Постанова № 17081520, 29.06.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

29.06.11 Справа № 5015/924/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Процика Т.С.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Будівельне управління - 62”, м. Новий Розділ № 189 від 04.05.2011року

на рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2011 року

у справі № 5015/924/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Марі Окс”, м. Львів

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Будівельне управління - 62”, м. Новий Розділ

за участю третьої особи 1: Міністерство оборони України, Київ

за участю третьої особи 2: Західне управління капітального будівництва Міністерства Оборони України, м. Львів

про стягнення 33477,77 грн.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 (довіреності в матеріалах справи);

від відповідача не з»явився (належно повідомлений);

від третіх осіб не з»явились (належно повідомлені).

Відводів складу суду від сторін та третіх осіб відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) не надходило.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Заслухавши заяву апелянта про витребування доказів, проти задоволення якої виступили представники позивача, взявши до уваги предмет спору, суд відхилив зазначену вище заяву, оскільки докази, про витребування яких просив апелянт, не можуть вплинути на права та обовязки сторін справи, в якій стоїть вимога про оплату виконаних робіт, за відсутності зустрічних позовних вимог.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 08.06.2011 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.04.2011 року у справі № 5015/924/11 (суддя Костів Т.С.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Марі Окс” та стягнено на його користь з ЗАТ “Будівельне управління-62” 25914,80 грн. боргу, 5960,40 грн. індексу інфляції, 1602,57грн. 3% річних, а також 334,78 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Закрите акціонерне товариство “Будівельне управління - 62” (надалі ЗАТ, апелянт, скаржник) оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскарженого рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно зґясовано фактичні обставини справи, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення у справі.

В обгрунтування наведених підстав для скасування оскарженого рішення, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції його було позбавлено права взяти участь в судовому засіданні 19.04.2011 року, оскільки ухвалу суду від 12.04.2011 року він отримав лише в день судового засідання. Також апелянт зазначає про те, що ним не здійснено проплату, оскільки позивачем до цього часу не здійснено передачу-прийняття підрядних робіт за договором всупереч нормі ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, п.п. 2.1-2.6 ДБН А.3.1-3-94, так як таке прийняття може бути здійснено лише у разі позитивного результату попереднього випробування. За наведеного, скаржник вважає, що строк оплати ще не настав. Таким чином, продовжує апелянт, відсутні підстави й для стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Марі Окс” (надалі ТОВ) у відзиві на апеляційну скаргу б/н і дати (вх. № 4642 від 06.06.2011 року) апеляційну скаргу відповідача заперечило, посилаючись на те, що відповідач всупереч вимогам ст. 22 ГПК України недобросовісно користувався своїми процесуальними правами, зокрема, не забезпечив явку представника в жодне з чотирьох судових засідань. Також Позивач зазначає про те, що не відповідають фактичним обставинам справи посилання відповідача на не прийняття виконаних робіт, оскільки відповідачем було підписано акти виконаних робіт, і відповідно до п. 2.6 договору підряду № 23/1008 від 23.10.2008 року він зобовязаний був проплати виконані роботи на протязі семи календарних днів з моменту їх підписання. Позивач просить суд залишити без змін рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2011 року у справі № 5015/924/11.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечень на неї, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.

Як вбачається з позовної заяви, ТОВ «МаріОкс»просить стягнути з ЗАТ «Будівельне управління62»25914,80 грн. основного боргу, 7562,97 грн. інфляційних втрат та 3% річних за користування чужими коштами, що виникли на підставі договору підряду № 23/1008 від 23.10.2008 року (надалі Договір).

Відповідно до умов даного Договору, ТОВ «МаріОкс»як (виконавець), зобов'язувалося за завданням ЗАТ «Будівельне управління62» (замовник) виконати монтаж ІТП в житловому будинку по вул. Стрийській у м. Львові по проекту, розробленому МНВАП „Авіокон проект" на замовлення ЗУКБ МОУ, а замовник зобов'язувався прийняти від виконавця роботи і оплатити їх (п. 1.1). Вартість робіт є твердою та складає 276416,40 грн. в тч. ПДВ. Вартість матеріалів входить в загальну вартість робіт (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.7 Договору, замовник повинен був здійснити авансовий платіж на виконання робіт у розмірі 20-30% вартості робіт на підставі виставленого рахунку. Пунктом 2.6 Договору передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється на протязі семи календарних днів з моменту підписання відповідних актів виконаних робіт.

Таким чином, як вбачається з аналізу вищенаведених умов Договору, даний Договір по своїй правовій природі містить ознаки договору підряду, правове регулювання якого здійснюється нормами § 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Окрім того, вказаний Договір в силу положень ст. 204 Цивільного кодексу України є правовомірним правочином, оскільки сторонами не подано суду доказів визнання його судом недійсним, а також не встановлено факту його нікчемності. Таким чином, в силу норми 629 Цивільного кодексу України є обовязковим для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідок про вартість виконаних робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи, позивачем було виконано роботи по монтажу ІТП в житловому будинку по вул. Стрийській, а замовником їх прийнято на загальну суму 275914,80 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 28.11.2008р. та від 26.12.2008р. які підписані сторонами без застережень та заперечень щодо їх змісту.

Також судом встановлено, що й не заперечується апелянтом, що ним було здійснено часткову оплату по Договору на загальну суму 250000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 28.10.2008р., від 05.11.2008р., від 12.12.2008р., від 19.12.2008р. та від 18.03.2009р., копії яких знаходяться в матеріалах справи. Непроплачена відповідачем сума по Договору становить 25914,80грн.

При цьому, безпідставними є посилання апелянта щодо прострочення позивачем виконання зобовязання по Договору та, відповідно, ненастання у відповідача строку на оплату, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем підписано вищевказані акти приймання виконаних підрядних робіт по Договору без жодних застережень та зауважень щодо строків та якості виконаних робіт відповідно до норм ст.ст. 612-613, 849, 852-853 Цивільного кодексу України, а тому в силу норм ст.ст. 173, 193, 265-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599, 610, 854 Цивільного кодексу України, п.п. 1.1, 2.6, 4.9 Договору в нього виникло зобовязання щодо оплати підрядних робіт на протязі семи календарних днів з моменту підписання вищевказаних Актів виконаних робіт, тобто до 06.12.2008 року по акту приймання виконаних підрядних від 28.11.2008р. та до 03.01.2009 року по акту приймання виконаних підрядних від 26.12.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач остаточного розрахунку по Договору не провів, його заборгованість перед позивачем за виконанні підрядні роботи станом на день прийняття оскарженого рішення по даній справі складала 25914,80 грн. Доказів протилежного, станом на день прийняття оскарженого рішення, відповідачем суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України не подано.

За наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність задоволення позову в частині стягнення з відповідача 25914,80 грн. основного боргу за виконанні роботи по Договору.

Окрім цього, як вбачається з позовної заяви та доданого до неї розрахунку (а.с. 10), відповідачу нараховано 5960,40 грн. інфляційних нарахувань з простроченої суми боргу за період з січня 2009 року по лютий 2011 року, оскільки виходячи зі змісту ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України зазначені нарахування є складовою частиною суми основного боргу, нараховані в звязку з простроченням відповідачем грошового зобовязання по вказаному Договору, факт прострочення відповідачем вказаного грошового зобов”язання вищевстановлено судом, розмір інфляційних втрат обраховано правильно, а отже, позов в цій частині підставно задоволено судом першої інстанції.

Також апеляційний суд вважає, що підлягають задоволенню й позовні вимоги про стягнення 1602,57 грн., що складають 3% річних з простроченої суми основного боргу за період з 03.01.2009 року по 14.02.2011 року, оскільки їх нарахування відповідає вимогам ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а їх розрахунок є правильним (а.с. 10).

Також не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що судом прийнято оскаржене рішення за відсутності його представника в судовому засіданні, чим позбавлено його права на судовий захист.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт був належним чином повідомлений про розгляду даної справи, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання ухвали місцевого господарського суду про призначення справи до розгляду (а.с. 2). Розгляд справи неодноразово відкладався, в тому числі з причин неявки в судове засідання представника відповідача. До прийняття оскаржуваного рішення, відповідач мав можливість протягом двох місяців на ознайомлення з матеріалами справи ( 21.02.2011 року порушено провадження у справі 19.04.2011 року - прийнято оскаржене рішення), подати суду заперечення вимог позовної заяви та докази в їх обґрунтування, та скористатись іншими правами, передбаченими ст. 22 ГПК України. Однак, відповідач наданими йому процесуальним законом та забезпеченими судом правами не скористався.

За наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було забезпечено йому право на участь в судовому засіданні, та відповідно, й на судовий захист від поданого до нього позову.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім цього, відповідно до ст.ст. 43, 75 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, і дійшовши висновку, про достатність матеріалів та можливість всебічного, повного та обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, може розглянути спір за наявними матеріалами та за відсутності представника сторони.

Отже, вищевказані доводи апелянта щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час дослідження апеляційним судом матеріалів справи та правильності застосування судом норм процесуального права.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2011 року у справі № 5015/924/11 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Будівельне управління - 62” без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2011 року у цій справі без змін.

Судові витрати покласти на Закрите акціонерне товариство “Будівельне управління - 62”.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий - суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.В.

Процик Т.С.

Повне рішення складено

15.07.2011 року