Рішення № 17151100, 29.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          29.06.11                                                                                 Справа № 5015/2319/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Львівська фабрика паперово-білових виробів “Бібльос”, м. Львів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 17540 грн. 76 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Львівська фабрика паперово-білових виробів “Бібльос”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 17540 грн. 76 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 28.04.2011 р. призначив розгляд справи на 16.05.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 30.05.2011 р., 15.06.2011 р., 29.06.2011 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість за товар становила 5846 грн. 92 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості товару, відповідачу нараховано штраф в сумі 11693 грн. 84 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 17540 грн. 76 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 28.04.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

3 березня 2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу на умовах товарного кредиту.

За цим договором продавець (позивач) зобов’язується передати покупцеві товар відповідно товарно-транспортним накладним, які є невід’ємною частиною даного договору, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити поставлений товар.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу по накладних №4433 від 01.04.2009 р., №4442 від 01.04.2009 р., №4621 від 14.05.2009 р., №4628 від 14.05.2009 р., №5653 від 11.09.2009 р., №5771 від 22.09.2009 р., №5666 від 29.09.2009 р., №6217 від 27.10.2009 р. товар на загальну суму 10482 грн. 61 коп.

Пунктом 2.3. договору купівлі-продажу від 03.03.2009 р. передбачено, що покупець зобов’язується оплачувати, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця, вартість реалізованих товарів першого дня кожного тижня. Оплата, зроблена у зазначений термін, вважається своєчасною.

При здійсненні оплати після зазначеного терміну така оплата вважається простроченою. При простроченні оплати за даним договором покупець сплачує за вимогою продавця штраф у розмірі 100% заборгованої суми за кожний день відстрочки. (п. 2.4. договору).

У зв’язку з частковою оплатою вартості товару, 10 вересня 2010 р. позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №357, в якій вимагав оплатити суму заборгованості. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

13 квітня 2011 р. працівниками позивача складено акт про відсутність залишків товару, поставленого позивачем на реалізацію відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 5846 грн. 92 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Позивачем згідно п. 2.4. договору купівлі-продажу від 03.03.2009 р. нараховано штраф в розмірі 11693 грн. 84 коп.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, суд може зменшити розмір штрафних санкцій за наявності істотних обставин. Беручи до уваги ступінь виконання зобов’язання, суд дійшов висновку щодо зменшення розміру штрафу до 1000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 5846 грн. 92 коп. основного боргу, 1000 грн. 00 коп. штрафу. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Львівська фабрика паперово-білових виробів “Бібльос”, м. Львів, вул. Японська, 7 (ідентифікаційний код 02470371) 5846 грн. 92 коп. основного боргу, 1000 грн. 00 коп. штрафу, 175 грн. 40 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя                                                                                           Мазовіта А.Б.