Рішення № 17153082, 11.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2011 р. Справа № 5023/3154/11

вх. № 3154/11

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судовогозасідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 883а від 24.05.2011 року;

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Альба Україна", м. Бориспіль

до КПОЗ ЦРА № 94 , м. Дергачі

про стягнення 4851,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача за здійснену поставку лікарських засобів та виробів медичного призначення (відповідно до накладних: № 11253599 від 15.09.2010 року, № 11301712 від 21.09.2010 року та № 11364292 від 29.09.2010 року), суму основного боргу в розмірі 4500,00 грн., 3 % річних в розмірі 56,96 грн. та пеню в розмірі 294,28 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 травня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/3154/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 01 червня 2011 року о 12:30.

Ухвалою суду від 01 червня 2011 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 15 червня 2011 року о 16:00.

Ухвалою суду від 15 червня 2011 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 15219), клопотання позивача про продовження строку розгляду справи № 5023/3154/11 задоволено, строк розгляду справи продовжено на пятнадцять днів, до 12 липня 2011 року, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 11 липня 2011 року о 14:30.

В призначене засідання суду 11 липня 2011 року позивач з'явився, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

В призначене засідання суду 11 липня 2011 року відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи та подані сторонами докази, вислухавши представника позивача, встановив наступне.

Позивач згідно видаткових накладних № 11253599 від 15.09.2010 року, № 11301712 від 21.09.2010 року та № 11364292 від 29.09.2010 року передав відповідачу товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення) на загальну суму 4500,00 грн., що підтверджено копіями вищевказаних документів, які містяться в матеріалах справи. Відповідач товар від позивача прийняв, про що свідчить підпис на вищевказаних видаткових накладних, проте його вартість не сплатив.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що поставка товару за накладними є позадоговірною, оскільки позивачем не надано суду будь-якого договору в обґрунтування договірної передачі товару і який би свідчив про його виконання, крім того, сума боргу в розмірі 4500,00 грн., підтверджена видатковими накладними, визначає наявність заборгованості відповідача перед позивачем без посилання на договір.

Вказана домовленість відповідає вимогам ч. 2 ст. 205 ЦК України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Підтвердженням такого волевиявлення є наявність підписаних з боку сторін первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач платіжним дорученням № 364т від 08.06.2011 року перерахував на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 200,00 грн., яка включає в себе заборгованість в сумі 7500,00 грн. у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 7300,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 56,96 грн. Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача 294,28 грн. пені суд виходить з того, що беручи до уваги вимоги частини другої статті 547 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. З огляду на не врегулювання сторонами в договірному порядку визначеному законом формі питання щодо умов сплати пені, суд приходить до висновку про безпідставність такої вимоги позивача, в звязку з чим в позові в цій частині відмовляє.

Наведені обставини є підставою для часткового задоволення позовних вимог, зокрема лише тих, що ґрунтуються на конкретних належних та допустимих в розумінні процесуального закону доказах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 547, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства охорони здоров'я "Центральна районна аптека № 94" (62300, м.Дергачі, вул.Петровського, 1, р/р 260075691 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 01974796) на користь Приватного підприємства "Альба України", (08300, м. Бориспіль, вул. Шевченка,100 р/р 26006010025849 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 22946976) - 7300,00 грн. боргу, 56,96 грн. 3% річних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 294,28 грн. відмовити.

В частині стягнення 200,00 грн. боргу провадження у справі припинити.

Суддя Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/3154/11 підписано 15 липня 2011 року.