Рішення № 17147478, 04.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2011 р. Справа № 13/037-11

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”в особі Київської

обласної філії ВАТ “Укртелеком”, м. Київ;

до Управління праці та соціального захисту населення Яготинської районної

державної адміністрації, м. Яготин;

про стягнення 186779,34 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 96 від 25.01.2010 р.;

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Київської обласної філії ВАТ “Укртелеком”(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації (далі відповідач) про стягнення 186779,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 147/06.07 про порядок відшкодування витрат за надані послуги звязку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій і державного бюджету від 01.06.2007 р., в результаті чого за ним утворилась заборгованість за період з травня 2010 р. по січень 2011 р. у сумі 177852,27 грн. Додатково позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання зобовязання інфляційні збитки в сумі 7194,91 грн. та 3% річних у сумі 1732,16 грн.

31.03.2011 р. відповідач надав суду відзив на позов згідно якого визнає позовні вимоги в частині основного боргу та просить відмовити у стягнення 3% річних та збитків від інфляції в звязку відсутністю конкретної дати, з якої боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання. Також відповідач просить відстрочити виконання рішення.

Представник відповідача у судове засідання 04.04.2011 р. не зявився, витребувані судом документи не надав. Проте, згідно клопотання від 29.03.20101р. відповідач повідомляє про те, що позов Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” просить розглядати справу без участі його представника.

Присутній у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву в якій зазначив, що станом на день розгляду справи відповідачем сплачено 20000 грн. в звязку з чим основний борг який підлягає стягненню з відповідача становить 157852,27 грн. В іншій частині позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Управлінням праці та соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації (за договором платник) та Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком”в особі центру електрозвязку № 2 Київської обласної філії ВАТ “Укртелеком”(за договором виконавець) 01.06.2007 р. було укладено Договір №147/06.07 про порядок відшкодування витрат за надані послуги звязку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій і державного бюджету (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, даний договір регламентує взаємовідносини сторін щодо відшкодування коштів за пільгове надання послуг електрозвязку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, які здійснюються виконавцем, відповідно до Закону України “Про Державний бюджет” на відповідний рік, постанов Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету”(із змінами), від 29.01.2003 р. № 117 “Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги” (із змінами) за видами пільг відповідних категорій громадян, визначених вищезазначеними постановами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що сторони виконують взаємні обовязки з метою забезпечення надання пільг на послуги електрозвязку пільговикам.

До пільгових категорій громадян, зокрема відносяться громадяни на яких поширюється дія п.19 ч. 1 ст. 12, п.10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст.15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.93 № 3551-ХІІ; п. 6 ст. 6 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист” від 24.03.98 № 203/98-ВР; п. 11 ст. 20 та ст. 21 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 № 796-ХП.

Відповідно до п. 2.4.1 договору, відповідач зобов'язаний в повному розмірі перераховувати позивачу кошти для компенсації витрат по наданню пільг пільговим категоріям громадян.

Крім того, здійснення відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за рахунок коштів державного бюджету Управлінням праці та соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації , передбачено ст. 17 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХП, ст. 63 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ, ст. 1 Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист” № 203/98-ВР, ст. 63 Закону України “Про телекомунікації”, ч. 3 ст. 39 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”від 26.12.2008 р. № 835-VІ, постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”.

Пунктами 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів затверджених у обласних та районних бюджетах на зазначені цілі. Головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання з праці та соціального захисту населення.

Згідно з п. 3 Типового положення про головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2000 року № 1498, основними завданнями управління є, зокрема, забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері соціально-трудових відносин, безпечної життєдіяльності, оплати, охорони і належних умов праці, зайнятості, пенсійного забезпечення, соціального захисту та обслуговування населення, в тому числі громадян, які потребують допомоги з боку держави; забезпечення в межах своїх повноважень дотримання законодавства про соціальний захист населення.

Відповідно до п. 3.1. договору, виконавець щомісяця до 7 числа, що настає за звітним, подає платнику на паперових та електронних носіях розрахунки та акти звіряння щодо вартості фактично нарахованих сум за надані послуги пільговикам у минулому місяці, згідно з формою “2-пільга”.

Згідно з п. 3.2. договору, платник на підставі рахунків та актів звіряння про надання послуг звязку пільговикам, забезпечує в повному розмірі перерахування сум відшкодування по пільговому наданню послуг виконавцю.

Укладений між сторонами Договір № 147/06.07 про порядок відшкодування витрат за надані послуги звязку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій і державного бюджету набуває законної сили з моменту його підписання і діє до кінця відповідного календарного року (п. 5.1.). Договір вважається продовженим на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення терміну однією із сторін не буде виявлено бажання про відмову від договору (п. 5.2.).

Пунктом 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України, майнові права та обов'язки виникають як з договорів, так і з адміністративних актів.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з умов договору, сторонами не визначено чітко строки та порядок здійснення платежів, а отже позивач мав звернутись до відповідача з вимогою про сплату заборгованості.

Обовязок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Доведення даних обставин, в цьому випадку, покладається законом на позивача.

Однак, позивач не надав суду доказів надіслання відповідачу відповідної вимоги про сплату заборгованості.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Згідно резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 69 Закону України “Про Конституційний Суд України”, рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Отже, виходячи з вищевказаних обставин, позивач має право звернутись до суду шляхом вчинення прямого позову.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у період з травня 2010 р. по січень 2011 р. підтверджується матеріалами справи, а також Актом № 5 звіряння розрахунків станом на 01.01.2011 р., підписаного відповідачем 05.01.2011 р.

Проте, враховуючи, що як встановлено судом вище відповідач сплатив 20000 грн. основного боргу, що підтверджується заявою відповідача провадження в даній частині позовних підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в звязку з відсутністю предмету спору.

Залишок основного боргу в сумі 157852,27 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути за неналежне виконання відповідачем зобовязань за Договором № 147/06.07 про порядок відшкодування витрат за надані послуги звязку пільговим категоріям громадян за рахунок субвенцій і державного бюджету від 01.06.2009 р., на підставі ст. 230 Господарського кодексу України, та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України індекс інфляції в сумі 7194,91 грн. та 3% річних у сумі 1732,16 грн.

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження прострочки боржника по виконанню грошових зобовязань (відсутня конкретна дата, з якої боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання), тому безпідставним є нарахування на суму заборгованості індексу інфляції та 3% річних за період з травня 2010 року по січень 2011 року.

Таким чином, з урахуванням всіх вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Яготинської районної державної адміністрації (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Пирятинська, 1, код 03193608) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”в особі Київської обласної філії ВАТ “Укртелеком”(02098, м. Київ, пр. П.Тичини, 6, код 01184901) 157852 (сто пятдесят сім тисяч вісімсот пятдесят дві) грн. 27 коп. - основного боргу, 1578 (одну тисячу пятсот сімдесят вісім) грн. 52 коп. - державного мита та 199 (сто девяносто девять) грн. 45 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 20000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 08.04.2011 р.