Постанова № 17143729, 20.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"20" липня 2011 р. Справа № 5004/4/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіОстапенка М.І.,

суддівГончарука П.А., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер"

напостанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2011 року

у справі№ 5004/4/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ерго-Волинь"

простягнення 264 758,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" звернулось до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ерго-Волинь" про стягнення 264 758,61 грн. заборгованості за неналежне виконання укладеного між сторонами умов договору поставки № 203 від 1 січня 2009 року.

Рішенням господарського суду Волинської області від 24 січня 2011 року (суддя –В.Пахолюк) позов задоволено. Стягнено з відповідача 240 689,67 грн. основного боргу, 24 068,94 грн. штрафу та судові витрати.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2011 року (головуючий –Г.Савченко, судді –О.Тимошенко, В.Грязнов) рішення місцевого господарського суду у частині стягнення з відповідача 24 068,94 грн. штрафу скасовано і ухвалено нове про відмову у позові у цій частині. В решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції у частині відмови у стягненні 24 068,94 грн. штрафу скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 1 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" (постачальник) і товариством з обмеженою відповідальністю "Ерго-Волинь" (покупець) було укладено договір поставки № 203, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець сплатити і прийняти товар в асортименті, сортаменті, номенклатурі і за цінами, зазначеними в специфікаціях, у кількості та терміни відповідно до замовлення.

Покупець здійснює оплату за отриманий товар з відстрочкою оплати, яка становить 30 (тридцять) календарних днів з моменту передачі товару (пункт 5.1 договору).

Строк оплати, згідно п. 4.1 договору, здійснюється з відстрочкою платежу на 20 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На виконання договору постачальник у період з квітня 2009 року по серпень 2009 року поставив покупцю товар загальною вартістю 240 689,67 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними і довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с. 14-22).

Однак, покупець грошові зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого у нього утворився борг у розмірі 240 689,67 грн.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком господарських судів про обґрунтованість заявленого позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 240 689,67 грн.

Вирішуючи даний спір, господарський суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги і у частині стягнення з відповідача, передбаченого договором штрафу за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 24 068,94 грн.

Однак, суд апеляційної інстанції у цій частині рішення місцевого господарського суду скасував, вказавши, що спірні правовідносини виникли не із вказаного договору поставки, а відтак штраф із відповідача стягнутий бути не може.

При цьому апеляційний господарський суд в оскарженій постанові зазначив, що у видаткових накладних і довіреностях відсутні посилання на договір.

Однак, із таким висновком суду погодитись не можна, виходячи із того, що у видаткових накладних підставою поставки товару вказано договір. Водночас, доказів укладення сторонами будь-якого іншого договору відповідач, з метою обґрунтування своїх заперечень проти вимог позивача не надав.

Крім того, вказані у накладних ціна та асортимент поставленого товару повністю відповідають ціні та асортименту, що зазначені у специфікаціях до договору поставки.

Наведеним підтверджується висновок місцевого господарського суду про те, що джерелом спірних правовідносин є договір поставки, пунктом 10.2 якого передбачено стягнення з відповідача вказаного штрафу

Так, згідно з пунктом 10.2 договору за прострочення оплати поставленого товару відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 10% від суми постачання.

Стаття 611 ЦК України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов`язання як сплата неустойки.

Частина 2 статті 549 ЦК України визначає що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Враховуючи викладене, рішення місцевого господарського суду про стягнення із відповідача нарахованого на підставі договору штрафу, за неналежне виконання грошового зобов`язання із оплати поставленого товару є законним і обґрунтованим і підлягає залишенню у силі із скасуванням постанови суду апеляційної інстанції у цій частині.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2011 року в частині відмови у стягненні 24 068,94 грн. штрафу скасувати.

Рішення господарського суду Волинської області від 24 січня 2011 року у частині стягнення 24 068,94 грн. штрафу залишити в силі.

В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2011 року у справі за № 5004/4/11 залишити без змін.

Головуючий, суддяМ.Остапенко

Суддя

П.Гончарук

Суддя

Л.Стратієнко