Рішення № 17147435, 17.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2011 р. Справа № 9/12-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/12-11 17.03.2011 р.

За позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Донікс”

До Приватного підприємства “Компроміс ПТМ”

Про стягнення 603 506,35 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 3 від 05.01.2011 р.)

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Донікс” до Приватного підприємства “Компроміс ПТМ” про стягнення 603506,35 грн.

Ухвалою суду від 31.12.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 03.02.2011 р.; зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; зобовязано відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 31.12.2010 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обовязковою.

03.02.2011 року в судове засідання представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 31.12.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до частини першої п. 1 ст. 77 ГПК України, в разі незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу господарський суд відкладає розгляд справи.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 03.02.2011 р. розгляд справи відкладено на 22.02.2011 р.

В судове засідання 22.02.2011 року представник відповідача вдруге не зявився, вимоги ухвали суду від 31.12.2010 року не виконав.

Крім того, 22.02.2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області надійшла телеграма № 1521 від 21.02.2011 р., в якій директор Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Донікс” просить суд, відкласти розгляд справи, у звязку з неможливістю прибути в судове засідання представника.

Ухвалою суду від 22.02.2011 року розгляд справи відкладено на 03.03.2011 р., у звязку з неявкою в судове засідання представників сторін.

03.03.2011 року в судовому засіданні для всебічного та обєктивного розгляду справи, представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Частиною третьою статті 69 Господарсько-процесуального кодексу встановлено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Судом дане клопотання розглянуто та задоволено.

03.03.2011 року в судове засідання представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 22.02.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, у звязку з чим ухвалою суду від 03.03.2011 р. розгляд справи відкладено на 17.03.2011 р.;зобовязано позивача надати в судове засідання оригінали документів (для огляду), копії яких додано до матеріалів позовної заяви; надати належним чином завірену копію (для залучення до матеріалів справи) податкової декларації Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Донікс”за 2007-2008 рр. з відміткою Державної податкової інспекції; зобовязано відповідача надати в судове засідання оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали , відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, оригінал договору № 07-161/1 від 10.12.2007 року (для огляду),інші докази стосовно заявлених вимог.

17.03.2011 року в судове засідання представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду від 22.02.2010 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив; представник позивача надав витребувані судом документи; позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»у випадку незявлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та довідці Державного реєстратора Бородянської районної державної адміністрації, але відповідач жодного разу не зявився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки, справа № 9/12-11 тричі відкладалась у звязку з неявкою відповідача, а відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

10.12.2007 р. між Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Донікс” (позивачем) та Приватним підприємством “Компроміс ПТМ” (відповідачем) укладено договір № 07-161/1 (договір).

Відповідно до п. 1 договору позивач зобовязується поставити, а відповідач прийняти та оплатити металопродукцію, в асортименті за показниками якості, по цінам та в строки, які указані в специфікаціях.

За ствердженням позивача, Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Донікс”, на виконання умов Договору, надало відповідачу металопродукцію, що підтверджується Актами прийому-передачі металопродукції.

В якості доказів передачі товару позивач долучив до матеріалів справи Акти прийому-передачі металопродукції на загальну суму 1149506,35 грн., а саме від 24.12.07 р. на суму 269095,00 грн., від 02.01.08 р. на суму 178872,13 грн., від 02.01.08 р. на суму 235553,70 грн., від 02.01.08 р. на суму 219245,40 грн., від 16.01.08 р. на суму 246740,12 грн., підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх мокрими печатками (належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи).

Відповідно до п. 4 договору ціна на товар встановлюється в українських гривнях і обговорюється в специфікаціях до договору. Оплата поставленого товару проводиться у гривнях шляхом простого платежу на поточний рахунок позивача протягом пяти банківських днів за фактом поставки.

За ствердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар за вищезазначеними актами на суму 546000,00 грн., в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 603506,35 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 01.10.2008 р. позивач направив відповідачу претензію № 43 юр з вимогою про оплату відповідачем заборгованості за договором. Відповіді на зазначену претензію до позивача не надходило.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобовязується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судових засідання жодного разу не зявився; доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав; доказів визнання договору недійсним чи розірваним суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 603506,35 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача в повному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 530, 612, 655, 692, 693 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 230 ГК України, господарський суд Київської області -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Компроміс ПТМ»(07800, Київська область, пос. Бородянка, вул. Леніна,232, код ЄДРПОУ 3893992) на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Донікс” (83102, м. Донецьк, вул. Куйбишева,44, код ЄДРПОУ 13495380) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем 603 506 (шістсот три тисячі пятсот шість) грн. 35 коп. основної заборгованості та судові витрати: державне мито у сумі 6035 (шість тисяч тридцять пять) грн. 06 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписано 01.04.2011 р.

Суддя Сокуренко Л. В.