Рішення № 17146829, 02.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/14502.06.11 За позовом Поліграфічного підприємства «МІККО-СЕРВІС» Товариство з обмеженою відповідальністю

до Публічного акціонерного товариства «Концерн «Фреш АП»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 5 від 11.01.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 2 червня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Поліграфічне підприємство «МІККО-СЕРВІС»Товариство з обмеженою відповідальністю (позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Концерн «Фреш АП»(відповідач) заборгованості в сумі 29273,04 грн. з них основного боргу 25196,40 грн., пені 2022,27 грн., 3% річних 391,41 грн. та втрат від інфляції 1662,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором № 4/М від 23 січня 2009 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою від 18.04.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 19.05.2011р. Ухвалою від 19.05.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою відповідача було відкладено до 2.06.2011р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2009 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір № 4/М від (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця поліграфічну продукцію (надалі - Товар), а Покупець зобовязується прийняти Товар та оплатити його на умовах Договору.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в серпні 2010 року Продавець передав Товар, що підтверджується видатковою накладною № 919 від 22 серпня 2010 року на суму 25 196,40 грн. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений у видатковій накладній Товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача.

Загальна сума поставленого позивачем Товару відповідачу за видатковою накладною становить 25196,40 грн.

Згідно з п. 4.3 Договору встановлено, що оплата за поставлений Товар проводиться в національній валюті України по схемі: 50% по факту відгрузки на склад Покупця, інші 50% з відстрочкою 14-ть календарних днів з дня отримання Продукції на склад Покупця.

Позивач вказує, що Покупець, за поставлений йому Товар у визначені Договором строки не розрахувався, внаслідок чого, у Покупця утворилась заборгованість за Договором перед Продавцем в розмірі 25196,40 грн. (розрахунок суми основного боргу вбачається зі змісту позовної заяви).

Позивач в порядку досудового врегулювання спору 16.12.2010р. направив відповідачу претензію про сплату боргу за Договором на суму 25196,40 грн. (копія претензії в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 16.12.2010р. підтверджується підписом про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення в справі). Позивач зазначає, що суму заборгованості за Договором відповідач на його рахунок не провів.

З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що документи, на які посилається позивач в своїй позовній заяві не можуть вважатися належними доказами на отримання відповідачем товару.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця поліграфічну продукцію, а Покупець зобовязується прийняти Товар та оплатити його на умовах Договору.

Пунктом 4.3 Договору поставки встановлено, що оплата за поставлений Товар проводиться в національній валюті України по схемі: 50% по факту відгрузки на склад Покупця, інші 50% з відстрочкою 14-ть календарних днів з дня отримання Продукції на склад Покупця.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На час розгляду справи заборгованість за Договором поставки Покупцем на рахунок Продавця не проведена, що підтверджується довідкою № 18/05/2-ю від 18.05.2011р. (копія довідки в справі).

З викладеними у відзиві твердженнями, що надані позивачем до позовної заяви документи не можуть вважатися належними доказами, які підтверджують факт передачі Продавцем та отримання Покупцем товару на суму 25 196,40 грн., суд не може погодитися з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Так, на підтвердження факту передачі Продавцем Покупцю товару за Договором позивач надав до суду підписану та скріплену печатками сторін видаткову накладну № 919 від 22 серпня 2010 року на суму 25 196,40 грн., видану відповідачем довіреність на отримання від позивача Товару.

Таким чином, на думку суду, надані позивачем документи є належними та достатніми доказами передачі Продавцем Покупцю товару за Договором на суму 25 196,40 грн.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі - 25196,40 грн. є обґрунтованими.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4. Договору поставки встановлено, що у випадку порушення строків оплати, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки, від несплаченої суми за кожний день прострочення.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня в розмірі 1947,37 грн. (за шість місяців прострочення), що становить:

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

25196.4007.09.2010 - 07.03.20111827.7500 %0.042 %*1947.37

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 1947.37 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних 391,41 грн. та втрат від інфляції 1662,96 грн. (розрахунок заборгованості штрафних санкцій міститься в матеріалах справи).

При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 ГПК України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок штрафних санкцій у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 29198,14 грн. з них основного боргу - 25196,40 грн., пені - 1947,37 грн., 3% річних 391,41 грн. та втрат від інфляції 1662,96 грн.

Судові витрати позивача в сумі 527,40 грн. (291,99 грн. державного мита та 235,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Концерн «Фреш АП»(ідентифікаційний код: 00204429, адреса: 04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Куренівська, будинок, 18, р/р 26004056100012 в філії «Київ Сіті»ПАТ «ПриватБанк», МФО 380775 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Поліграфічного підприємства «МІККО-СЕРВІС»Товариство з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код: 23921234, адреса: 61060, м. Харків, Фрунзенський район, просп. 50-річчя СРСР, будинок, 171 Б, р/р 26004006754 в ПАТ «Банк «Грант» м. Харкова, МФО 351607) грошові кошти: основного боргу 25196,40 грн. (двадцять пять тисяч сто девяносто шість гривень 40 копійок), пені 1947,37 грн. (одна тисяча девятсот сорок сім гривень 37 копійок), 3% річних 391,41 грн. (триста девяносто одну гривню 41 копійку), втрат від інфляції - 1662,96 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят дві гривні 96 копійок) та судові витрати: державного мита 291,99 грн. (двісті девяносто одну гривню 99 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 235,41 грн. (двісті тридцять пять гривень 41 копійку). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 7.06.2011р.