Рішення № 17152442, 11.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2011 р.Справа № 20/17-1873-2011 За позовом: Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго"

до відповідача: Котовського медичного училища

про стягнення 290192,26 грн.

та за зустрічним позовом: Котовського медичного училища

до відповідача: Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго"

про внесення змін до договору та стягнення 141088,05 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від КВЕП "Котовськтеплокомуненерго": ОСОБА_1.- за довіреністю № 14 від 12.01.2011 року;

від Котовського медичного училища: ОСОБА_2- за довіреністю б/н від 07.06.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне виробниче експлуатаційне підприємство "Котовськтеплокомуненерго" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Котовського медичного училища про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 290192,26 грн. (з урахуванням уточнення), поклавши на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 01.01.2006 року між сторонами були укладені договори № 13 та № 143а на відпуск теплової енергії приміщенню училища та гуртожитку Котовського медичного училища за адресою: Одеська область, м. Котовськ, проспект Перемоги, 8-а. Проте, в порушення умов укладених договорів, відповідач не розрахувався за отримані послуги з постачання теплової енергії, у звязку з чим, станом на 01.04.2011 року за ним виникла заборгованість в розмірі 272191,30 грн., яка в подальшому була збільшена позивачем до 290192,26 грн. станом на 01.06.2011 року шляхом подання відповідної письмової заяви (т. 1, а.с.39).

24.03.2011 року на адресу відповідача була надіслана претензія № 136 щодо сплати наявної заборгованості, яка була залишена останнім без задоволення. Несплата Котовським медичним училищем вказаної заборгованості й зумовила звернення КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" із відповідним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2011 року було порушено провадження у справі № 20/17-1873-2011.

20.06.2011 року Котовське медичне училище звернулося до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго" про внесення змін в абзац 1 п. 10 договору № 13 від 01.01.2006 року, укладеного між Котовським медичним училищем та КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" щодо оплати послуг за постачання теплової енергії для гуртожитку за тарифами як для населення міста Котовська та викладення його в наступній редакції: „За потребленную энергию Абонент платит Энергоснабжающей организации по тарифу утвержденному Распоряжением Котовского горисполкома как для населення города Котовска”. Також у зустрічному позові Котовське медичне училище просить стягнути з КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" збитки в сумі 141088,05 грн., поклавши на останнього судові витрати.

В обґрунтування зустрічного позову Котовське медичне училище посилається на Закон України „Про теплопостачання”, постанову КМ України від 25.12.2006р. № 1548 „Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)”, ст.ст. 6, 67, 127 ЖК України, зазначаючи, що КВЕП "Котовськтеплокомуненерго", користуючись правом монополіста по наданню послуг з теплопостачання, здійснювало постачання теплової енергії до гуртожитку училища за договором № 13 від 01.01.2006р., укладеним між сторонами, за тарифами як для юридичних осіб (бюджетної установи), а не за тарифами як для населення, які є меншими, чим вводило в оману Училище. Внаслідок допущеного порушення, за думкою позивача за зустрічним позовом, йому було завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 141088,05 грн.

Позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що після проведення перевірки КРУ та виявлення порушення по оплаті послуг за опалення гуртожитку, Котовське медичне училище неодноразово намагалося привести положення договору № 13 від 01.01.2006р. у відповідність із вимогами закону, звертаючись до КВЕП "Котовськтеплокомуненерго", на що йому було відмовлено відповідачем із посиланням на те, що Котовське медичне училище є бюджетною установою, а гуртожиток знаходиться на утриманні Училища, а не на утриманні житлового фонду міста.

Посилаючись на ч. 2, ч. 4 ст. 652 ЦК України, враховуючи недосягнення згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, Котовське медичне училище й звернулося до суду із зустрічною позовною заявою про внесення змін до договору № 13 від 01.01.2006 року та стягнення збитків в сумі 141088,05 грн.

У судовому засіданні 11.07.2011 року представник КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" уточнені первісні вимоги підтримав в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував з підстав, зазначених у письмовому запереченні (т. 1, а.с. 142-144).

Представник Котовського медичного училища у судовому засіданні 11.07.2007 року проти первісного позову усно заперечував, зустрічний позов підтримав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Розглянувши позовні вимоги Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго" про стягнення з Котовського медичного училища заборгованості в розмірі 290192,26 грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 1.1. Статуту позивача, КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" створене відповідно до рішення виконкому Котовської міської ради від 04.04.01р. № 116-ХХІІІ та здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцію України, законом України „Про підприємство в Україні”, іншими нормативно-правовими актами діючого законодавства та цим Статутом і входить до складу комунального господарства м. Котовська.

Метою діяльності Підприємства є сприяння розвитку національної економіки України, задоволення потреб населення та одержання прибутку від виробничої, господарської, підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства України. Предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво, транспортування, розподілення та реалізація тепла і теплової енергії (п.4.1., 4.2. Статуту).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2006 року між Комунальним виробничим експлуатаційним підприємством "Котовськтеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та Котовським медичним училищем (Абонент) був укладений договір № 13 на відпуск теплової енергії для гуртожитку за адресою: м. Котовськ, проспект Перемоги, 8-а.

За умовами вказаного договору Енергопостачальна організація повинна постачати Абоненту теплову енергію, а останній в свою чергу сплачувати своєчасно та у повному обсязі поставлену теплову енергію.

01.02.2006 року між КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" та Котовським медичним училищем (гуртожиток) було укладено Додаткову угоду до Договору № 13 від 01.01.06р., в якій сторони узгодили, що вартість 1 Гкал відпущеного тепла для бюджетних підприємств згідно з рішенням Котовського міськвиконкому № 275-ІV від 01.02.06р. складає 104,76 грн. з ПДВ та вводиться в дію з 01.01.06р.

06.10.2006 року між КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" та Котовським медичним училищем (гуртожиток) було укладено Додаткову угоду до Договору № 13 від 01.01.06р., в якій сторони узгодили, що вартість 1 Гкал відпущеного тепла для бюджетних підприємств згідно з рішенням Котовського міськвиконкому № 324 від 19.09.06р. складає 215,69 грн. з ПДВ.

08.12.2008 року між КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" та Котовським медичним училищем (гуртожиток) було укладено Додаткову угоду до Договору № 13 від 01.01.06р., в якій сторони узгодили, що у зв'язку з підвищенням ціни на природний газ на підставі рішення Котовського міськвиконкому № 415 від 08.12.08р. вартість 1 Гкал відпущеного тепла бюджетним установам складає 461,23 грн. з ПДВ та вступає в дію з 15.11.08р.

Також, 01.01.2006 року між Комунальним виробничим експлуатаційним підприємством "Котовськтеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та Котовським медичним училищем (Абонент) був укладений договір № 143а на відпуск теплової енергії для учбового корпусу за адресою: м. Котовськ, проспект Котовського, 20.

За умовами вказаного договору Енергопостачальна організація повинна постачати Абоненту теплову енергію, а останній в свою чергу сплачувати своєчасно та у повному обсязі поставлену теплову енергію.

01.02.2006 року між КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" та Котовським медичним училищем (учбовий корпус) було укладено Додаткову угоду до Договору № 143а від 01.01.06р., в якій сторони узгодили, що вартість 1 Гкал відпущеного тепла для бюджетних підприємств згідно з рішенням Котовського міськвиконкому № 275-ІV від 01.02.06р. складає 104,76 грн. з ПДВ та вводиться в дію з 01.01.06р.

29.01.2007 року між КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" та Котовським медичним училищем (учбовий корпус) було укладено Додаткову угоду до Договору № 143а від 01.01.06р., в якій сторони узгодили, що вартість 1 Гкал відпущеного тепла для бюджетних підприємств згідно з рішенням Котовського міськвиконкому № 32 від 26.01.07р. складає 340,23 грн. з ПДВ. та вводиться в дію з 01.01.2007 року.

09.02.2009 року між КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" та Котовським медичним училищем (учбовий корпус) було укладено Додаткову угоду до Договору № 143а від 01.01.06р., в якій сторони узгодили, що у зв'язку з підвищенням ціни на природний газ на підставі рішення Котовського міськвиконкому № 25 від 18.02.09р. вартість 1 Гкал відпущеного тепла бюджетним установам складає 588,32 грн. з урахуванням ПДВ та вступає в дію з 01.01.09р.

Згідно наявного в матеріалах справи уточненого розрахунку заборгованості (т. 2, а.с. 2-4) за Котовським медичним училищем наявна заборгованість за надані послуги теплопостачання за договорами № 13 та № 143а від 01.01.2006 року станом на 01.06.2011 року в сумі 290192,26 грн.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Зазначене цілком кореспондується зі ст. 275 ГК України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК Уураїни).

Згідно до ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості Котовського медичного училища за надані послуги теплопостачання за договорами № 13 та № 143а від 01.01.2006 року в сумі 290192,26 грн. та доказів сплати зазначеної суми відповідачем за первісним позовом, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано, суд вважає позовні вимоги КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" про стягнення з Котовського медичного училища вказаної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши зустрічні позовні вимоги Котовського медичного училища до КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" про внесення змін в абзац 1 п. 10 договору № 13 від 01.01.2006 року щодо оплати послуг за постачання теплової енергії для гуртожитку за тарифами як для населення міста Котовська та стягнення збитків в сумі 141088,05 грн., суд вказує таке:

Враховуючи, що в обґрунтування зустрічного позову, зокрема, й в обґрунтування вимог про стягнення збитків в сумі 290192,26 грн., позивач за зустрічним позовом посилається на невстановлення КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" у спірному договорі тарифів за поставлену теплову енергію як для населення, чим ввело в оману Училище та що й стало підставою для вимог про внесення змін до договору № 13 від 01.01.2006 року у звязку з істотною зміною обставин, суд вважає за необхідне перш за все надати правову оцінку вимогам про внесення змін до вказаного договору.

Так, одним із загальних принципів законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст. 3 та 627 ЦК України. Свобода договору вимагає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обовязки сторін. Учасники цивільних правовідносин за власним розсудом вступають у договірні відносини, виходячи із певних обставин свого життя або господарювання, і тим самим вибирають ті чи інші засоби реалізації своїх інтересів, якими є суб'єктивні цивільні права та кореспондуючи їм обов'язки.

Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, у разі зміни обставин, які були наявними при укладенні договору, та погодженні його змісту, названі особи не мають бути заручниками вибраних же ними засобів реалізації їх інтересів. У разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору, законодавець надає перевагу можливості сторін самостійно вирішити питання про зміну змісту договору у зв'язку із істотною зміною обставин (приведення його змісту у відповідність до нових обставин, які сторони не передбачали) або про його розірвання, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті обставин.

В силу ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ст. 188 ГК України, що також підлягає застосуванню, виходячи з характеру правовідносин, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, згідно з частиною 4 ст. 652 ЦК України, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В силу зазначеної норми у випадку істотної зміни обставин договір може бути розірваним або зміненим не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду.

При цьому, вимагаючи зміни договору на цій підставі, позивач, з урахуванням положень ст. 33 ГПК щодо обовязку доказування, повинен довести наявність одночасно чотирьох умов, встановлених ст.652 ЦК України.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до пункту 2 ст. 15, ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" основним завданням державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є, зокрема, регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.

Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

За приписом пункту "а" підпункту 2 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів в сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.

Згідно із ч. 7 ст. 13 Закону України “Про теплопостачання”до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання входить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами комунальної власності.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, тарифи на постачання теплової енергії встановлювалися не КВЕП "Котовськтеплокомуненерго", а виконкомом Котовської міської ради При цьому, виконкомом встановлювалися тарифи для конкретних підприємств, установ та організацій міста, які зазначалися у додатках.

Так, згідно із рішенням виконкому Котовської міської ради № 32 від 26.01.07р. (т.2, а.с.5-6) з 01 січня 2007 р. тариф на теплову енергію для підприємств, установ та організацій міста встановлено у додатку № 1 у розмірі 40,23 грн. за 1 Гкал з урахуванням ПДВ. У вказаному додатку № 1 в переліку підприємств та установ зазначено у тому числі й Котовське медичне училище.

В інших рішеннях виконкому Котовської міської ради щодо встановлення розміру тарифів на теплопостачання зазначається, що тарифи встановлюються для бюджетних організацій, до яких відноситься й Котовське медичне училище.

Таким чином, вищенаведене свідчить про те, що відповідач ніяким чином не вводив в оману позивача щодо розміру тарифів, які визначалися сторонами у спірному договорі, оскільки ці тарифи встановлював виконком Котовської міської ради і про наявність таких рішень виконкому позивач був обізнаний, так як у договорі № 13 від 01.01.2006 року та Додаткових угодах до нього містяться посилання на ці рішення.

За таких обставин, враховуючи, що всупереч вимогам ст. 33 ГПК України Котовським медичним училищем не доведено підстави, якою він обґрунтовує заявлені вимоги про внесення змін до договору, а саме: введення його в оману при укладенні вказаного договору, а також не доведено наявності одночасно чотирьох умов, необхідних для зміни договору, встановлених ст. 652 ЦК України, у задоволенні вимог про внесення змін в абзац 1 п. 10 договору № 13 від 01.01.2006 року, укладеного між сторонами, слід відмовити.

Що стосується вимог про стягнення збитків в сумі 141088,05 грн., які, за твердженням позивача за зустрічним позовом, виникли внаслідок допущеного КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" порушення при укладенні договору № 13 від 01.01.2006 року, суд вказує про таке:

Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Враховуючи, що Котовським медичним училищем не було доведено факту істотного порушення КВЕП "Котовськтеплокомуненерго" договору № 13 від 01.01.2006 року, що й стало підставою для відмови у задоволенні вимог про внесення змін до вказаного договору, підстави для задоволення вимог про стягнення збитків в сумі 141088,05 грн. також відсутні.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго" задовольнити.

2. Стягнути з Котовського медичного училища (66300, Одеська область, м. Котовськ, пр-т Котовського, 20, код ЄДРПОУ 02011485) на користь Комунального виробничого експлуатаційного підприємства "Котовськтеплокомуненерго" (66300, Одеська область, м. Котовськ, вул. Ломоносова, 2, код ЄДРПОУ 25977888) заборгованість в розмірі 290192 /двісті девяносто тисяч сто девяносто дві/ грн. 26 коп., 2901 /дві тисячі девятсот одну/ грн. 92 коп. витрат по сплаті держмита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. У задоволенні зустрічного позову Котовського медичного училища відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 18.07.2011р.