ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2011 р. Справа № 5023/4101/11
вх. № 4101/11
Суддя господарського суду Суярко Т.Д.
при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1., дов. №01-37/991 від 01.06.11р.
1-го відповідача - ОСОБА_2., дов. від 14.06.11р.
2-го відповідача - ОСОБА_3., дов. №11-14/304 від 20.06.11р.
Прокурор - Асрян А.Б. посв.№ 89 від 27.04.11р.
розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора м. Харків в особі Харківської обласної ради м. Харків
до 1. Краснокутська громадська організація "Сікач", с. Комсомолець;
2. Державне підприємство "Гутянське лісове господарство", с. Гути
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Харківської обласної ради звернувся до господарського суду із позовною заявою про визнання недійсним договору про ведення мисливського господарства, укладеного між ДП "Гутянське лісове господарство" (другий відповідач) та Краснокутською громадською організацією "Сікач" (перший відповідач), мотивуючи позовні вимоги тим, що вказаний договір є удаваним правочином, а тому підлягає визнанню недійсним.
Представник позивача та прокурор підтримують позовні вимоги у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представники відповідачів проти позову заперечують, вважають його необґрунтованим та просять відмовити в його задоволенні повністю.
Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до рішення Харківської обласної ради від 27.07.04р. ДП "Гутянському лісовому господарству" були надані у користування мисливські угіддя загальною площею 36,789 тис. га для ведення мисливського господарства.
01.08.07р. між Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та 2-м відповідачем (ДП "Гутянським лісовим господарством") було укладено договір про умови ведення мисливського господарства, відповідно до умов якого 2-й відповідач (ДП "Гутянське лісове господарство"), зокрема, зобов"язався вести мисливське господарство на закріплених за ним мисливських угіддях з дотриманням вимог Закону України "Про тваринний світ", Закону України "Про мисливське господарство та полювання, інших нормативно-правових актів у галузі охорони та використання тваринного світу, ведення мисливського господарства.
28.12.07р. між 2-м відповідачем (Державне підприємство "Гутянське лісове господарство") - Підприємство та 1-м відповідачем (Краснокутська громадська організація "Сікач") - Організація було укладеного договір про ведення мисливського господарства, відповідно до умов якого сторони зобов"язались шляхом об"єднання зусиль, діяти в галузі прогресвного ведення мисливського господарства на території Краснокутського району Харківської області в межах лісових угідь загальною площею 3020 га, які знаходяться в постійному користуванні ДП "Гутянське лісове господарство", для збереження, відтворення та раціонального використання дикої фауни і охорони навколишнього природного середовища
Згідно п.2.3. Договору, Підприємство зобов"язується продавати Організації на мисливський сезон 70% спортивних ліцензій, які виділені на угіддя площею 3020 га, на відстріл диких копитних тварин (іншу мисливську фауну) після повної попередньої оплати вартості ліцензій Організацією; погоджувати з організацією дні та місяці полювання; доводити до відома Організації відомості про кількість ліцензій (у межах 30 відсоткової квоти), які будуть використовуватись Підприємством, такі дані повинні надаватись Підприємством до початку сезону полювання.
Мотивуючи позовні вимоги про визнання договору про ведення мисливського господарства від 28.12.07р., укладеного між відповідачами, прокурор та позивач посилаються на те, що на підставі вказаного договору 1-й відповідач фактично наділений правами та обов"язками користувача мисливських угідь без прийняття Харківською обласною радою відповідного рішення в порядку, встановленому ст.22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання". Крім того, позивач зазначає, що умови даного договору не відповідають вимогам ст.30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" в частині ведення мисливського господарства саме користувачем мисливських угідь, а також самостійного використання та розпорядження мисливськими тваринами.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, а також їх територіальні органи (ст.4 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").
Згідно ст. 17 Закону України "Про тваринний світ", до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу.
Добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою. Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання або у визначеному ним територіальному органі. Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь (ст.17 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").
Відповідно до ст.21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.
Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок (ст.22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").
Згідно ст.30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", користувачі мисливських угідь, зокрема, мають право: користуватися державним мисливським фондом у межах мисливських угідь; розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими в іншій спосіб у законному порядку; використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку; утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи напіввільних умовах у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. А також зобов"язані, зокрема, виконувати біотехнічні заходи.
Відповідно до п. 2.5. договору про ведення мисливського господарства від 28.12.07р., 1-й відповідач (Краснокутська ГО "Сікач") має право: за власні кошти утримувати працівників для проведення господарських, природохоронних та біотехнічних заходів; на свій розсуд (за умови дотримання чинного законодавства, умов договору) здійснювати розселення диких тварин та провдити інші роботи, пов"язані з веденням мисливського господарства, крім полювання; використовувати водно-болотні угіддя для розведення пернатої дичини і риби за узгодженням з 2-м відповідачем.
Як зазначає представник позивача (Харківської обласної ради, яка є органом, до компетенції якого належить питання щодо надання права користування мисливськими угіддями для потреб мисливського господарства), 1-му відповідачеві не надавались мисливській угіддя у користування.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що уклавши з 1-м відповідачем (Краснокутською ГО "Сікач") договір про ведення мисливського господарства від 28.12.07р. 2-й відповідач (ДП "Гутянське лісове господарство") фактично передав 1-му відповідачеві права, які згідно ст.30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" можуть належати лише користувачу мисливських угідь, яким, згідно рішення Харківської обласної ради від 27.07.04р. та договору про умови ведення мисливського господарства від 01.08.07р., є ДП "Гутянське лісове господарство", тому зміст вказаного договору суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, ст.30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".
Крім того, відповідно до розділу другого "Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливськихтварин та проведення полювань", ліцензія на добування мисливських тварин (далі - ліцензія) - це документ суворої звітності, який засвідчує право мисливців на добування однієї особини тварини певного виду, статі і віку, що зазначено в ньому. Державний комітет лісового господарства України видає Республіканському комітету Автономної Республіки Крим, обласним управлінням лісового господарства, Севастопольському державному досвідному лісомисливському господарству (далі - Державні органи лісового господарства) бланки ліцензій відповідно до лімітів добування мисливських тварин (далі - ліміти), затверджені на мисливський сезон Мінприроди, після попередньої оплати ними вартості ліцензій в обсязі всього ліміту. Державні органи лісового господарства видають ліцензії користувачам мисливських угідь (далі - Користувачі) після попередньої оплати ними вартості ліцензій. Користувачі видають мисливцям ліцензії за підписом керівника, скріплені печаткою. У ліцензії вказуються прізвище та номер посвідчення мисливця, номер Контрольної картки, спосіб добування, термін та місце здійснення полювання. У ліцензії на відстріл парнокопитих тварин користувачі вказують стать та вік тварини, визначеної до добування.
Таким чином, вказаним вище Положенням (яким врегульовано порядок видачі ліцензій на добування мисливськихтварин та проведення полювань), встановлено, що користувачі мисливських угідь здійснюють видачу ліцензій мисливцям, та не передбачено права користувачів мисливських угідь видавати ліцензії громадським організаціям, якою є 1-й відповідач - Краснокутська громадянська організація "Сікач".
Проте, як свідчить п. 2.3 договору про ведення мисливського господарства від 28.12.07р., 2.3. Договору, 2-й відповідач зобов"язався продавати 1-му відповідачеві на мисливський сезон 70% спортивних ліцензій, які виділені на угіддя площею 3020 га, на відстріл диких копитних тварин (іншу мисливську фауну) після повної попередньої оплати вартості ліцензій 1-м відповідачем, що суперечить "Положенню про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливськихтварин та проведення полювань".
Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України унормовано: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
З огляду на наведене, враховуючи положення ст.17, 21, 22, 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", "Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення, полювань", з огляду на зміст спірного договору та положення ст.ст.203, 215 ЦК України, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсним договору про ведення мисливського господарства від 28.12.07р. правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідачів пропорційно.
Керуючись ст.ст.13, 14 Конституції України, "Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань", ст.ст. 4, 17, 21, 22, 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ст.ст. 203, 207, 215, 216 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір про ведення мисливського господарства від 28.12.07р., укладений між Краснокутською громадською організацією "Сікач" (62034, Харківська область, Краснокутський район, с.Комсомолець, код 35659043) та Державним підприємством "Гутянське лісове господарство" (62131, Харківська область, Богодухівський район, с.Гути, вул.Первухінчька, 49, код 00993082).
Стягнути з Краснокутської громадської організації "Сікач" (62034, Харківська область, Краснокутський район, с.Комсомолець, код 35659043) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 42,50 грн. державного мита.
Стягнути з Краснокутської громадської організації "Сікач" (62034, Харківська область, Краснокутський район, с.Комсомолець, код 35659043) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Державного підприємства "Гутянське лісове господарство" (62131, Харківська область, Богодухівський район, с.Гути, вул.Первухінчька, 49, код 00993082) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 42,50 грн. державного мита.
Стягнути з Державного підприємства "Гутянське лісове господарство" (62131, Харківська область, Богодухівський район, с.Гути, вул.Первухінчька, 49, код 00993082) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Суярко Т.Д.
Судове рішення № 17152811, Господарський суд Харківської області було прийнято 04.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/4101/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: