Рішення № 17081281, 12.07.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2011 Справа № 5024/1020/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "М'ясо Херсонщини", м. Херсон

до Відкритого акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херосонбуд" Лікувально-оздоровчий комплекс "Маяк", м. Херсон

про стягнення 157576 грн. 18 коп.

за участю представників:

позивача: Недялков Г.Г. - директор, ОСОБА_1 - представник, дов. б/н від 24.05.2011 р.

відповідача: не прибув.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач звернувся до суду з позовом, яким, з урахуванням уточнення позовних вимог від 12.07.2011 року, просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Проектно-будівельна фірма "Херосонбуд" Лікувально-оздоровчий комплекс "Маяк" на користь ПП "М'ясо Херсонщини" 84293 грн. 80 коп. основного боргу за поставлену на підставі Договорів №20 від 01.05.2008 року та №35 від 01.06.2008 року продукцію, 10312 грн. 42 коп. пені, 41764 грн. 13 коп. - інфляційних втрат, 3115 грн. 22 коп. - три відсотки річних.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду від 23.06.2011 року (а.с. 101), відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, правом на участь в судовому засіданні не скористався.

У зв'язку з цим справа, відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,

в с т а н о в и в:

Між сторонами був укладений Договір поставки продукції №20 від 01.05.2008 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти і розрахуватись за продукти харчування (м'ясні продукти).

За видатковими накладними №449 від 07.05.2010 року, №490 від 17.05.2010 року, №523 від 25.05.2010 року, №566 від 01.06.2010 року, №625 від 07.06.2010 року, №660 від 11.06.2010 року, №682 від 15.06.2010 року, №688 від 15.06.2010 року, №721 від 18.06.2010 року, №739 від 22.06.2010 року, №779 від 25.06.2010 року, №782 від 25.06.2010 року, №803 від 29.06.2010 року, №805 від 29.06.2010 року, №815 від 29.06.2010 року, №844 від 02.07.2010 року, №846 від 02.07.2010 року, №862 від 06.07.2010 року, №880 від 07.07.2010 року, №895 від 09.07.2010 року, №903 від 09.07.2010 року, №924 від 13.07.2010 року, №928 від 13.07.2010 року, №969 від 14.07.2010 року, №966 від 16.07.2010 року, №970 від 16.07.2010 року, №990 від 20.07.2010 року, №1035 від 23.07.2010 року, №1025 від 23.07.2010 року, №1068 від 27.07.2010 року, №1102 від 30.07.2010 року, №1135 від 04.08.2010 року, №1160 від 06.08.2010 року, №1181 від 10.08.2010 року, №1192 від 10.08.2010 року, №1277 від 20.08.2010 року, №1299 від 24.08.2010 року, №1306 від 27.08.2010 року, №1344 від 31.08.2010 року позивач передав відповідачу продукції на суму 363616 грн. 14 коп.

Відповідач за отриману продукцію розрахувався лише частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 22269 грн. 30 коп.

З обставин справи також випливає, що сторонами в Договору №20 від 01.05.2010 року не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобовязання щодо оплати вартості отриманої продукції, у звязку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 11 травня 2011 звернувся до відповідача з вимогою №20 про сплату боргу, зокрема й за Договором №20 від 01.05.2010 року в сумі 22269 грн. 30 коп.

Відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто до 18.05.2011 р., чого зроблено не було.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 22269 грн. 30 коп. за Договором №20 від 01.05.2011 року підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахував останньому 34722 грн. 56 коп. інфляційних втрат та 1476 грн. 36 коп. 3% річних.

З доданого позивачем до уточнення позовних вимог розрахунку інфляційних втрат та процентів річних, вбачається, що період за який позивачем здійснювалось нарахування - 01.06.2010 року по 31.05.2011 р.

Проте, суд зауважує, що позивач безпідставно нараховує інфляційні втрати та 3% річні починаючи із 01.06.2010 року, оскільки як зазначалось вище, обов'язок оплатити товар виник у відповідача після пред'явлення позивачем вимоги з 19.05.2011

В результаті здійсненої судом перевірки правильності нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат встановлено, що за період з 19.05.2011 року по 31.06.2011 року (з дати виникнення у відповідача обов'язку оплатити товар, у зв'язку і заявленням вимоги, по дату звернення до суду) сума втрат позивача у зв'язку із знеціненням грошових коштів внаслідок інфляції становить 8 грн. 98 коп., а 3% річних - 23 грн. 79 коп., які піддягають стягненню з відповідача.

Крім того, позивачем за порушення відповідачем зобов'язання з оплати товару нараховано 4957 грн. 08 коп. пені.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.2. Договору сторонами було обумовлено, що за несвоєчасний розрахунок покупець сплачує штраф у розмірі 0,5% за кожний день затримки розрахунку.

Статтею 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З викладеного слідує, що фактично сторонами в пункті 5.2. Договору передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати продукції у вигляді сплати пені, оскільки нараховується за кожний день прострочки.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

За здійсненим судом розрахунком сума пені за період з 19.05.2011 р. по 31.05.2011 р. становить 122 грн. 94 коп., яка підлягає до стягнення.

Також, між сторонами був укладений Договір №35 від 01.06.2006 року про дострокову співпрацю щодо продажу-купівлі продукції, за умовами якого позивач (як продавець) з відповідачем (як покупцем) проводять довгострокову співпрацю щодо продажу-купівлі продукції, що належить продавцю, що належить продавцю на праві власності, як така, що закуплена, або виготовлена продавцем, у обумовленому додатково обсязі.

На підставі вказаного Договору №35 позивач за видатковими накладними №773 від 25.06.2010 р., №582 від 29.06.2010 р., №847 від 02.07.2010 р., №867 від 06.07.2010 р., №899 від 09.07.2010 р., №926 від 13.07.2010 р., №965 від 16.07.2010 р., №988 від 19.07.2010 р., №1034 від 23.07.2010 р., №1059 від 27.07.2010 р., №1093 від 30.07.2010 р., №1133 від 03.08.2010 р., №1159 від 06.08.2010 р., №1237 від 17.08.2010 р. передав відповідачу продукції загальною вартістю 95432 грн. 50 коп.

Пунктами 4.2. та 4.3. Договору обумовлено, що за згодою продавця продукція може передаватися покупцю за умови послідуючої оплати. У разі отримання продукції у аванс з послідуючою оплатою, покупець зобов'язаний здійснити оплату отриманої партії продукції не пізніше 3 (трьох) банківських днів.

В порушення умов договору відповідачем було перераховано 03.08.2010 року - 20000 грн., 17.08.2010 року - 5408 грн., 19.08.2010 року - 8000 грн.

Отже, відповідач за отриману продукцію розрахувався несвоєчасно та лише частково в сумі 33408, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 62024 грн. 50 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання нарахував останньому 7000 грн. інфляційних втрат та 1638 грн. 86 коп. 3% річних.

В результаті здійсненої судом перевірки правильності нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат встановлено, що, з урахуванням обов'язку відповідача оплатити продукцію у строк 3 банківських дні з дня її отримання, сума втрат позивача у зв'язку із знеціненням грошових коштів внаслідок інфляції становить 7234 грн. 10 коп., а 3% річних - 1622 грн. 60 коп.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає 1622 грн. 60 коп. 3% річних та 7000 грн. інфляційних втрат, враховуючи відсутність повноважень суду виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 7.3.1. Договору встановлено, що при несвоєчасній оплаті отриманої продукції покупець на вимогу продавця сплачує останньому пеню у розмірі чинної на той час подвійної облікової ставки НБ України від суми заборгованості за кожен день заборгованості.

На підставі пункту 7.3.1. Договору позивач нарахував відповідачу за порушення зобов'язання з оплати товару 5355 грн. 34 коп.

За здійсненим судом розрахунком сума пені становить 5363 грн. 38 коп. До стягнення підлягає сума пені в розмірі нарахованому позивачем, враховуючи неможливість виходу суду за межі позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає: 84293 грн. 80 коп. основного боргу, 1662 грн. 65 коп. 3% річних, 7008 грн. 98 коп. інфляційних втрат та 5478 грн. 28 коп. пені.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства проектно-будівельної фірми "Херсонбуд" (вул. Кірова, 24, м. Херсон, код ЄДРПОУ 01273243) на користь Приватного підприємства "М'ясо Херсонщини" (вул. Покришева, 49, корпус 1, кв. 20, м. Херсон, код ЄДРПОУ 35469147) - 84293 грн. 80 коп. основного боргу, 1662 грн. 65 коп. 3% річних, 7008 грн. 98 коп. інфляційних втрат, 5478 грн. 28 коп. пені, 984 грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 167 грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 18.07.2010 р.