Рішення № 17145231, 22.02.2011, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-4170/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі Омарбековій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В:

23.10.2009р. ПАТ КБ „Приватбанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 29.05.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитно заставний договір № K2HCAN05750013, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 19117,87 дол. США, з терміном повернення до 28.05.2013р. та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків за користування кредитом. На забезпечення виконання умов кредитно заставного договору, відповідачем в заставу було передано автомобіль марки POLARSUN модель SZS6503A2, 2007 р.в., тип ТЗ: мікроавтобус пасажирський, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1. Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно заставним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі 19117,87 дол. США, на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобовязання у звязку з чим, у нього виникла заборгованість перед банком. Станом на 17.06.2009р. відповідач мав загальну заборгованість у розмірі 19433,07 дол. США, яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 17529,72 дол. США; за відсотками за користування кредитом у розмірі 823,66 дол. США; заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 75,24 дол. США, крім того, відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобовязань в розмірі 47,81 дол. США, а також штрафні санкції в загальному розмірі 956,64 дол. США.

Представник позивача ОСОБА_2 (діє на підставі доручення від 27.09.2010р.), в наданій суду 22.02.2011р. заяві просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме передати в заклад ПАТ КБ „ПриватБанк” шляхом вилучення у відповідача належне йому на праві власності заставлене майно автомобіль марки POLARSUN модель SZS6503A2, 2007 р.в., тип ТЗ: мікроавтобус пасажирський, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, та в рахунок погашення заборгованості за кредитно - заставним договором, звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки POLARSUN модель SZS6503A2, 2007 р.в., тип ТЗ: мікроавтобус пасажирський, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від його імені договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, в заяві від 22.02.2011р. представник позивача просила вжити часткове скасування заходів забезпечення позову та розглядати справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 - в судове засідання 22.02.2011р. не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації.

22.02.2011р. представник відповідача ОСОБА_3 (діє на підставі доручення від 13.10.2010р.) надав суду письмові пояснення по справі, в яких повідомив суду, що дійсно 29.05.2008р. між сторонами був укладений кредитно - заставний договір для придбання автомобіля марки POLARSUN модель SZS6503A2, 2007 р.в., тип ТЗ: мікроавтобус пасажирський, № кузова: НОМЕР_2. В звязку з існуванням у відповідача суттєвих фінансових труднощів в нього виникла заборгованість за договором, в рахунок погашення якої відповідач 11.06.2010р. за актом прийому та довіреністю передав позивачу належний йому автомобіль для подальшої його реалізації та погашення кредитних зобовязань, при цьому будь-яких автотоварознавчих досліджень стосовно визначення вартості переданого заставленого майна позивач не проводив, та продовжує нараховувати відсотки за договором і звертається до відповідача з вимогами про повернення всієї суми боргу без врахування вартості переданого майна. На підставі викладеного, представником відповідача письмово було заявлено клопотання про призначення по справі автотоварознавчої експертизи на вирішення якої поставити питання про визначення ринкової вартості заставленого майна на момент його передачі позивачеві. Крім того, 22.02.2011р. представник відповідача надав суду заяву з проханням розглядати справу з винесенням рішення в судовому засіданні за його відсутності з урахуванням наданих письмових пояснень та доказів, копію рішення суду направити на його адресу поштою.

На підставі положень ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів. З урахуванням того, що думка представника відповідача ОСОБА_3 щодо задоволення позовних вимог, викладена в письмових поясненнях від 22.02.2011р. та буде врахована при винесенні рішення, суд вважає за можливе винести рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом та заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р., позивач є обтяжувачем як кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов'язанням.

Відповідно до ст. З Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р., обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних осіб і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р. предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 22, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р., обтяжувач має право в разі порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів та неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р., звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.2 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»№1255-ІV від 18.11.2003р. передбачено можливість продажу обтяжувачем (кредитором) предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Судом встановлено, що 29.05.2008р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитно заставний договір № K2HCAN05750013, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 19117,87 дол. США, з терміном повернення до 28.05.2013р. та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків за користування кредитом.

На забезпечення виконання умов кредитно заставного договору, відповідачем в заставу було передано автомобіль марки POLARSUN модель SZS6503A2, 2007р.в., тип ТЗ: мікроавтобус пасажирський, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.

Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитно заставним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі 19117,87 дол. США, на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів, проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобовязання у звязку з чим, у нього виникла заборгованість перед банком.

Станом на 17.06.2009р. відповідач мав загальну заборгованість у розмірі 19433,07 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 148029,48 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 17529,72 дол. США; за відсотками за користування кредитом у розмірі 823,66 дол. США; заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 75,24 дол. США, пеня за несвоєчасне виконання зобовязань в розмірі 47,81 дол. США, а також штрафні санкції в загальному розмірі 956,64 дол. США.

На день винесення рішення, тобто на 22.02.2011р., загальна заборгованість відповідача перед банком не зменшилася, а навпаки, значно зросла та складає 37629,66 дол. США., в тому числі прострочена заборгованість по кредиту 6715,25 дол. США., та відсоткам 3644,93 дол. США.

Проте, в розрахунках ціни позову (судових витрат) суд буде враховувати первісну ціну позову, оскільки банк на день винесення рішення позовні вимоги не уточнював.

З огляду на те, що відповідач не виконував належним чином взятих на себе зобовязань за кредитно - заставним договором, має значну суму заборгованості за договором, в тому числі прострочену по сплаті кредиту та відсотків, суд вважає за можливе передати в заклад ПАТ КБ „ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно легковий автомобіль марки POLARSUN модель SZS6503A2, 2007 р.в., тип ТЗ: мікроавтобус пасажирський, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитно заставним договором № K2HCAN05750013 від 29.05.2008р. станом на 17.06.2009р. в розмірі 148029 грн.48коп., що є еквівалентом 19433,07 дол. США, звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль марки POLARSUN модель SZS6503A2, 2007р.в., тип ТЗ: мікроавтобус пасажирський, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від його імені договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

При винесені рішення суду, оцінюючи письмові пояснення представника відповідача ОСОБА_3 від 22.02.2011р. суд вважає, що представником відповідача були визнані суттєві обставини у справі, а саме: укладення кредитно - заставного договору, неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором та існування заборгованості, що стало підставою для добровільної передачі відповідачем 11.06.2010р. за актом прийому та довіреністю позивачу заставленого майна для реалізації та погашення кредитних зобовязань, а отже, виходячи з положення ст. 61 ЦПК України, обставини, які визнані стороною по справі, не потребують доказування судом.

Згідно до ч.1 ст. 143, ст.145 ЦПК України, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі для зясування обставин, що мають значення для справи, призначення експертизи є обовязковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами, а також за клопотанням хоча б однієї сторони, якщо у справі необхідно встановити: характер і ступінь ушкодження здоров, я; психічний стан особи; вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Виходячи з наведених норм законодавства та змісту позовних вимог, враховуючи що питання про ринкову вартість автомобіля матиме суттєве значення на стадії виконання рішення суду, ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення по справі авто товарознавчої експертизи було відмовлено.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд вважає за можливе частково скасувати заходи забезпечення позовних вимог, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 23.10.2009р. в частині накладення заборони на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб рухомого майна, а саме: легкового автомобіля марки POLARSUN модель SZS6503A2, 2007р.в., тип ТЗ: мікроавтобус пасажирський, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, оскільки існування заборони відчуження автотранспортного засобу унеможливить в подальшому виконання цього рішення суду.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 23.10.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено в повному обсязі, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1480 грн. 29 коп. ( 1% від ціни позову в гривневому еквіваленті) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 553, 554, 1050 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 60, 61, 74, 76, 77, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

Передати в заклад ПАТ КБ „ ПриватБанк” шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне йому на праві власності заставлене майно легковий автомобіль марки POLARSUN модель SZS6503A2, 2007 р.в., тип ТЗ: мікроавтобус пасажирський, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.

В рахунок погашення заборгованості за кредитно заставним договором № K2HCAN05750013 від 29.05.2008р. станом на 17.06.2009р. в розмірі 148029грн.48коп., що є еквівалентом 19433,07 дол. США, звернути стягнення на предмет застави, а саме: легковий автомобіль марки POLARSUN модель SZS6503A2, 2007 р.в., тип ТЗ: мікроавтобус пасажирський, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ „ПриватБанк” права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі - 1480 грн. 29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Заходи забезпечення позову, прийняті ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 23.10.2009р. в частині накладення заборони на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб рухомого майна, легкового автомобіля марки POLARSUN модель SZS6503A2, 2007 р.в., тип ТЗ: мікроавтобус пасажирський, № кузова: НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 скасувати, в іншій частині ухвалу судді Ткаченко Н.В. від 23.10.2009р. залишити без змін.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя: Н.В.Ткаченко