Ухвала суду № 17081164, 20.07.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20.07.2011 р.Справа № 18/2036/11 Суддя Безрук Т.М., розглянувши матеріали

за позовом ТОВ "Згода", вул. Леваневського, буд. 6/12, корп. 1, кв. 4, м. Полтава, 36011

до ТОВ "Legion Garant", вул. Гвардійська, буд. 38, м. Рибниця, Молдова

про розірвання контракту та стягнення 1195650,00 грн., що становить 150000 доларів США,

встановив:

Не подано належних доказів сплати державного мита у визначеному розмірі. Відповідно до ст. 45 ГПК України позовні заяви оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Згідно з підп. ”б” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 (зі змінами та доповненнями) із позовних заяв, що подаються до господарських судів та носять немайновий характер, ставка державного мита становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 85 грн.).

Підпунктом ”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено, що із позовних заяв, що подаються до господарських судів та носять майновий характер, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993р. №15, позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру.

Позивачем одночасно заявлені вимоги про стягнення грошових коштів (майнові вимоги) та про розірвання договору (немайнові вимоги), але державне мито сплачене лише в розмірі 11956,50грн. за розгляд майнових вимог. Доказів сплати державного мита по немайновим вимогам (85 грн.) суду не надано.

Відповідно до ст. 9 (п.9.1.16) Податкового кодексу України мито віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

В п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України 29.09.2009 N 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати "суттєвою".

Відповідно до п.2 ч.2 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування сторін. Найменування сторони включає також і організаційно-правову форму підприємства.

Відповідно до п.2 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в позовній заяві не вказано повного найменування сторони.

В наданій позовні заяві не вказано повного найменування позивача та відповідача, лише скорочена форма.

Зазначене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до ст. 63 ГПК України.

Згідно з ч.3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

При повторному зверненні з позовом слід конкретизувати в резолютивній частині позову, в якій валюті слід стягувати борг за кредитом та відсотками. В разі визначення валютою платежу доларів США, відповідно слід сплачувати державне мито в цій іноземній валюті. При цьому слід врахувати, що відповідно до п. 4 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Відповідно до ст.. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" з позовних заяв, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті. Аналогічні положення містяться також в п.1 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993р. №15. Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.11.2009р. № 01-08/620 "Про деякі питання порядку сплати державного мита з позовів підприємств-резидентів про стягнення з їх контрагентів-резидентів заборгованості в іноземній валюті" та роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 17.02.94 N 02-5/114 "Про деякі питання визначення ціни позову, підсудності справ та сплати державного мита" при визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

За необхідності повернення держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід подати до суду відповідну заяву, до якої долучити оригінали платіжних доручень, за якими сплачено мито та вказані витрати.

Керуючись п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток (на адресу позивача): позовна заява (вхід. № 2336/11 від 19.07.2011 р.) та додані до неї документи (всього на 19 арк.), у тому числі квитанції банку (філія ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Полтаві, каса № 5) № 13589767 від 15.07.2011р. про сплату держмита на суму 11956,50 грн., № 13590219 від 15.07.2011р. на суму 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, поштова квитанція /фіскальний чек/ № 0869 від 18.07.2011 р.

Суддя Безрук Т.М.