Ухвала суду № 17149050, 18.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"18" січня 2011 р. Справа № Б8/136-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., без виклику учасників провадження, розглянувши матеріали справи

за заявою публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(який є правонаступником відкритого акціонерного товариства ВТБ), ідентифікаційний код 14359319, місцезнаходження: 01004, м. Київ, бул. Т. Шевченко/ вул. Пушкінська, буд. 8/26 (далі за текстом Кредитор),

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник», ідентифікаційний код: 30050616, місцезнаходження: 07544, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Комсомольська, буд. 135-Б (далі за текстом Боржник),

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2010 року до господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»(який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства ВТБ, ідентифікаційний код 14359319, МФО 321767, місцезнаходження: 01004, м. Київ, бул. Т. Шевченко/ вул. Пушкінська, буд 8/26) («Кредитор»), із заявою №737/900-04-2 від 11 жовтня 2010 року про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»(ідентифікаційний код 30050616, місцезнаходження: 07544, Київська обл., Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Комсомольська, буд. 135-Б) ( «Боржник») з підстав, передбачених ст. ст. 1, 6, 7, 11, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та з підстав, передбачених ст.ст. 2, 4?, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15 жовтня 2010 року порушено провадження у справі №Б8/136-10 та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 01 листопада 2010 року; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Борисова О.Ю (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів: НОМЕР_2); учасників провадження зобовязано надати низку документальних доказів по справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10 листопада 2010 року визнано безспірні грошові вимоги Кредитора публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»; зобовязано кредитора подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр»оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника; зобовязано розпорядника майна боржника разом із посадовими особами боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги, письмово повідомити їх про результати розгляду заяв та повідомити про дату попереднього засідання суду; до 18 січня 2011 року подати до суду попередній реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів, прийняти заходи щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обовязків; провести аналіз фінансового стану боржника, зясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи що їх підтверджують; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 08 лютого 2011 року, вирішено інші процедурні питання у справі.

На виконання п. 3 резулятивної частини ухвали господарського суду Київської області від 10 листопада 2010 року розпорядник майна Боржника Борисовим О.Ю. до 18 січня 2011 року не було подано попередній реєстр вимог кредиторів, зазначена вимога ухвали суду у цій справі не була виконана.

Зокрема, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 3? Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, арбітражний керуючий зобов'язаний: аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 зазначеного Закону, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Положеннями ч. 48 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»вказано, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що розпорядником майна Боржника Борисовим О.Ю. не виконано вимогу п. 3 резулятивної частини ухвали господарського суду Київської області від 10 листопада 2010 року, а саме: до 18 січня 2011 року не подано до суду попередній реєстр грошових вимог кредиторів; даних щодо розгляду заяв кредиторів, не надано жодних доказів вжиття заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обовязків; не надано аналізу фінансового стану Боржника, не надано суду позиції власника майна Боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності Боржника та жодних доказів вжиття заходів розпорядником майна Боржника для зясування позиції власника майна Боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності Боржника; не повідомив письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, не надав інші дані щодо розгляду заяв кредиторів. Відповідно, розпорядником майна Боржника не надано доказів виконання ним норм абз. абз. 1-5, 9 п. 9 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Жодних клопотань, пояснень від учасників провадження у справі, в тому числі від розпорядника майна Боржника щодо продовження строків провадження, пояснень невиконання вимог ухвал суду по цій справі, не надходило.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Відповідно до п. 2.6. Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального Кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому Господарського процесуального Кодексу України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей Господарського процесуального Кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу. Відповідно до статті 53 Господарського процесуального Кодексу України призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи. Оскільки ця норма застосовується і у провадженні у справах про банкрутство, господарські суди, керуючись нею, можуть продовжити процесуальний строк, встановлений Законом для вчинення певної дії, наприклад, встановлений частиною 6 статті 18 Закону строк подання плану санації. Відновлення встановлених Законом строків конкретних процедур не допускається, але ці строки можуть бути продовжені судом у випадках, передбачених самим Законом. Наприклад, за правилами частини 1 статті 17 та частини 2 статті 22 Закону можуть бути продовжені судом строки санації боржника та ліквідації банкрута. Строки, призначені господарським судом у справі про банкрутство, можуть бути ним продовжені, наприклад, строки проведення процесуальних дій, які визначені за правилами ч. 11 ст. 11 Закону, але не більше, ніж передбачено Законом.

Враховуючи вищенаведене та те, що підготовче засідання у справі призначено на 08 лютого 2011 року, суд дійшов висновку про те, що ведення попереднього засідання є неможливим без наявності доказів належної публікації оголошення про порушення цієї справи про банкрутство Боржника, без поданого розпорядником майна Боржника попереднього реєстру вимог кредиторів боржника, та вважає необхідним та доцільним за власною ініціативою продовжити строки у даному провадженні на один місяць.

В звязку з тим, що розпорядником майна Боржника Борисовим О.Ю. не виконано перелічені вище вимоги п. 3 резулятивної частини ухвали господарського суду Київської області по даній справі від 10 листопада 2010 року, в тому числі, не надано суду попереднього реєстру грошових вимог кредиторів у встановлені строки (18 січня 2010 року); не надано жодних доказів виконання обовязків, покладених на нього нормами абз. абз. 1-5, 9 п. 9 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, - суд невиконання зазначених вимог суду та вказаних правових норм розпорядником майна Боржника визнає поважною причиною для продовження судом строків у даному провадженні в межах строків, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в звязку з необхідністю проведення процедур у справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 3?, 11, 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 53, 86 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство», Рекомендаціями Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд,

УХВАЛИВ:

1.Продовжити строки, встановлені ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»на 1 місяць.

2.Повторно зобовязати учасників провадження виконати вимоги ухвали господарського суду Київської області від 10 листопада 2010 року у цій справі.

3.Визнати обовязковою участь в засіданні представників Кредитора, Боржника, розпорядника майна Боржника.

4.Попередити учасників провадження про відповідальність, передбачену п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за неявку у судове засідання та невиконання вимог ухвали господарського суду. Попередити учасників провадження про те, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право: стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

5.Копію ухвали надіслати: Кредитору (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченко/ вул. Пушкінська, буд. 8/26), Боржнику (07544, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Комсомольська, буд. 135-Б), розпоряднику майна Боржника Борисову О.Ю. (АДРЕСА_1, державному реєстратору Баришівської районної державної адміністрації (07500, Київська область, смт Баришівка, пл. Леніна, буд. 1), Управлінню з питань банкрутства у м. Києві та Київській області (03680, м. Київ, вул. Любченка, буд. 15), в прокуратуру Київської області (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2).

Суддя П.Ф. Скутельник