Рішення № 17147002, 31.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/17731.05.11 Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомприватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА”, м. Київ

до приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Княжа Вієна Іншуранс Груп”, м. Київ

про стягнення 24 990,00 грн.

при секретарі судового засідання Білову М.В.

представники:

від позивача: ОСОБА_1.(дов № 2 від 04.01.2011 р.);

від відповідача:не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “УНІКА”(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(далі-відповідач) про відшкодування 24 990,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 25 705,60 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Представник позивача в судовому засіданні 31.05.2011 р. надав суду заяву в порядку статті 22 ГПК України, в якій позивач зменшує розмір позовних вимог, просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення на суму 24345,60 грн з огляду на сплату відповідачем 06.04.2011 р. в порядку регресу 24 345,60 грн. страхового відшкодування і просить стягнути з відповідача 644,60 грн.

В судовому засіданні 17.05.2011 р. представник позивача підтримав позов, в судовому засіданні 31.05.2011 р. представник позивача підтримав позов з урахуванням поданої в порядку ст. 22 ГПК України заяви.

Представник відповідача в судове засідання 17.05.2011 р. та 31.05.2011 р. не зявився, про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.2010 р. між закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Кредо-Класик”, правонаступником якого є позивач (далі-страховик), та ОСОБА_2 укладено Договір страхування № 011059/4002/0001620, за яким Позивачем застраховані майнові інтереси ОСОБА_2, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Лексус»державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

18.03.2010 р. о 06 год 55 хв. ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки «ГАЗ-5314», державний знак НОМЕР_1, по вул.. Набережне шосе в м. Києві, в порушення п. 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху України, перед поворотом ліворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє ліве положення та не пропустив, перед перестроюванням, транспортний засіб, який рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Лексус», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4

Постановою Печерського районного суду міста Києва у справі № 3-1076-1/10 від 14 червня 2010 р. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу .

Відповідно до Звіту № 00280 від 22.03.2010 р. про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного оцінювачем приватним підприємством «Київське бюро послуг «Мустанг»(сертифікат субєкта оціночної діяльності №8129/08 від 23.12.2008 р.): ОСОБА_4.(кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 24.11.2007 р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 6094 від 19.12.2007 р., виданими Фондом Державного майна України), вартість матеріального збитку завданого власнику Lexus RX350 державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 30047,76 грн.

Згідно з актом № 00040936 від 12.04.2010 р., в звязку з настанням страхового випадку 18.03.2010 р. з автомобілем Lexus RX350, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 25 705,60 грн.

Відповідно до видаткового касового ордеру № 000587 від 30.04.2010 р. та на підставі наказу № 5181 від 18.03.2010 р., позивачем виплачено страхове відшкодування в сумі 25 705,60 грн.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника автомобіля «ГАЗ-5314», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, застрахована відповідачем згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_4 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем ОЦПВВНТЗ № НОМЕР_4 відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ-5314», державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно з п. 2 полісу № НОМЕР_4 франшиза, тобто сума, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 510,00 грн.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

22.02.2011 р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 2851 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки в сумі 24990, 00 грн.

Відповідач, відповіді на претензію не надав, збитки у розмірі 24 990,00 грн. заподіяні джерелом підвищеної небезпеки, позивачу не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки «ГАЗ-5314», державний номерний знак НОМЕР_1, застраховано відповідачем, що підтверджується ОЦПВВНТЗ № НОМЕР_4, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати у повному обсязі шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Відповідно до Полісу № НОМЕР_4 розмір безумовної франшизи становить 510,00 грн.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Проте, в порушення зазначених норм право станом на час подання позовної заяви відповідачем не сплачено позивачу в порядку регресу 24990,00 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Представник позивача в судовому засіданні 31.05.2011 р. надав суду заяву в порядку статті 22 ГПК України, в якій позивач зменшує розмір позовних вимог, просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 24 345,60 грн., з огляду на сплату відповідачем в порядку регрессу 06.04.2011 р. 24 345,60 грн. страхового відшкодування просить стягнути з відповідача 644,60 грн.

Оскільки відповідачем на час прийняття рішення сплачено позивачу в порядку регресу 24345,60 грн. виплаченого страхового відшкодування, провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, станом на момент прийняття рішення сума що підлягає стягненню з відповідача скалдає 644,60 грн.

Оскільки 24 345,60 грн. сплачено відповідачем позивачу після подання позовної заяви, отже відповідно до ч. 2 та ч. 1 ст. 49 ГПК України судові витрати в цій частині покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. пп. 1-1 п. 1 ч. 1 ст. 80, 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієна Іншуранс Груп»(04050, м Київ, вул. Глибочицька, 44, код 24175269) на користь приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, код 20033533) 644,60 грн. (шістсот сорок чотири грн.. шістдесят копійпк) страхового відшкодування в порядку регресу, 249,00 грн. (двісті сорок девять гривень нуль коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Припинити провдження у справі в частині стягнення 24345,60 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Шкурдова

Рішення підписано 06.06.11 р.