням на обовязкові соціальні платежі, сплата яких підтверджена документально.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2011 року по справі №5010/481/2011-5/29, прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково, стягнути з ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»заборгованість за надані послуги за період з 13.01.2011 року по 29.01.2011 року в розмірі 9216 грн., в решті позову відмовити, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що з 29 січня 2011 року військовослужбовці служби правопорядку приступили до охорони обєкту відповідача, а відтак позивач не міг надавати послуги за договором по охороні обєкта №375 від 07.12.2010 року. Крім того, звертає увагу суду на те, що відповідач повідомив позивача листом за №110 від 29.01.2011 року про розірвання договору на охоронні послуги №375 від 07.12.2010 року. Поряд з цим, апелянт зазначає, що акт виконаних робіт зі сторони відповідача підписано помічником директора, який не був наділений такими повноваженнями. Одночасно, апелянт вважає необґрунтованим стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено, що ним прийнято на роботу працівників для охорони обєктів саме ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вимог апелянта, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав:

07.12.2010 року між Приватним підприємством "Охоронна фірма «Коста»(в тексті договору виконавець) та Державним підприємством "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (в тексті договору замовник) укладено договір на охоронні послуги №375, відповідно до п. 1.1 замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе обов'язки по підтриманню громадського порядку, охороні приміщення та майна, організації пропускного режиму, запобігання несанкціонованого вивозу (виносу) готової продукції і матеріальних цінностей, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета,6 на умовах і в порядку, передбачених даним договором. Пунктами 2.1, 2.2 договору встановлено, що за вказані в договорі послуги, замовник проводить оплату в сумі, згідно акту прийому виконаних робіт з розрахунку 12,00 грн. за одну годину роботи одного охоронника. Виконавець являється платником єдиного 10% податку. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 5-ти календарних днів наступного місяця за звітним.

Відповідно до п.1.3 договору система, порядок надання охоронних послуг та регламент дій працівників охорони, обумовлюється сторонами і здійснюється згідно з Інструкцією, яка стає невідємною частиною даного договору, після її підписання.

Положеннями п.4.1 договору передбачено, що обовязки виконавця (позивача), порядок несення служби на обєкті та регламент дій працівників охорони відображаються в посадовій інструкції по охороні обєкта, узгодженій з замовником (відповідачем). Пунктом 5.1 договору визначено, що виконавець (позивач) має право вимагати від усіх присутніх на охороняємому обєкті осіб суворо дотримуватись встановленого режиму та порядку згідно інструкції по охороні даного обєкта, які розробляються спільно з замовником (відповідачем), затверджуються сторонами і стають невідємною частиною даного договору.

Як відзначено представниками сторін, вказана Інструкція сторонами не підписувалась, тобто сторонами не визначено порядку надання охоронних послуг та регламент дій працівників.

Крім того, у договорі не зазначено, які саме приміщення повинні охороняти працівники позивача, а також не визначено кількості охоронців.

Відповідно до п.6.1 договору на охоронні послуги №375 від 07.12.2010 року виконавець бере на себе матеріальну відповідальність за прийняті під охорону матеріальні цінності, згідно вимог даного договору та інструкції під охорону обєкта.

До матеріалів справи також не долучено акту приймання-передачі матеріальних цінностей під охорону.

Слід зазначити, що специфіка договору про охорону полягає в тому, що його укладенню передують організаційно-технічні заходи, проводиться обстеження обєкта з метою узгодження виду охорони, визначення кількості постів, виходячи із розмірів території та інших умов забезпечення схоронності власності. Результати обстеження оформляються актом.

Приймання обєктів під охорону оформляється договором між охороною і власником. При укладенні договору сторони готують окремий документ, що називається Дислокацією обєктів охорони.

Охорона приймає під охорону обєкти перераховані у дислокації і позначені у план (схемі) обєктів, що охороняються. Охорона обєкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (перелік обєктів охорони). Система охорони обєкта та дислокація постів визначається охороною і узгоджується з замовником.

Сторонами не погоджувалась і не підписувалась дислокація, яка б містила всі необхідні дані для визначеності та конкретизації обєктів, які слід охороняти та кількості постів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 67, ст.ст. 144, 174, 175 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, а майнові права, майнові обовязки та господарські зобовязання субєкта господарювання можуть виникати з угод, передбачених законом. Майново-господарськими зобовязаннями визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою між сторонами, а їх дії спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Наведена норма закону кореспондується зі ст.180 Господарського кодексу України, яка передбачає, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобовязані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проте, із договору на охоронні послуги №375 від 07.12.2010 року вбачається, що сторонами не погоджено предмету договору, а також не зазначено строку дії договору.

Крім того, сторонами не дотримано вимог п.1.3 та п.4.1 договору, тобто не розроблено інструкції по охороні обєкта, яка мала розроблятись спільно із замовником послуг, затверджуватись сторонами і бути невідємною частиною договору. Судом також береться до уваги відсутність дислокації обєкта охорони.

Відповідно до приписів ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним, та таким, що не відбувся.

Таким чином, враховуючи відсутність вказаних істотних умов при укладенні сторонами зазначеного договору охорони, такий договір є неукладеним і, тому, між сторонами не виникло ніяких зобовязань за цим договором.

На підставі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Стосовно посилання суду першої інстанції на акт 2/К-1 прийому виконаних робіт від 31.01.2011 року, який від замовника (ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат») підписано помічником директора ОСОБА_1, слід зазначити, що останнього не уповноважено підписувати зазначені акти від імені відповідача. Крім того, ОСОБА_1 звільнений з роботи 28.12.2010 року наказом б/н від 28.12.2010 року (арк. справи 96).

Матеріали справи також містять наказ ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат»б/н від 20.12.2010 року (арк. справи 97) про скасування наказу №167-в від 01.12.2010 року, яким делеговано право представлення інтересів підприємства та вчинення всіх необхідних дій в усіх необхідних установах та підприємствах, незалежно від форми власності помічнику директора ОСОБА_1 без довіреності, оскільки такий видано в порушення вимог п.7.3 статуту ДП «Івано-Франківський ліспромкомбінат».

Одночасно, судом відзначено, що акт прийому виконаних робіт від 14.02.2011 року на суму 8064 грн. не підписано зі сторони замовника (відповідача).

Не приймаються судом до уваги в якості доказів обґрунтування позовних вимог подані позивачем додаток №2 погодинного розрахунку часу працівників ПП «Охоронна фірма «Коста»за період з 15.02.2011 року по 14.04.2011 року, наказ №76 від 13.12.2010 року про прийняття на роботу на посаду охоронника з 13.12.2010 року 5-ти працівників, наказ №3 від 04.01.2011 року про прийняття на роботу на посаду охоронника з 04.01.2011 року 6-ти працівників, оскільки із вказаних документів не вбачається, що такі повязані із наданням охоронних послуг саме ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».

З огляду на те, що договір є неукладеним не заслуговують на увагу суду посилання відповідача про те, що договір на охоронні послуги №375 від 07.12.2010 року припинив свою дію 29.01.2011р., з огляду на лист №110 від 29.12.2010 року, на підставі розпорядження начальника штабу - першого заступника начальника головного управління військової служби правопорядку Збройних Сил України № 13 про вжиття заходів щодо охорони ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат", а також наказу начальника Західного територіального управління Військової служби правопорядку № 28 від 28.01.2011р. про приступлення військовослужбовців служби до охорони об'єкту.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ст.22 ЦК України, особа якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

ЦК України регулює питання відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязань, що випливають з договору (ст.ст611,623 ЦК України) та позадоговірної шкоди, тобто зобовязання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (гл. 82 ЦК України).

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка, причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність встановлену ст.1166 ЦК України.

Згідно із ст.22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у звязку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Саме наявність вказаних елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про правомірність заявлених до стягнення збитків в сумі 28606,65 грн. понесених позивачем, у зв'язку з виплатою заробітної плати працівникам, які прийняті на роботу для охорони ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" та відрахуванням на обов'язкові соціальні платежі із посиланням на відомості, акт, платіжні доручення.

Поряд з цим, колегія суддів, враховуючи те, що відповідачем підтверджено фактичне надання позивачем охоронних послуг за період з 13.01.2011 року по 29.01.2011 року в розмірі 9216 грн. із розрахунку того, що охорона здійснювалась 2-ма охоронцями з 08.00 год. ранку до 08.00 год. ранку наступного дня, за відпрацьовані 768 годин по 12 грн. за годину, приходить до висновку, що стягнення таких є правомірним.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення господарського суду слід скасувати в частині стягнення 16272 грн. заборгованості за охоронні послуги та 28606,65 грн. збитків, прийняти нове рішення в цій частині, яким в задоволенні позову відмовити. В решті оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В звязку з частковим скасуванням рішення господарського суду, апеляційний господарський суд з урахуванням ст.ст.44, 49 ГПК України, проводить новий розподіл судових витрат, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 92,16 грн. державного мита та 28,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Поряд з цим, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 224,39 грн. в відшкодування витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.103,104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2011 року по справі №5010/481/2011-5/29 скасувати в частині стягнення 16272 грн. заборгованості за охоронні послуги та 28606,65 грн. збитків, прийняти в цій частині нове рішення, яким в частині стягнення 16272 грн. заборгованості за охоронні послуги та 28606,65 грн. збитків відмовити.

Рішення в частині стягнення заборгованості в сумі 9216 грн. залишити без змін

Стягнути з Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»(вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 08033772) на користь Приватного підприємства «Охоронна фірма «Коста»(вул.Чорновола,119-А, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 35021951): 9216 грн. - заборгованості за надані охоронні послуги, 92,16 грн. державного мита та 28,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Приватного підприємства «Охоронна фірма «Коста»(вул.Чорновола,119-А, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 35021951) на користь Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»(вул. Ребета, 6, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 08033772) 224,39 грн. в відшкодування витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Юрченко Я.О.