Рішення № 17147036, 06.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/14706.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Пракс»

Простягнення 2208,37 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- дов. № 123/05/11 від 23.05.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пракс»про стягнення 2156, 58 грн. основного боргу, 40, 98 грн. інфляційних втрат та 10, 81 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами Договору № 59/10-Х від 12.05.2010 року позивач поставив відповідачу товар (лікеро-горілчана продукція), однак відповідач, всупереч умовам даного Договору за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 2156, 58 грн.

Ухвалою від 06.05.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.05.2011 року.

В судовому засіданні 23.05.2011 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.05.2011 року не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 23.05.2011 року розгляд справи відкладено на 06.06.2011 року.

В судовому засіданні 06.06.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засіданні 06.06.2011 року вдруге не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 06.06.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт»(далі-постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пракс»(далі покупець, відповідач) укладено договір № 59/10-х (далі-Договір).

В силу положень до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору, постачальник постачає та передає у власність, а покупець приймає товари згідно накладних, та оплачує їх на умовах цього договору. Товаром є лікеро-горілчана продукція та інші продукти харчування згідно поточного прайсу постачальника. Ціни на товар погоджуються сторонами при узгодженні замовлення покупця до постачання постачальником і вказуються в накладних на постачання товару, які є невідємною частиною цього Договору.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом 3 Договору, відповідно до якого оплата товару проводиться покупцем на користь постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Оплата товару здійснюється покупцем в безготівковому порядку на рахунок постачальника або іншим способом не забороненим законодавством України. Якщо в накладній не зазначена дата фактичної передачі товару, датою отримання товару визначається дата виписки накладної. Датою оплати товару вважається дата фактичного надходження коштів на рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив покупцю лікеро-горілчану продукцію на загальну суму 2156, 58 грн., що підтверджується видатковою накладною № РНл-003189 від 15.12.2010 року, скріпленою печатками та підписами обох сторін (належним чином завірена копія містяться в матеріалах справи). Проте, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару протягом обумовленого в п. 3.1 Договору строку, не виконав, у звязку з чим у останнього перед позивачем утворився борг на суму 2156, 58 грн.

Отже, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 2156, 58 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 40, 98 грн. та 3 % річних в розмірі 10, 81 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 10, 81 грн. та інфляційні втрати в розмірі 40, 98 грн. за весь час прострочення відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пракс» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 16-Б, код ЄДРПОУ 32108385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Родоніт»(02660, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101-А, код ЄДРПОУ 34425622) 2156 (дві тисячі сто пятдесят шість) грн. 58 коп. основного боргу, 40 (сорок) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 10 (десять) грн. 81 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

10.06.2011 року.