Рішення № 17148767, 14.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2011 р. Справа № 26/080-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства „Піраміда-Агро”, м. Черкаси до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Кримський”, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Світанок про стягнення 299477,37 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № 140/10 від 10.11.2010 року, ОСОБА_2, довіреність № 1 від 04.01.2011 року, відповідача ОСОБА_3, довіреність № 10/09-10 від 10.09.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 224636,50 грн. основного боргу, 13927,45 грн. інфляційної складової боргу, 23371,43 грн. пені, 15078,34 грн. 10% річних, 22463,65 грн. штрафу, а загалом 299477,37 грн. у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати поставленого товару за договором товарного кредиту № 10/36 від 25.05.2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.06.2011 року.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Розглянувши дану заяву, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 30.06.2011 року.

У судовому засіданні 30.06.2011 року оголошувалася перерва на 14.07.2011 року.

Через канцелярію суду 13.07.2011 року відповідач надав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у звязку зі скрутним фінансовим становищем останнього.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшення розміру пені може мати місце лише у виняткових випадках, за існування певних обставин, що відповідно до ст. 33, 34, 43 ГПК України, повинні бути обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами.

Проте, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження його тяжкого матеріального становища, або існування інших обставин, які б могли бути підставою для зменшення пені, а тому клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відхиляється, як необґрунтоване.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.05.2010 року між Приватним підприємством „Піраміда-Агро” (постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Кримський” (покупець) укладено договір товарного кредиту № 10/36, за умовами якого постачальник зобовязується передати, а покупець оплатити і прийняти продукцію для використання у підприємницьких цілях на умовах цього договору.

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (п. 10.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору поставці підлягає позакореневі добрива (продукція) загальною вартістю 224636,50 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору покупцю надається 100% відстрочка, сплатити 224636,50 грн. до 20.09.2010 року.

Пунктом 4.2 договору встановлено строк поставки ? до 04.06.2010 року.

На виконання умов договору 03.06.2010 року позивач поставив відповідачу продукцію на суму 224636,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПА-0000395 від 03.06.2010 року на суму 224636,50 грн. та податковою накладною № 399 від 03.06.2010 року.

Проте, відповідач за отриману на суму 224636,50 грн. продукцію не розрахувався, і має заборгованість перед позивачем у сумі 224636,50 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки продукції, а відповідач не виконав належним чином зобовязання з оплати отриманої продукції та має перед позивачем заборгованість у сумі 224636,50 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 224636,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2.3 договору за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми (у відповідності до ст. 625 ЦК України).

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання з оплати поставленої продукції за спірним договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 13927,45 грн. інфляційних сум та 15078,34 грн. 10 % річних, які нараховані позивачем відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п.п. 7.2.1 та 7.2.2 договору за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від суми неоплаченої поставки та пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той період).

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати отриманої продукції, нараховано 23371,43 грн. пені та 22463,65 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 23371,43 грн. та штрафу у розмірі 22463,65 грн. у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати поставленої продукції за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито в сумі 2994,77 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Кримський” (08472, Київська обл., с. Світанок, вул. Юбілейна, 36, код 32617756) на користь Приватного підприємства „Піраміда-Агро” (18029, м. Черкаси, вул. 30 р. Перемоги, 6, кв. 22, код 34924277) 224 636 (двісті двадцять чотири тисячі шістсот тридцять шість) грн. 50 коп. основного боргу, 23 371 (двадцять три тисячі триста сімдесят одну) грн. 43 коп. пені, 22463 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят три) грн. 65 коп. штрафу, 13927 (тринадцять тисяч девятсот двадцять сім) грн. 45 коп. інфляційної складової боргу, 15078 (пятнадцять тисяч сімдесят вісім) грн. 34 коп. 10% річних, 2 994 (дві тисячі девятсот девяносто чотири) грн. 77 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя Т.Д. Лилак

Повне рішення складено 19.07.2011р.