Рішення № 17080864, 13.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2011 р.Справа № 5013/499/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Юрчик К.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/499/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс", Полтавська область, м. Кременчук

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Світловодської філії, Кіровоградська область, м. Світловодськ

про зобов'язання укласти договір

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-06/21 від 06.01.2011р. (в.о. начальника юридичного відділу);

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 75 від 31.01.2011р. (головний юрисконсульт).

В судовому засіданні 12.07.2001 р. оголошувалась перерва до 13.07.2011 р.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлорембудсервіс" подано позов до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Світловодської філії про зобов'язання останнього укласти договір про надання послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій.

Позов мотивовано тим, що позивач надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а тому відповідач, як споживач таких послуг та власник нежитлового приміщення, що прибудоване до житлового будинку, у відповідності до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язаний укласти договір з виконавцем послуг (позивачем).

Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що приміщення, яке перебуває у власності та на балансі відповідача, утримується ним за власні кошти; позивач зазначені ним послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій відносно належного відповідачеві приміщення не здійснює; земельна ділянка, на якій розміщено об'єкт належить відповідачеві на праві постійного користування згідно Акту.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є власником будівлі, розташованої в м. Кременчук по вул. Щорса, 76, про що свідчить свідоцтво про право власності від 29.12.2004 р. і реєстрація права в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 34-35, 89), та користувачем земельної ділянки, на якій розташовано зазначений об'єкт згідно Державного акта на право постійного користування (т. 1 а.с. 79-80).

Зазначене приміщення обліковується на балансі філії відповідача, а саме - Світловодської філії Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (т. 1 а.с. 84-86).

Як слідує з акту приймання об'єкта в експлуатацію та технічного паспорту, будівля, що розташована в м. Кременчук по вул. Щорса, 76 та належить відповідачу, є прибудованою до основної будівлі - багатоповерхового житлового будинку та приєднаною до внутрішнобудинкових мереж (т. 1 а.с. 71-75, 78).

Позивач згідно рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 818 від 08.08.2008 р. та договору від 24.06.2008 р. № 197, укладеного з міськрадою, визначений виконавцем послуг з управління житловим фондом, який знаходиться у комунальній власності, та надає житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відносно визначених радою житлових будинків, у т.ч. і будинку по вул. Щорса, 76 у м. Кременчук (т. 1 а.с. 37-40, т. 2 а.с. 107-114).

За даних обставин, позивачем, як суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є, зокрема, надання житлово-комунальних послуг споживачам, було запропоновано відповідачу укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій стосовно належної відповідачеві будівлі в м. Кременчук по вул. Щорса, 76.

Однак, за повідомленням позивача, відповідач від укладення договору відмовився, що спонукало позивача звернутись до господарського суду з відповідним позовом.

При вирішенні даного спору, господарський суд враховує наступне.

Порядок укладання господарських договорів визначений статтями 179-188 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обовязковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обовязком для субєкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обовязковості укладення договору для певних категорій субєктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини четвертої цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління субєктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).

Згідно статті 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обовязкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені статтею 184 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини третьої статті 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно частин 2, 3 статті 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Отже, першим кроком у процедурі укладення договору є направлення оферти у вигляді проекту договору іншій стороні. При цьому, щоб пропозиція до вступу у договірні відносини визнавалась офертою, вона повинна містити всі істотні умови договору. Акцепт оферти у формі єдиного документа робиться шляхом підписання договору та поставлення печатки на обох екземплярах договору, один з яких повертається контрагенту.

У відповідності до частини 4 статті 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 1 названого Закону визначено, що житлово-комунальними послугами у тому числі є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач зобовязаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Натомість, на виконавця покладається обов'язок підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

За вимогами частини 5 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем зазначений вище порядок укладення договорів дотримано не було.

Так, за листом від 13.01.2011 р. вих. № 01-06/48, направленого Кременчуцькій філії банку, проект запропонованого договору не надсилався, вказівки на всі істотні умови договору в листі не викладались (т. 1 а.с. 10, 81, 142). Направлений до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Світловодської філії лист від 04.05.2011 р. за вих. № 01-05/85А і додатки жодних підписів з боку позивача чи його печатки та вказівки на всі істотні умови договору не містять (т. 1 а.с. 144). За пропозицією про укладення договору, направленою 17.06.2011 р. з проектом договору (т. 2 а.с. 48, 49, 51-53), не дотримано встановлений статтею 181 Господарського кодексу України та статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" строк розгляду відповідачем пропозиції та погодження договору.

В силу частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (пункт 38 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. №01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України").

Згідно частини сьомої статті 28 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” типові договори на надання житлово-комунальних послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №529 від 20.05.2009 р. затверджено форму типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі- типовий договір).

Предметом типового договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку №--- по вул. --- у (найменування населеного пункту), а споживачем- забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Поміж тим, договір, зобов'язати укласти який просить позивач (п.п. 1.1.), не містить повної адреси об'єкта, стосовно якого мають надаватись послуги за договором, а саме - по тексту відсутнє найменування населеного пункту (т. 2 а.с. 51-53).

Не відповідає змісту типового договору запропонований позивачем в проекті договору строк його дії. Так, в п. 7.1. проекту зазначено, що цей договір укладається на невизначений строк, тобто - безстроково, тоді як зміст типового договору (п. 20) передбачає строковість дії договору, обмежуючи його узгодженою між сторонами датою. Крім того, умови пункту 7 проекту договору перевищують строк дії договору від 24.06.2008 р. (п. 9.1.), укладеному між позивачем та Кременчуцькою міською радою про надання послуг з управління житловим фондом комунальної власності міста Кременчука, за яким позивач отримав в управління відповідний житловий фонд (т. 2 а.с. 107-114). Більш того, пункт 7.1. проекту договору є суперечливим, оскільки перше речення зазначеного пункту встановлює, що договір укладено на невизначений строк, тоді як речення 2 даного пункту передбачає щорічну автоматичну пролонгацію договору.

В порушення статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в запропонованому позивачем проекті договору не визначено такі істотні умови, як: порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; порядок контролю та звіту сторін; порядок визначення якості наданих послуг; умови зміни договору.

Вказане свідчить про те, що зміст запропонованого позивачем проекту договору не відповідає умовам типового договору та правовому акту, на підставі якого має укладатись відповідний договір, тобто Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

За вказаних обставин, позовні вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір відповідно до запропонованого позивачем проекту задоволенню не підлягають.

При цьому, господарський суд вважає необґрунтованими викладені у запереченні відповідача обставини про відсутність підстав для укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується обома сторонами, належний відповідачеві об'єкт є прибудованим до багатоповерхового житлового будинку та приєднаним до внутрішньобудинкових систем, по відношенню до яких позивачем за рішеннями виконавчого комітету Кременчуцької міської ради здійснюється технічне обслуговування та інші види послуг. Згідно Податкового кодексу України, який набрав чинності з 2011 р., прибудинкова територія - це встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної житлової забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов'язаних з ним (ними) господарських та технічних будівель і споруд. За положеннями Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.05 № 76, зареєстрованих Міністерством юстиції України 25.08.05 за № 927/11207, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Таким чином, оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт, на відповідача не виключає належність земельної ділянки до прибудинкової території.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 18.07.2011 р.