Рішення № 17081208, 07.07.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

07 липня 2011 року справа № 5020-804/2011 За позовомПублічного акціонерного товариства

„Енергетична компанія „Севастопольенерго”,

ідентифікаційний код 05471081

(вул. Хрустальова, 44, м. Севастополь, 99040)

до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської,

ідентифікаційний код 22992545

(вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, 99040)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача:

Військова частина А-4515,

ідентифікаційний код 07945732

(Авіагарнізон „Бельбек”, с. Любимівка, м. Севастополь, 99013)

про стягнення 1535,01 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ПАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго”) ОСОБА_1, юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 6427/0/2-11 від 14.04.2011;

відповідач (Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

третя особа (Військова частина А-4515) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила.

Обставини справи:

24.05.2011 ПАТ „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (далі відповідач) про стягнення 1535,01 грн.

Ухвалою від 26.05.2011 порушено провадження у справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Військову частину А-4515.

Ухвалою від 14.06.2011, у звязку з неявкою у судове засідання представників відповідача та третьої особи, розгляд справи був відкладений на 07.07.2011.

У засідання суду 07.07.2011 відповідач явку уповноваженого представника знову не забезпечив, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 7244/11).

Розглянувши надане клопотання, суд визнав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

При цьому питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Суд вважає, що зайнятість одного представника відповідача не є поважною причиною його незявлення в судове засідання, оскільки юридична особа не обмежена колом осіб, яких вона може уповноважити на представництво її інтересів у господарському суді.

Крім того, згідно зі статтею 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” обовязковим для господарського суду є застосування при розгляді справ Конвенції та практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 6 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумний строк це найкоротший строк розгляду і вирішення спору, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів в господарських правовідносинах.

Суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи невиправдано, оскільки із дня надходження позовної заяви до суду пройшло майже 2 місяці, тобто відповідач мав достатньо часу для підготовки і надання суду наявних заперечень проти позову та відповідних доказів в їх обґрунтування.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Третя особа явку уповноваженого представника у засідання суду 07.07.2011 також не забезпечила, проте надала заяву про розгляд справи за відсутності її представника /арк. с. 38/.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи їх посиланням на умови договору № 3587а від 14.04.2006, яким сторони визначили міру відповідальності відповідача за перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії.

Відповідач (Севастопольська КЕЧ морська) не скористався своїм процесуальним правом, правом передбаченим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: письмового відзиву на позов не надав.

Третя особа письмово зазначила, що військовою частиною А-4515 щороку подаються заявки на збільшення ліміту споживання електроенергії, але даний ліміт не збільшується, що призводить до його перевищення /арк. с. 38/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.2006 між ВАТ ЕК „Севастопольенерго”, яке на даний час має назву „ПАТ ЕК „Севастопольенерго” (Постачальник), Військовою частиною А-4515 (Споживач) та Ялтинською квартирно-експлуатаційною частиною району (Платник), правонаступником якої є Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська (відповідач у справі), укладений договір №3587а на постачання електричної енергії (далі Договір) /арк. с. 9-15/.

Факт правонаступництва встановлений у рішенні господарського суду м. Севастополя від 26.05.2009, залишеному без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.08.2009, у справі № 5020-13/142-7/127-13/216-3/064.

Відповідно до пункту 9.4 Договору цей Договір діє із дня підписання до 31.12.2006 і вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до спливу строку дії Договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії чи перегляд його умов.

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник (позивач) продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача (третьої особи) з приєднаною потужністю 4422 кВт, а Платник (відповідач) сплачує Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов даного Договору.

Підпунктом 2.3.5 Договору на відповідача покладений обовязок сплачувати позивачеві вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку „Порядок розрахунків”, а згідно із підпунктом 4.2.2 Договору, за перевищення Споживачем договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених відповідно до вимог розділу 5 цього Договору, Платник сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Як убачається із пункту 1 додатку 6 „Порядок розрахунків” /арк. с. 19-21/, розрахунки за спожиту активну електроенергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання в уповноваженому банку у разі безготівкової оплати або готівкою на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів у касу Постачальника. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні оплачуватися Платником протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку, але не пізніше дати остаточного розрахунку. Датою остаточного розрахунку є 30 число поточного місяця.

Додатком 1 до Договору сторони погодили обсяг відпуску електричної енергії на 2010 рік, в тому числі по ТП-189 на квітень 2010 року 37 000 кВт/год. /арк. с. 16/.

Даний додаток підписаний представниками ВАТ ЕК „Севастопольенерго” (Постачальник), військової частини А-4515 (Споживач) та погоджений повноважною особою Севастопольської КЕЧ морської.

На підставі наданих споживачем звітів зафіксовано перевищення обсягу фактично спожитої електроенергії понад визначені Договором обсяги по ТП-189 у квітні 2010 року на575 кВт/год. (37575-37000=575). Проте, за даними ВАТ ЕК „Севастопольенерго” вартість такого перевищення в сумі 369,51 грн (за рахунком № 23490 від 26.04.2010 /арк. с. 46/) була сплачена відповідачем в повному обсязі.

Водночас, у точці обліку електричної енергії прилад обліку № 5457890 (рядок 49) при контрольній перевірці було встановлено, що фактичний обсяг спожитої субспоживачем електричної енергії є меншим, ніж зазначено в Акті про використання електричної енергії, на 2388 кВт/год. Тобто, фактично військова частина А-4515 у квітні 2010 року перевищила ліміти споживання електричної енергії по ТП-189 на 2963 кВт/год. (575+2388=2963), але з урахуванням оплати за перевищення на 575 кВт/год. неоплаченими залишились 2388кВт/год.

Враховуючи зазначене, за період з 26.03.2010 по 25.04.2010 відповідно до підпункту 4.2.2 Договору ПАТ ЕК „Севастопольенерго” здійснило нарахування на суму 1535,01 грн за перевищення договірної величини електроспоживання на 2388 кВт/год. /арк. с. 22/ (рахунок №23889 від 05.05.2010 /арк. с. 23/).

Матеріалами справи підтверджено, що зазначений рахунок отриманий повноважним представником Севастопольської КЕЧ морської 27.05.2010 /арк. с. 27/, проте, у порушення пункту 1 Додатку 6 до Договору, відповідачем не оплачений, що стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2005 № 473), та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 (в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 № 928, з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Матеріалами справи, а саме: угодою від 01.01.2011 про зміни Договору підтверджується виконання Севастопольською КЕЧ (морською) функцій платника за договором № 3587а від 14.04.2006 за військову частину А-4515, в тому числі протягом позовного періоду (з 26.03.2010 по 25.04.2010).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною пятою статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобовязаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника (ч. 7 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”).

Відповідно до частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Використовуючи таке своє право сторони в підпункті 4.2.2 Договору визначили, що оплату за перевищення договірної величини енергоспоживання здійснює не споживач (військова частина А-4515), а платник (Севастопольська КЕЧ морська).

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідачем (Севастопольською КЕЧ морською) належним чином не виконані зобовязання за договором № 3587а від 14.04.2006 щодо оплати електроенергії понад визначені договором обсяги, заборгованість на день прийняття рішення не погашена, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 1535,01 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морської) (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, ідентифікаційний код 22992545, п/р35210001000742 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (ідентифікаційний код 05471081; вул. Хрустальова, 44, м.Севастополь, 99040; рахунок зі спеціальним режимом використання №2603830131168 у Севастопольському міському відділенні ВАТ „Ощадбанк” №4548, МФО 384027) заборгованість за перевищення договірної величини споживання в розмірі 1535,01 грн (одна тисяча пятсот тридцять пять грн 01коп.), а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн (сто дві грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

12.07.2011.