Постанова № 17153631, 19.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2011 року Справа № 9/61-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О.доповідача;

суддів: Бахмат Р.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.

За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 14.06.2011 року:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №6290 від 29.10.10;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 14.04.11;

представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІКОМ", м Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010 року у справі № 9/61-10

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІКОМ", м Київ

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія інжиніринг технолоджі", м. Київ

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У січні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІКОМ", м Київ про визнання за позивачем права власності на нежитлові будівлі в адміністративній будівлі літ. А-2 на першому поверсі магазин непродовольчих товарів частина нежитлового приміщення № 2 поз. 4-10, 22, 24, 27, 28, 30 загальною площею 227,3 кв.м., ганок літ. а 9, 1/2 частини ганку літ. а., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, будинок 111.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010 року у справі № 9/61-10 (суддя Подобєд І.М.) позов задоволено: визнано за позивачем право власності на нежитлові будівлі в адміністративній будівлі літ. А-2 на першому поверсі магазин непродовольчих товарів частина нежитлового приміщення № 2 поз. 4-10, 22, 24, 27, 28, 30 загальною площею 227,3 кв.м, ганок літ. а 9, 1/2 частини ганку літ. а., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Маркса Карла, будинок 111; стягнуто з відповідача на користь позивача 25 500 грн. суми витрат на державне мито та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010 року у справі № 9/61-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник зазначає, що кредитор - позивач своїми навмисними діями та бездіяльністю не дав можливості боржнику - відповідачу належним чином виконати зобов'язання за кредитним договором. Вважає, що судом першої інстанції не встановлено, а позивачем не доведено порушення його права, як і те, що воно оспорюється відповідачем. Вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, в звязку з чим підлягає скасуванню.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що ним у повному обсязі добросовісно виконано умови кредитних договорів, натомість, відповідачем та третьою особою зобовязання виконано неналежним чином. Відповідачем не надано будь-яких доказів повернення грошових коштів, та відмову у їх прийнятті з боку позивача, а також не зазначено, які конкретні дії позивача, передбачені якими пунктами кредитного договору, перешкоджали відповідачу перерахувати грошові кошти на рахунки позивача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.11.2010 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 14.12.2010 року.

У судовому засіданні 14.12.2010 року оголошувалася перерва до 11.01.2011 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2011 року провадження у справі № 9/61-10 зупинено до розгляду Верховним судом України заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІКОМ" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2010 року у справі № 15/27.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 року провадження у справі № 9/61-10 поновлено та призначено у судовому засіданні на 26.05.2011 року.

Розпорядженням секретаря судової палати № 720 від 25.05.2011 року в звязку з відпусткою члена постійної колегії суддів Євстигнеєва О.С. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Лотоцької Л.О. (доповідача), суддів Бахмат Р.М. та Чус О.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року розгляд справи відкладено на 14.06.2011 року за клопотанням позивача.

У судовому засіданні 14.06.2011 року оголошувалася перерва до 19.07.2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІКОМ", м Київ не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

24.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк “Фінанси та Кредит”, правонаступником якого згідно з пунктом 1.3 Статуту є Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит”, та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІТІКОМ" був укладений кредитний договір №26v-01-07, за умовами якого банк зобовязався надати позичальнику кредит в сумі 2300000 дол. США, а позичальник зобовязався повернути отримані грошові кошти до 22.10.2010 року та сплатити за користування кредитом відсотки в розмірі, з урахуванням додаткової угоди № 3 від 05.11.2008 року до кредитного договору, 17% (пункт 1.1. договору).

Пунктом 2.4 кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту або несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом, як у випадку настання терміну повернення кредиту (його частини) та/або сплати відсотків, так і у випадку виникнення, відповідно до умов цього договору, зобов'язання позичальника достроково повернути кредит та сплатити відсотки, банк має право видати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання.

На підставі наказу про примусову оплату боргового зобов'язання, може бути проведено примусове списання грошових коштів будь-якого поточного, депозитного чи іншого рахунку позичальника, незалежно від того, в якому банку ці рахунки відкриті, причому повністю або частинами, на розсуд банку.

Зазначене положення є правом, але не обов'язком банку, і не звільняє позичальника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно з пунктом 5.1 кредитного договору забезпеченням виконання зобовязання за цим договором є іпотека нерухомості, що набувається.

Додатковою угодою № 2 від 23.10.2008 року до кредитного договору сторонами внесені зміни до пункту 5.1 кредитного договору, шляхом викладення пункту 5.1 договору в новій редакції, а саме: "Забезпечення виконання зобовязань за цим договором є, поміж іншим, застава нежилої нерухомості за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса,111, площею 227,3 кв. м.

Пунктом 6.1. кредитного договору передбачено право банку вимагати повернення кредитних коштів та сплати відсотків за весь час користування кредитом до настання строку, визначеного пунктом 2.2. в разі порушення умов договору.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2007 року сторонами був укладений іпотечний договір №7491/1007, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ'КОМ" іпотекодавець передає в заставу (іпотеку) іпотекодержателю нерухоме майно в адміністративній будівлі літ.А-2 на першому поверсі магазин непродовольчих товарів частина нежитлового приміщення №2 поз. 4-10, 22, 24, 27, 28, 30 загальною площею 227,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 111.

Іпотечний договір посвідчений 24.10.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 948.

Предмет іпотеки за вказаним іпотечним договором належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 24.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 24.10.2007 року за реєстровим номером 940.

За меморіальним валютним ордером №2772857 від 24.10.2007 року позивачем був виданий відповідачу кредит в сумі 2300000 доларів США.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем зобовязання за кредитним договором в повному обсязі не виконано.

Як вбачається з розрахунків позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором №26v-01-07 від 24.10.2007 року складає 2687 741, 70 дол. США, що в еквіваленті до національної валюти по курсу НБУ станом на 18.01.2010 року становить 21 505 158,89 грн.

02.03.2009 року та 27.07.2009 року позивачем були направлені відповідачу листи-вимоги за №2396/1 та 5452/1, в яких позивач вимагав усунути порушення кредитного договору шляхом сплати заборгованості.

01 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Місто високих технологій”, яке відповідно до довідки головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 02.11.2009 року №21-10/7688 було перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія інжиніринг технолоджі", був укладений договір про кредитну лінію у формі овердрафту № 58ov-01-08, відповідно до якого банк відкриває позичальнику кредитну лінію у формі овердрафту з лімітом для здійснення овердрафтового обслуговування позичальника, яке полягає в оплаті платіжних доручень позичальника за згодою банку, за рахунок коштів кредитної лінії у межах ліміту (пункти 1.1,1.2 договору).

Пунктом 2.1 кредитного договору на період з 01.12.2008 року по 27.02.2009 року ліміт кредитної лінії встановлено в розмірі 15 000 000 грн.

Випискою по особовому рахунку за період з 01.12.2008 року по 20.01.2010 року підтверджується відкриття банком кредитної лінії з встановленим лімітом на суму 15 000 000 грн., якими скористався позичальник.

Виконання зобовязань за договором про кредитну лінію у формі овердрафту № 58vo-01-08 від 01.12.2008 року забезпечено іпотечним договором наступної черги №1317І/1208 від 01.12.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит” та іпотекодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СІТІКОМ", за умовами якого іпотекодавець передає в наступну іпотеку іпотекодержателю належне йому нерухоме майно: адміністративні будівлі літ. А-2 на першому поверсі магазин непродовольчих товарів частина нежитлового приміщення № 2 поз. 4-10, 22, 24, 27, 28, 30, загальною площею 227,3 кв. м., ганок літ “а”, Ѕ частина ганку літ. а, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 111.

Пунктом 2 іпотечного договору визначено, що предмет іпотеки передається в наступну іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих, в тому числі, ТОВ “Місто високих технологій” за договором про кредитну лінію у формі овердрафту № 58ov-01-08 від 01.12.2008 року основне зобовязання на загальну суму 15000000 гривень.

Пунктом 7.4.8 договору іпотекодержателю надано право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі неналежного виконання будь-яких умов основного зобовязання.

Іпотечний договір посвідчений 01.12.2008 року приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за №3771.

Третьою особою позичальником зобовязання за договором про кредитну лінію у формі овердрафту № 58ov-01-08 в повному обсязі виконані не були.

Згідно розрахунків позивача, підтверджених банківською випискою по особовому рахунку за період з 01.12.2008 року по 20.01.2010 року, станом на 18.01.2010 року заборгованість третьої особи за договором про кредитну лінію у формі овердрафту № 58ov-01-08 від 01.12.2008 року становила 5005 823,26 грн. в тому числі 3 792 443, 74 грн. сума основного боргу; 881 105,31 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами; 316 451,61 грн. заборгованість по сплаті щомісячної комісійної винагороди; 15 822, 60 грн. пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту.

Листами-вимогами №2476/1 від 23.03.2009 року, №5450/1 від 27.07.2009 року на імя позичальника за договором про кредитну лінію у формі овердрафту та відповідача позивач вимагав усунути порушення умов зазначеного договору та погасити кредитну заборгованість.

Проте, вказані вимоги залишені без реагування.

Позивач, на підставі ст. 37 Закону України “Про іпотеку”, просив визнати за ним право власності на не житлові будівлі - в адміністративній будівлі літ А-2 на першому поверсі, магазин непродовольчих товарів частина нежитлового приміщення №2 поз. 4-10, 22, 24, 28,30 загальною площею 227,9 кв. м., ганок літ. а 9, Ѕ частини ганку літ. а, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 111.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»(далі Закон №898-IV) унормовано, що іпотека це вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Частиною 3 ст. 33 Закону № 898-IV передбачено способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 898-IV на іпотекодержателя покладається обов'язок надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення встановленої форми. Надіслання такого повідомлення є обов'язковою умовою для подальшого вчинення виконавчого напису на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж Закону положення ч. 1 зазначеної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду в установленому законом порядку.

Як уже зазначалося, позивач звертався до відповідача з вимогами щодо виконання зобовязань за кредитними договорами.

Отримання вказаних листів підтверджується підписами представників відповідача, вчиненими на копіях листів, що знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону № 898-IV договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосовувати інші встановлені цим законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 37 Закону № 898-IV унормовано, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

За незалежною оцінкою субєкта оціночної діяльності вартість обєкта оцінки - магазину продовольчих товарів частини нежилого приміщення №2 загальною площею 227,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 111, на дату оцінки 16.02.2010 року складає 12 254 000 грн.

Пунктом 7.4.1 іпотечних договорів № 7491/1007 та 1317І/1208 іпотекодержателю надано право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 10 вказаних договорів іпотекодержателю надано право за своїм вибором застосовувати один з наведених у вказаному пункті способів звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі за рішенням суду.

Вищевикладеними нормами законодавства (насамперед статтями 36, 37 Закону України «Про іпотеку») не виключається можливість звернення стягнення шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателем шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюються передусім із способом звернення стягнення, який поряд з іншими може застосовуватися, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.

Позивач на підставі наведених положень іпотечних договорів застосував такий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, як визнання права власності на передане в іпотеку нерухоме майно.

В силу статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи вищенаведене, а також ті обставини, що іпотечні договори містять відповідне застереження про задоволення вимог кредитора, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, в звязку з чим відсутні підстави для його скасування.

Посилання скаржника про неповідомлення його про час та місце засідання суду є безпідставним.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 22.02.2010 року господарський суд Дніпропетровської області в котре відклав розгляд справи на 11.03.2010 року в звязку з незявленням у судове засідання представників відповідача та третьої особи. Зазначена ухвала отримана представником відповідача 02.03.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Але у визначений час 11.03.2010 року представники відповідача та третьої особи у судове засідання не прибули, в звязку з чим справа розглядалася за наявними матеріалами згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Не відповідає обставинам справи посилання скаржника на те, що позивач своїми навмисними діями та бездіяльністю не дав можливості боржнику відповідачу належним чином виконати зобовязання за кредитним договором.

За змістом частини 1 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства, що випливають із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обовязку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною 4 статті 545 цього кодексу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували виконання зобовязання щодо повернення отриманих грошових коштів, або відмову кредитора їх прийняти.

Скаржником не зазначено, які конкретно дії позивача перешкоджали відповідачу перерахувати кошти на рахунки позивача.

На підставі викладеного статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІКОМ", м Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2010 року у справі № 9/61-10 залишити без змін.

Головуючий суддя Л. О. Лотоцька

Суддя Р.М. Бахмат

Суддя О.В. Чус

(постанову виготовлено в повному обсязі 19.07.2011 року)