Вирок № 17140541, 23.05.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

1-138/11

В И Р О К

Іменем України

23.05.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бойка О.В.,

при секретарі Карпусь О.В.,

з участю прокурора Попової О.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м. Києва, із середньою освітою, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючої страховим агентом в компанії «Інтер», не одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22.08.2010 року, приблизно о 15:30 годині підсудна ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, з метою набрати та почистити картоплю, взяла кухонний ніж, з яким пішла на балкон. Оскільки на балконі картоплі не виявилося вона почала повертатися на кухню, при цьому проходила через кімнату де знаходився потерпілий ОСОБА_2, будучи невдоволеним, що ОСОБА_3 проходячи заважає йому, підняв ногу, зачепивши нею ноги ОСОБА_3, від чого вона втратила рівновагу та почала падати, при цьому, намагаючись втриматися на ногах, однією рукою обхопила шию ОСОБА_2, а іншою, в якій знаходився ніж, вперлася в ліжко та гострим кінцем в тіло потерпілого ОСОБА_2 Останній, під тиском тіла ОСОБА_3 наштирхнувся на вказаний ніж, в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного торокоабдомінального поранення рани на правій боковій поверхні грудної клітини на рівні 7 міжреберія між середнє та заднє-паховими лініями, від якої відходить рановий канал, направлений зовні до середини, зверху вниз, по ходу якого ушкоджуються м»які тканини грудної стінки, міжреберна артерія, нижня доля правої легені, правий купол діафрагми (проникає в черевну порожнину), права доля печінки (глибиною до 3 см.), з явищами гемоторокса справа (наявність в плевральній порожнині до 1300 мл., рідної крові та 700 мл., згортків), гемоперитонеума (наявність в черевній порожнині до 300 мл., крові), які згідно висновку експерта № 1473\Е від 05.10.2010 року, є небезпечними для життя в момент заподіяння та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину свою у вчиненні вказаного злочині визнала та показала, що 22.08.2010 року о 15:00 годині прийшла додому в квартиру АДРЕСА_1. Перед тим випила 100 грам коньяку, оскільки в неї понижений тиск. Вдома вирішила почистити картоплю, яка була в кухні, однак її не вистачило і вона, тримаючи в лівій руці ніж, а в правій коробку, пішла на балкон, проте картоплі там також не виявилося. Поверталась з балкону вона знову через кімнату батьків і коли проходила біля вітчима ОСОБА_2, той підняв ліву ногу, мабуть перекидаючи її через іншу і вона за неї зачепилася та впала своїм тілом на ОСОБА_2 При цьому, якось, намагаючись втриматись на ногах вперлась рукою, в якій був ніж, об ліжко, а ОСОБА_2 на нього нанизався. Точніше події не памятає, оскільки перебувала в шоковому стані. Перед вказаним ножовим пораненням конфліктів з ОСОБА_2 у неї не було. Це трапилаося випадково.

Крім повного визнання своєї вини підсудною ОСОБА_3 її вина доводиться наступними доказами:

- показами потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що 22.08.2010 року, був вдома, в квартирі АДРЕСА_1, а потім сходив до магазину, де придбав, крім продуктів харчування, пляшку вина ємкістю 0,7 л. «Бакара»міцне. Вдома, де крім нього знаходилися дружина ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_3, пообідавши, він пішов у свою кімнату пити вино. Їх квартира складається з двох кімнат, в одній з яких проживає ОСОБА_3 із сином, а у іншій він з дружиною. В першій половині дня ОСОБА_3 кудись ходила, а коли повернулася - знаходилася на кухні. Приблизно о 15:20 годині він вже допив своє вино та сидів на своєму ліжку, яке знаходиться з правої сторони при вході, ближче до балкону та дивився телевізор. З протилежного боку, на ліжку, головою до входу, лежала дружина та також дивилась телевізор. В кімнату зайшла ОСОБА_3, у якої, в лівій руці був кухонний ніж, а в правій картонна коробка з-під торту. ОСОБА_3 пройшла повз ліжко на балкон, щось там шукала і через деякий час, коли дружина сказала, що картопля знаходиться на кухні, бо вона її туди перенесла, повернулась з балкону назад. Коли ОСОБА_3 проходила повз нього він підняв ліву ногу, намагаючись перекинути її на праву. ОСОБА_3 зачепилась за його ногу і всім своїм корпусом впала на нього. Падаючи, правою рукою обхопила його за шию, намагаючись втриматись, а ліву руку, з ножем, якось вставила між ліжком та правою нижньою частиною його тіла, на який він натикнувся, під тиском тіла ОСОБА_3. Далі вони почали підніматися і ніж сам випав. ОСОБА_3 кудись пішла, а він, сказав дружині викликати швидку медичну допомогу. Пізніше приїхала швидка медична допомога, яка його госпіталізувала та міліція.

- показами свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що 22.08.2010 о 15 год. вона з чоловіком ОСОБА_2 та з дочкою ОСОБА_3 знаходились вдома. Чоловік на той час вже випив пляшку вина та сидів на ліжку. ОСОБА_3 пройшла повз неї на балкон та почала шукати картоплю. Вона сказала, що там картоплі немає, бо вона перенесла її на кухню. ОСОБА_3 почала йти на кухню і, проходячи біля ОСОБА_2, той зробив їй зауваження, щоб вона не вешталася туди сюди. В наступний момент вона побачила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 лежать на ліжку, а потім ОСОБА_3 встала та вийшла з кімнати. На ліжку лежав ОСОБА_2 і біля нього ніж. Вона, злякавшись, взяла ніж, віднесла його на кухню та викликала швидку допомогу та міліцію. Оголошені в судовому засіданні її покази, які нібито вона давала під час досудового слідства, про умисний характер нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ОСОБА_2 частково не відповідають дійсності. Перед підписанням протокол допиту не перечитувала. Наполягає на показах даних нею в судовому засіданні.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що до 25.09.2010 року він проживав в АДРЕСА_1 разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_3 та її сином ОСОБА_4. Крім того в квартирі проживають мама ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та вітчим ОСОБА_2. Відносини ОСОБА_3 з батьками добрі, а в нього з матірю не склалися. Вона періодично з ним свариться, тому він інколи звідти переселяється в інше місце. 22.08.2010 зранку він займався своїми справами по території м. Києва та в квартирі не був. ОСОБА_3 з батьками була в квартирі. У другій половині дня він підійшов до будинку та знаходився на вулиці разом з сином. В квартиру не заходив. Через деякий час з будинку вийшла ОСОБА_3 та сіла поряд з ним на лавочку нічого не кажучи. Через деякий час на його мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_6 та почала швидко говорити, щоб він зайшов в квартиру. В квартирі він побачив лежачого на ліжку ОСОБА_2, поряд з яким, на постільній білизні була кров. Що трапилося ОСОБА_6 йому не розповідала. Потім приїхала міліція і всіх доставили до доставили до Голосіївського РУ для зясування обставин. Протягом часу проживання його в даній квартирі будь-яких конфліктів між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не було.

- показаннями експерта ОСОБА_9, яка в судовому засіданні пояснила, що являється лікарем, судово-медичним експертом КМБСМЕ. Проводила експертизу ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наявних у ОСОБА_2 Також була присутня в якості експерта 12.11.2010 під час відтворення обстановки та обставин події в АДРЕСА_1 за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Під час відтворення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 невпевнено та не конкретно вказували на обставини, при яких були нанесенні тілесні ушкодження, періодично змінювали свої покази. Враховуючи вищевикладене та дані проведеної нею судово-медичної експертизи № 1773/Е від 05.10.2010 вона зробила висновок, що утворення виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень при умовах, які вказували ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час відтворення малоймовірні. Необхідність проведення додаткової судово-медичної експертизи не доцільно, так як висновок буде тотожний. Не виключає, що тілесні ушкодження, які виявлені у ОСОБА_2 могли утворитися саме при обставинах, про які вказують підсудна ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_2

- показаннями свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що 23.08.2010 від начальника сектору ВКР Голосіївського РУ ОСОБА_11 для проведення дізнання надійшов матеріал по факту нанесення ножового поранення потерпілому ОСОБА_2 дочкою ОСОБА_3 Ним було опитано ОСОБА_3, яка пояснила, що з ОСОБА_2 у неї неприязні відносини у зв'язку з тим, що останній зловживає спиртними напоями. Так, 22.08.2010 року у неї з ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного спяніння, виник словесний конфлікт і ОСОБА_3 пішла на кухню, взяла кухонний ніж та умисно нанесла ножове поранення ОСОБА_2 Про це ОСОБА_3 власноручно написала свої пояснення, де він написав, що прийняв їх. ОСОБА_3 писала пояснення самостійно і він їй їх не диктував. Фізичного та психологічного тиску на ОСОБА_3 він не здійснював.

- показаннями свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні пояснив, що він проживає в АДРЕСА_2. Поруч з його квартирою знаходиться АДРЕСА_1, де проживає родина. Прізвищ їхніх він не знає. Про конфлікт, який мав місце 22.08.2010 року в квартирі АДРЕСА_1 він не знає, так як його не було вдома. Конфліктів в даній квартирі не бачив, інколи чув розмову на підвищених тонах.

- показами свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні пояснив, що він 23.08.2010 року за дорученням слідчого Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_14 допитав як свідка ОСОБА_6 по факту нанесення ножового поранення потерпілому ОСОБА_2 її дочкою ОСОБА_3 Під час бесіди з ОСОБА_6 остання пояснила, що вона проживає в одній квартирі з чоловіком ОСОБА_2 та з дочкою ОСОБА_3, а також її сином. У ОСОБА_3 з ОСОБА_2 були неприязні відносини у зв'язку з тим, що останній зловживає спиртними напоями. Так, 22.08.2010 року у ОСОБА_3 з ОСОБА_2 вник словесний конфлікт, так як останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 пішла на кухню, взяла кухонний ніж та умисно нанесла ножове поранення ОСОБА_2 Після бесіди він записав покази ОСОБА_6 в протокол допиту свідка. Після написання проколу допиту остання ознайомилась з протоколом, уважно прочитала та написала, що протокол нею прочитано і з її слів написано вірно. ОСОБА_3 давала покази самостійно, без будь якого фізичного чи психологічного впливу. Вказані покази ОСОБА_6 він не диктував.

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_15, який під час досудового слідства пояснював, що він проживає в АДРЕСА_3. На його сходовій ділянці знаходиться АДРЕСА_1, де проживає родина. Прізвищ їхніх він не знає. Що відбувалося 22.08.2010 року в АДРЕСА_1 він не знає, так як його не було вдома. З приводу сусідів пояснив, що інколи останній сваряться між собою та були випадки, коли до сусідів приїжджали працівники міліції з приводу конфліктів між ними

а.с.128-129;

- показами свідка ОСОБА_16, який в судовому засіданні пояснив, що 22.08.2010 року він в складі слідчо оперативної групи виїжджав на місце події за адресою АДРЕСА_1. Складав протокол огляду місця події. При огляді місця події було виявлено ніж та кров. На той момент потерпілого ОСОБА_2 вже не було. Інших обставин справи не памятає;

- показами свідка ОСОБА_17, яка в судовому засіданні пояснила, що працює фельдшером швидкої медичної допомоги.

22.08.2009 року вона заступила на добове чергування у складі бригади швидкої медичної допомоги. Того ж дня, від оператора з підстанції вони отримали виклик на АДРЕСА_1. Прибувши за вказаною адресою вони побачили чоловіка, який був в тяжкому стані, але при свідомості. Чоловіка оглядав лікар, де виявив тілесні ушкодження. Одразу надали першу необхідну медичну допомогу, після чого завантажили постраждалого до карети швидкої. Стан чоловіка був критичний. Дружина чоловіка повідомляла, що його поранила дочка кухонним ножем. Сам чоловік не повідомляв про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень;

- показами свідка ОСОБА_18, який в судовому засіданні пояснив, що працює лікарем швидкої медичної допомоги.

22.08.2009 року, о 08:00 год., він заступив на добове чергування у складі бригади швидкої медичної допомоги. Того ж дня, від оператора з підстанції вони отримали виклик на АДРЕСА_1. Прибувши за вказаною адресою вони побачили чоловіка, який був в тяжкому стані, але при свідомості. Чоловіка оглядав він, де виявив тілесні пошкодження. Одразу надали першу необхідну медичну допомогу, після чого завантажили постраждалого до карети швидкої. Стан чоловіка був критичний. Не памятає чи пояснював будь- то як підсудна нанесла потерпілому удар.

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 23.08.2010 року та фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_3 вказала місце спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, та спосіб, при цьому зазначила про необережний характер її дій

а.с.91-99;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 12.11.2010 року та фото таблиці до нього, згідно якого ОСОБА_3 вказала та показала, яким чином в АДРЕСА_1, 22.08.2010 необережно спричинила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2

а.с178-184;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 12.11.2010 року та фото таблиці ю нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 вказав яким чином 22.08.2010 року, в АДРЕСА_1, ОСОБА_3 необережно заподіяла йому ножове поранення

а.с.185-191;

- протоколом очної ставкою між свідком ОСОБА_13 та свідком ОСОБА_6, згідно якого свідок ОСОБА_6 уточнила, що під час допиту її в якості свідка ОСОБА_13 її невірно зрозумів і неточно виклав в протоколі її свідчення про те, що її дочка ОСОБА_3 спричинила ножове поранення її співмешканцю ОСОБА_2 ненавмисно

а.с.120-121;

- протоколом огляду місця події та фото таблицею до нього від 22.08.2010 року, згідно якого було оглянуто квартиру АДРЕСА_1, та безпосереднє місце злочину.

а.с.9-13;

- речовими доказами: змивами крові, що належить ОСОБА_2, які були вилучені з квартири АДРЕСА_1 та кухонним ножем, який був вилучений з кухні в квартири АДРЕСА_1

а.с.35-36; а.с.56-57;

- висновком експерта № 1473/Е від 05.10.2010 згідно якого потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного торокоабдомінального поранення - рана на правій боковій поверхні грудної клітини на рівні 7 міжреберія між середнє та заднє-паховими лініями, від якої відходить рановий канал, направлений зовні до середини, зверху вниз, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини грудної стінки, міжреберна артерія, нижня доля правої легені, правий купол діафрагми (проникає в черевну порожнину), права доля печінки (глибиною до 3 см), з явищами гемоторокса справа (наявність в плевральній порожнині до 300мл рідної рові та 700мл згортків), гемоперитонеума (наявність в черевній порожнині до 300 мл крові), які являються тяжкими тілесними ушкодженнями та небезпечні для життя в момент заподіяння

а.с.63-68;

- висновком експерта № 357 від 20.10.2010, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На наданому на експертизу ватному тампоні зі змивом речовини бурого кольору, вилученої при ОМП виявлена кров людини. При визначенні групової належності крові встановлена група крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В, тобто дана кров може походити від потерпілого гр. ОСОБА_2

а.с.29-33;

- висновком експерта № 217/ц від 29.10.2010, згідно якого кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні кухонного ножа знайдені кров та додатково епітеліальні клітини особи чоловічої генетичної статі. При визначення групової належності крові виявлений антиген А і додатково ізогемаглютинін анти-В, в клітинах - антиген А ізосерологічної системи АВО. Отже, кров на клинку кухонного ножа могла утворитися від чоловіка з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, а кров та клітини на рукоятці даного ножа від чоловіка в крові якого міститься антиген А, в тому числі від потерпілого ОСОБА_2

Проаналізувавши докази, які зібрані в ході досудового слідства та перевірені в судовому засіданні, суд вважає, що кваліфікація дій підсудної ОСОБА_3, підлягає зміні з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 257 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази по справі: допитати підсудних, потерпілих, свідківухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.

Сторона обвинувачення і сторона захисту користуються рівними правами на заявлення відводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні та доведенні їх переконливості… (ст.. 261 КПК України).

Стаття 323 КПК України вказує про те, що вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.

Суд обґрунтовує свій вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Ч. 1 статті 334 КПК України вказує, що мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою підстави для цього.

Як достеменно зясовано в судовому засіданні при заподіянні вказаних тілесних ушкоджень були присутні 3 людини: підсудна ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_2 та мати підсудної та співмешканка потерпілого ОСОБА_6

Всі інші учасники процесу, про обставини злочину, довідувалися від першоджерел, якими і були вказані особи.

Підсудна ОСОБА_3, в судовому засіданні, визнала свою вину у необережному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2, проте категорично заперечувала умисний характер, розповіла, що саме в результаті трагічного збігу обставин, вона перечепилася через ногу потерпілого, не втрималася на ногах і при падінні, невдало, рукою в якій знаходився ніж поранила потерпілого. Про необережний характер заподіяних тілесних ушкоджень у виді ножового поранення вказував також і, попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, сам потерпілий ОСОБА_2, підтверджуючи правдивість показів підсудної. Потерпілий, як і підсудна, в судовому засіданні, розказували та показували механізм завдання тілесних ушкоджень, моделюючи його.

Не спростовувала покази підсудної та потерпілого про обставини завдання тілесних ушкоджень і, попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, свідок ОСОБА_6, яка вказувала, що сам удар ножем вона не бачила, а бачила спочатку як її донька йшла з балкону з ножем та коробкою, а потім момент коли ОСОБА_3 лежала на ОСОБА_2 Словесної перепалки, яка б передувала завданню тілесних ушкоджень, між потерпілим та підсудною не було.

Державне обвинувачення наполягало на умисному завданні ножового поранення ОСОБА_2 вказуючи серед доказів висновок судово медичної експертизи та протокол допиту експерта ОСОБА_9

Судом також вказані докази були ретельно перевірені. Зазначений експерт був допитаний в судовому засіданні і вказав, що повідомлений підсудною та потерпілим механізм заподіяння тілесного ушкодження малоймовірний з огляду на характер тілесних ушкоджень і напрямок раневого каналу, проте на додаткове запитання суду експерт вказала, що не може виключити можливість отримання тілесних ушкоджень саме таким способом, тобто категоричної форми її висновок та покази, що могло б спростувати свідчення потерпілого та підсудної, не містить.

В свою чергу, як зазначено в ч. 3 ст. 62 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже сумніви у малоймовірності спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 ОСОБА_2 саме способом який вказувала підсудна та потерпілий були судом протлумачені на користь підсудної.

Далі, як на докази, які підтверджували вину підсудної ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого саме ч. 1 ст. 121 КК України, державне обвинувачення посилалося на покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_10, оскільки вказані свідки опитували підсудну ОСОБА_3 та її матір ОСОБА_6

Відповідно до ч. 3 ст. 68 КПК України не можуть бути доказами дані, повідомлені свідком, джерело яких невідоме. Якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.

Судом були безпосередньо допитані підсудна ОСОБА_3 яка заперечувала, що умисно спричинила тілесне ушкодження ОСОБА_2 та попереджена про кримінальну відповідальність свідок ОСОБА_6, яка також вказувала, що не бачила, щоб її дочка умисно завдала ножове поранення її співмешканцю ОСОБА_2 Як з"ясовано під час судового слідсвтва вказані підсудна та свідок такі свідчення почали давати під час досудового слідства.

Інші свідки які були допитані в судовому засіданні, та покази яких були оголошені також не вказували, що бачили факт умисного завдання підсудною ОСОБА_3 тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2

Отже покази підсудної та потерпілого іншими доказами по справі, на які вказував державний обвинувач, спростовані не були, а тому судом приймаються до уваги як достовірні та відповідають фактичним обставинам.

Потерпілим в судовому засіданні до суду подано заяву про звільнення підсудної ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинений відносно нього злочин, оскільки він повністю примирився з підсудною ОСОБА_3 і остання відшкодувала завдані нею збитки.

Розглядаючи вказану заяву необхідно звернутися до ст. 46 КК України відповідно до якої особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Підсудна ОСОБА_3 вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, примирилася з потерпілим, відшкодувала завдані збитки, і проти звільнення її від кримінальної відповідальності за обставинами, які її не реабілітують - не заперечує.

Також, в розумінні ст.ст. 44, 46 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності, при досягненні примирення потерпілого з підсудною, є обовя"язком суду а не його правом.

З огляду на викладене, з урахуванням тяжкості злочину, який було вчинено ОСОБА_3, суд вважає за можливе звільнення її від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням з потерпілим.

Судові витрати по справі за проведення судово криміналістичної експертизи в сумі 417 грн. 96 коп., підлягають стягненню із підсудної ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України.

Звільнити засуджену ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 128 КК України, у звязку з примиренням з потерпілим.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін підписку про невиїзд.

Речові докази, а саме: кухонний ніж, який знаходяться на зберіганні в камеру схову речових доказів Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві знищити та марлевий тампон з плямами крові, що знаходиться при матеріалах кримінальної справи зберігати при справі..

Стягнути із ОСОБА_3А на р/р № 31253272210699 код №25575285, №821018, для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (з приміткою «Послуги експерта») за проведення експертизи, гроші в сумі 417, 96 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя О.В.Бойко