Ухвала суду № 17081280, 15.07.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________

У Х В А Л А

"15" липня 2011 р. Справа 5024/1350/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О., розглянувши справу

за позовом: прокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ

до: приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Київ

третя особа - Херсонське державне бюро технічної інвентаризації, м.Херсон

третя особа - Федерація професійних спілок України, м.Київ

про визнання недійсним свідоцтва про право власності

Без виклику представників сторін

в с т а н о в и в:

Прокурор Голопристанського району звернувся з позовом в інтересах Фонду державного майна України, в якому просить суд визнати право власності за державою на нерухоме майно - будівлі та споруди санаторію "Гопри" у м.Гола Пристань по вул.Леніна, 72, а також витребувати це майно з незаконного володіння відповідача (ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м.Київ).

Обгрунтовуючи позов, прокурор посилається на те, що після проголошення незалежності України майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування (яким є спірний об'єкт) залишені у державній власності до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР.

Одночасно з поданим позовом прокурор звернувся з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний об'єкт та введення заборони Херсонському ДБТІ здійснювати перереєстрацію права власності на будівлі та споруди санаторію "Гопри".

Заяву мотивовано тим, що предмет спору стосується визнання права власності на спірний об'єкт за державою.

Надавши оцінку обставинам, на які посилається прокурор як на підставу застосування вищеперелічених способів забезпечення позову, суд залишає її без задоволення, врахувавши наступне.

Стаття 66 ГПК України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обгрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову, яке здійснюється за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України.

Заявником не наведено жодного з доказів, які б вірогідно доводили ймовірність припущення, що майно, яке є предметом спору, на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю на момент виконання рішення.

Заяву обгрунтовано виключно тим, що предметом позову є визнання права власності на майно, що не є належним доказом необхідності застосування заходів до забезпечення позову у розуміння положень статті 33 ГПК України.

Відтак, суд не має правових підстав для застосування запропонованих заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

2. Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі та прокурору.

Суддя Н.О. Задорожна