Постанова № 17144276, 20.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"20" липня 2011 р. Справа № 5002-7/5388.1-2010 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.

Євсікова О.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Крименерго" на рішення від

та на постанову

відгосподарського суду Автономної Республіки Крим

03.02.2011

Севастопольського апеляційного господарського суду

28.04.2011

у справі

господарського суду№ 5002-7/5388.1-2010

Автономної Республіки Крим

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Конком"

до1. Публічного акціонерного товариства "Крименерго"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мариночка"

проспонукання виконання умов договору та стягнення 55 933,17 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивачаКорендюк Д.І.;

- відповідачів1.Карасьов К.М.;

2.повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

25.06.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Конком" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мариночка" про стягнення збитків у розмірі 118701, 09 грн. (111 649, 12 грн. збитків + 7 051, 97 грн. упущеної вигоди) та штрафних санкцій у розмірі 83727,32 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог –т.3 а.с. 8).

Справа розглядалась судами неодноразово.

За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2011 у справі № 5002-7/5388.1-2010 (суддя Дворний І.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 (колегія суддів у складі: Балюкова К.Г. –головуючий суддя, судді Борисова Ю.В., Рибіна С.А.), позов задоволено частково. За рішеннямстягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конком" 111649,12 грн. збитків, штрафні санкції у вигляді двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в розмірі 83737, 32 грн., 1953,76 грн. державного мита та 301,61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; відмовлено в позові в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конком" 7 051,97 грн. упущеної вигоди; в позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мариночка" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "Крименерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 у справі № 5002-7/5388.1-2010, та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конком" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 у справі № 5002-7/5388.1-2010 залишити без змін.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Крименерго" підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мариночка" визначених позивачем збитків у розмірі 111 649, 12 грн., упущеної вигоди у розмірі 7 051, 97 грн. та штрафних санкцій у вигляді двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в розмірі 83737, 32 грн.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 7.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ) (в редакції станом на час відключення позивача від електропостачання) електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Пунктом 7.5 ПКЕЕ (в редакції станом на час відключення позивача від електропостачання) передбачено, що постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі: 1) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок; 2) недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки; 3) несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; 4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення; 5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади; 6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів; 7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; 8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

Відповідно до пунктів 8.3, 8.4 ПКЕЕ (в редакції станом на час відключення позивача від електропостачання) постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору про постачання електричної енергії та Правил користування електричною енергією. У разі переривання електропостачання, спричиненого діями (бездіяльністю) постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, він несе відповідальність перед споживачем електричної енергії згідно з законом. Збитки споживача внаслідок перерви в електропостачанні та недотримання порядку переведення на аварійну (екологічну) броню з вини постачальника електричної енергії за регульованим тарифом відшкодовуються останнім відповідно до законодавства України. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність за дотримання умов договору та цих Правил щодо припинення або часткового обмеження електропостачання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків.

Відшкодування збитків передбачено і статтею 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 ЦК України).

Необхідною умовою для відшкодування збитків є наявність між сторонами укладеного договору, порушення зобов’язань за яким завдає збитки та наявність складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина порушника.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а у разі відсутності, хоча б одного з них –відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Положеннями статті 623 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на користування електричною енергією).

За змістом ст. 1 Закону України «Про електроенергетику», постачання електричної енергії –це надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Під визначенням «недовідпущена електрична енергія»відповідно до пункту 1.2 Правил розуміється різниця між обсягом електричної енергії, який мав бути поставлений споживачеві у певний період відповідно до договору, і фактично отриманим споживачем обсягом електричної енергії за цей період, що виникла в результаті перерви в електропостачанні, у тому числі при відключеннях та обмеженнях.

Окремого терміну «переривання електричної енергії»а ні ПКЕЕ, а ні Закон України «Про електроенергетику»не містять.

При прийнятті судових рішень у справі місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами статей 22, 611, 623, 626, 628, 629 ЦК України, статті 224 ГК України, статей 1, 24 Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дослідивши умови договору про поставку електричної енергії № 6392 від 07.08.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конком", та умови договору про спільне використання технологічних мереж від 22.07.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мариночка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конком"; встановивши, що 07.05.2009 подача електричної енергії на орендовані позивачем приміщення була припинена, про що працівниками ТОВ "Конком був складений акт довільної форми від 07.05.2009; при вчиненні вказаних дій ВАТ "Крименерго" не були враховані приписи пункту 7.3 Правил користування електричною енергією, якою закріплено, що обмеження в споживанні електричної енергії внаслідок відключення споживача має проводитися за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів; ані Правилами користування електричною енергією, ані розділом 6 договору про поставку електричної енергії № 6392 від 07.08.2008 не передбачений такий випадок відключення споживача від постачання електричної енергії без попередження, як неможливість забезпечення енергопостачанням споживача внаслідок неправомірних дій третіх осіб; ТОВ "Конком" не було попереджено завчасно про заплановане відключення, що позбавило позивача можливості підготовитися до таких дій та вжити заходів задля запобігання виникненню збитків або зменшення їх розміру; відповідно до листа Національної комісії регулювання електроенергетики України № 4410/11/17-09 від 02.07.2009 дії ВАТ "Крименерго" щодо припинення постачання електричної енергії ТОВ "Конком" є неправомірними; позивач зазнав реальні збитки у розмірі 111 649, 12 грн., а саме: за оренду дизельного генератора позивачем сплачено 34201, 92 грн. (договір оренди обладнання № 07/05/09ДА від 07.05.2009; акт приймання-передачі обладнання від 09.05.2009; платіжні доручення № 632 від 07.05.2009, № 692 від 22.05.2009, № 736 від 04.06.2009, № 788 від 18.06.2009, № 858 від 15.07.2009, № 923 від 30.07.2009); для отримання дизельного генератора позивачем до м. Донецьк був відправлений на 2 дні у відрядження водій Блейз С. Г, у зв’язку з чим понесені позивачем витрати у розмірі 60,00 грн. (посвідчення про відрядження № 1 т. 1 а. с. 99); за перевезення генератора з м. Донецьк до м. Сімферополь на автомобілі JAC АК6939ВС позивач витратив 749,20 грн. (фіскальні чеки т. 1 а. с. 101); на придбання пального для дизельного генератора позивачем було витрачено 76638,00 грн. (платіжні доручення т. 1 а.с. 93-98, 116- 122; рахунки-фактури, на підставі яких здійснювалася оплата та видаткові накладні, які підтверджують факт отримання пального т. 3, а. с. 89-99, 102-108; акти списання пального т. 3 а. с.100 –101); підставою до застосування наслідків ч. 10 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" є наявність обсягу недовідпущеної електричної енергії за договором між сторонами в розумінні п. 1.2 Правил за певний період дії договору з вини постачальника, при цьому не має значення наявність або відсутність факту поставки електричної енергії за попередній період у часі, що не є спірним; додатком № 1 до договору про поставку електричної енергії № 6392 від 07.08.2008 сторонами були визначені договірні величини споживання електричної енергії ТОВ "Конком", зокрема, на травень, червень та липень обсяг договірної величини був визначений на рівні 25 тис. кВт/год.; за вказаний період вартість 1 кВт/год. згідно з постановами НКРЕ № 453 від 23.04.2009, № 593 від 27.05.2009 та № 728 від 23.06.2009 дорівнювала 0, 7015 грн. з ПДВ; розмір двократної вартості недовідпущеної відповідачем електричної енергії складає 83727,42 грн. (41863, 71 грн. (13577,42 грн.(травень) + 17537,50 грн. (червень) + 10748,79 грн. (липень)) х 2); дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ВАТ "Крименерго" реальних збитків та штрафних санкцій у вигляді двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Разом з тим, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції чи постанову апеляційної інстанції.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитись з правової позицією судів попередніх інстанцій щодо стягнення збитків у розмірі 111 649, 12 грн. та двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в розмірі 83737, 32 грн. та вважає за необхідне в цій частині змінити рішення суду першої інстанції, залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Санкція у вигляді відшкодування розміру двократної вартості недовідпущеної електричної енергії є господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання і за своєю природою є штрафом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 232 ГК України передбачено, що якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання. Правила частини першої статті 232 ГК України, відповідно до якої збитки відшкодовуються в частині, не покритій штрафними санкціями (залікова неустойка), підлягають переважному застосуванню перед правилами частини першої статті 624 ЦК України, відповідно до якої неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка).

Однак суди попередніх інстанцій приймаючи оскаржувані рішення не врахували приписи ч. 1 ст. 232 ГК України та стягнули у повному обсязі заявлені позивачем до стягнення збитки у розмірі 111 649, 12 грн. та двократну вартість недовідпущеної електричної енергії в розмірі 83737, 32 грн., в той час як необхідно було застосувати залікову неустойку, тобто зменшити суму збитків (111 649, 12 грн.) на суму штрафних санкцій (83737, 32 грн.).

Так чином, з огляду на приписи частини 1 ст. 232 ГК України з ВАТ "Крименерго" підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в розмірі 83737, 32 грн. та збитки у розмірі 27 911, 80 грн. (111 649, 12 грн. –83 737, 32 грн.).

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції, діючи в межах повноважень, наданих йому п. 5 ч. 1 ст. 1119 ГПК України, вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду в частині стягнення збитків та штрафних санкцій у вигляді двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Крименерго" задовольнити частково.

Змінити рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.02.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 у справі № 5002-7/5388.1-2010, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Конком" (м. Київ, вул. Інститутська, 19б, ідентифікаційний код 31028487) 27911, 80 грн. збитків, штрафні санкції у вигляді двократної вартості недовідпущеної електричної енергії в розмірі 83737,32 грн., 1 117, 29 грн. державного мита та 172, 34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" відмовити.

4.В позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Мариночка" відмовити."

Видачу наказу доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя                     Н.М. ГУБЕНКО

Судді           Т.Л. БАРИЦЬКА

          О.О. ЄВСІКОВ