Рішення № 17145311, 19.07.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" липня 2011 р.Справа № 11/5007/67/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Маріщенко Л.О.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 дов. №01-07/11 від 01.07.2011р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комплекс "Промліс" (м. Краматорськ Донецька область)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с.Марківка Баранівський район Житомирська область)

про стягнення 23401,02 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 22150 грн. коштів сплачених в якості попередньої оплати за неотриману лісопродукцію, 127,44 грн. 3% річних, 465,15 грн. інфляційних, 658,43 грн. пені.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов до суду не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Справа, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.07.10р. між сторонами був підписаний договір поставки № 08-07/10 від 08.07.10р. відповідно до п. 1.1 якого продавець ( відповідач) взяв на себе обов'язки по поставці на адресу покупця ( позивача) дошки дубової , обрізної.

На виконання умов договору, в якості попередньої оплати за товар позивач перерахував відповідачу 25000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 705 від 23.07.11р. на суму 10000 грн., № 771 від 03.09.10р. на суму 5000 грн. та № 804 від 16.09.10р. на суму 10000 грн.

Продавцем 14.10.10р. було поставлено товар покупцю на загальну суму 42585 грн., що підтверджується накладною № 41 від 14.10.10р.

Платіжним дорученням № 853 від 15.10.10р. позивач здійснив розрахунок з відповідачем в сумі 17585 грн.

02.11.10р. позивач платіжним дорученням № 875 здійснив попередню оплату за товар на рахунок відповідача в сумі 30000 грн.

Продавцем 30.12.10р. на адресу покупця було поставлено товар на суму 47850 грн., що підтверджується накладною № 417 від 30.12.10р. .

Позивач платіжним дорученням № 1006 від 30.12.10р. перерахував відповідачу 20000 грн..

Таким чином, відповідачем останній раз здійснена поставка товару на 47850 грн., а позивачем сплачено 50000 грн.

Різниця між поставленим товаром та сумою попередньої оплати становить 2150 грн.

03.02.11р. позивач знову здійснив попередню оплату за товар в розмірі 20000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1054 від 03.02.11р.

Загальна сума попередньої оплати становить 22150 грн.

Однак, відповідач на вказану суму продукцію не поставив.

Відповідачу була надіслана вимога № 30-03/11 від 30.03.11р. з проханням повернути грошові кошти у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, але кошти повернуті не були.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник, вважається таким, що прострочив , якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк ( термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідна вимога про повернення перерахованих коштів відповідачу була направлена 30.03.11р. та вручена особисто відповідачу 06.04.11р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Таким чином, відповідно до ст. 530 ЦК України, строк розрахунку у відповідача настав 13.04.11р. ( семиденний строк від дня отримання вимоги).

Відповідно до п.5.3 договору, у разі отримання продавцем попередньої оплати та не поставки або недопоставки товару, а також поставки товару неналежної якості , продавець зобов'язаний повернути у трьохденний строк грошові кошти покупцю по його вимозі і в повному обсязі.

В позовній заяві позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 07.04.11р. по 15.06.11р. в розмірі 658,43 грн.

Однак, строк повернення коштів у відповідача, як зазначалося вище, настав лише 13.04.11р., тому пеню необхідно нараховувати за період з 14.04.11р. по 15.06.11р.

Згідно розрахунку проведеного судом, розмір пені за вказаний період становить 592,59 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані відповідачу інфляційні за період з 07.04.11р. по 15.06.11р. в сумі 465,15 грн. Суд не погоджується з розрахунком позивача, так як строк повернення коштів у відповідача настав лише 13.04.11р., а не 07.04.11р., як зазначив позивач.

Крім того, інфляційні нараховуються лише за повний календарний місяць прострочки.

Дана позиція також міститься в постанові Вищого господарського суду України від 24.11.10р. по справі № 21/108-10 та постанові Вищого господарського суду України від 29.12.10р. по справі № 33/149-10 з яких вбачається, що при нарахуванні інфляційних, слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватись в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"), і в залежності від встановленого та на підставі норм закону, що регулюють спірні правовідносини, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Таким чином, в даному випадку інфляцію можливо нараховувати лише за травень місяць 2011р.

Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних становить 177,20 грн.

Крім того, позивачем нараховані відповідачу 3% річних за період з 07.04.11р. по 15.06.11р. в сумі 127,44 грн.

Суд не погоджується з зазначеним позивачем періодом нарахування, оскільки починати нараховувати річні потрібно з 14.04.11р.

На підставі розрахунку суду розмір 3% річних за період з 14.04.11р. по 15.06.11р. становить 114,69 грн.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення 22150 грн. боргу, 592,59 грн. пені, 177,20 грн. інфляційних, 114,69 грн. 3% річних та відмовляє в іншій частині позову.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( 12743, Житомирська область, Баранівський район, с. Марківка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комплекс "Промліс" ( 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шадринська, 13, код 34456341) - 22150 грн. боргу, 592,59 грн. пені, 177,20 грн. інфляційних, 114,69 грн. 3% річних, 230,34 грн. витрат по оплаті державного мита, 232,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяМаріщенко Л.О.

Дата підписання 20.07.2011 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам ( рек. з повід.)