Постанова № 17153635, 19.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2011 року Справа № 5005/5330/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О. (доповідач)

суддів: Бахмат Р.М., Чус О.В.,

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 14.07.2011 року :

прокурор в судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 7/11-458 від 12.04.2011;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 10.01.2011.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Метал Фурнітура»на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року у справі № 5005/5330/2011

за позовом: Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Метал Фурнітура», м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

19.04.2011 року Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт метал Фурнітура»про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року (суддя Петрова В.І.) у справі № 5005/5330/2011 позов задоволено. Змінено пункт 3.2 договору оренди земельної ділянки державної власності від 12.09.2002 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт Метал Фурнітура», посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 2182, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2281 від 09.10.2002 року, виклавши його в наступній редакції: «п. 3.2 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 року за № 216/8 мінімальному розміру орендної плати, визначеному Податковим кодексом України». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Метал Фурнітура»в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області державне мито у розмірі 85,00 гривень. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Метал Фурнітура»в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 гривень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт Метал Фурнітура», м. Дніпропетровськ, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року у справі № 5005/5330/2011 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача залишити без задоволення.

Скаржник посилається на те, що в порушення вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, він не був належним чином повідомлений про дату судового засідання, чим був позбавлений процесуальних прав, передбачених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає, що існує неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами Законом України «Про оренду землі»та Податковим кодексом України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 14.07.2011 року.

На підставі розпорядження секретаря судової палати № 922 від 14.07.2011 року відбулася зміна складу судової колегії.

У судовому засіданні 14.07.2011 року оголошувалася перерва до 19.07.2011 року.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечує, посилаючись на те, що рішення господарського суду Дніпропетровської області прийнято за результатами обговорення усіх обставин справи, за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. В судовому процесі обєктивно та всебічно були зясовані всі обставини справи в їх сукупності. Зазначає, що рішення господарського суду відповідає постанові Верховного суду України від 27.12.2010 року у справі № 7/15-10.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу не подавав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Метал Фурнітура»задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 12.09.2002 року між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт Метал Фурнітура»укладено договір оренди земельної ділянки.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 19.06.2002 року № 340/2.

За умовами договору оренди землі орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування на умовах договору оренди земельні ділянки площами 2,4725 га та 0,0319 га, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Артема, 91, для фактичного розміщення виробничих будівель та споруд, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодами 66107041 та 66107040 згідно з планом земельної ділянки.

Державна реєстрація договору здійснена 09.10.2002 року. (реєстраційний № 2281).

Договір був посвідчений 12.09.2002 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2182.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди земельні ділянки надано до 19.06.2017 року.

За умовами розділу 3 договору оренди сума орендної плати за користування земельними ділянками на термін дії договору складає 1441798,78 грн. Орендна плата за користування земельними ділянками сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту.

Пунктом 3.3 договору оренди передбачено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 309-VІ від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, частини 4 та 5 статті 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальної власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 % їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині».Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування з 04.06.2008 року.

В звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 року (від 02.12.2010 року № 2755- VІ), Закон України «Про плату за землю»втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України «Про оренду землі»орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації обєктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлених джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (статті 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства», яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання. Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення.

За статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»та пунктами 8.1, 8.2 договору передбачено, що зміна умов договору оренди землі можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Постанови Верховного Суду України від 06.12.2010 р. по справі № 2-1/10068-2008, від 30.05.2011 року № 11/042 у справі № 17/299-10).

Згідно з пунктом 3.4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 02.02.2010 № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердженням нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»де передбачено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установчому законом порядку.

Відповідно статті 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, пункт 12 Земельного кодексу України).

Частина 2 статті 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Посилання скаржника на здійснення відчуження нерухомого майна, що знаходиться на спірних земельних ділянках та на направлення міському голові заяви про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт Метал Фурнітура»не заперечує проти вилучення земельних ділянок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Метал Фурнітура Стільці»- набувача нерухомого майна, не може бути підставою для відмови в позові, з огляду на наступне.

Відповідно пунктів «а», «е»статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з абзацом 8 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 31 цього Закону).

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі»передбачено такий спосіб припинення договору оренди як його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Згідно з приписами статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці обєкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З аналізу наведених норм матеріального права слідує, що в звязку з переходом права власності на обєкти нерухомості відбувається перехід до набувача тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу права власності або права користування.

Але з матеріалів справи вбачається, що відповідач добровільно від договору не відмовлявся, не звертався до орендодавця з пропозицією про дострокове розірвання спірного договору оренди земельної ділянки та до суду з вимогою про дострокове розірвання спірного договору оренди.

За таких обставин спірний договір оренди земельної ділянки є чинним, а відтак, з урахуванням умов договору та вищенаведених вимог законодавства підлягали задоволенню вимоги про внесення зміни до договору в частині орендної плати.

З огляду на викладене, рішення прийнято судом першої інстанції за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального законодавства, в звязку з чим підстав для скасування судового рішення не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт Метал Фурнітура»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2011 року у справі № 5005/5330/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Л. О. Лотоцька

Суддя Р. М. Бахмат

Суддя О.В. Чус

(постанову виготовлено в повному обсязі 19.07.2011 року)