Рішення № 17080689, 11.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.07.11 р. Справа № 20/39

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ Енергія” м. Артемівськ

про стягнення боргу 6535103,93 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю.

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу №06/09-1593-ТЕ-6 у сумі 6535103,93 грн. з яких 5275694,38 грн. заборгованість за поставлений природний газ, а також пеня у розмірі 422873,60 грн., інфляційні - 623266,29 грн., 3% річних - 211161,42 грн., борг за надані послуги по припиненню газопостачання в розмірі 2108,24 грн.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір на постачання природного газу №06-09-1593 ТЕ-6 від 23.09.2009., акти прийому-передачі природного газу, розрахунок боргу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

В обґрунтування заперечень надав суду відзив на позов (а.с.46-50), у якому зазначив, що при подачі позову до суду позивач не взяв до уваги факт часткової оплати відповідачем заборгованості в розмірі 387488,62 грн. та те, що сума заборгованості за наданні послуги з припинення газопостачання у розмірі 2108,24 грн. оплачена у повному обсязі. Залишкова сума основного боргу у розмірі 4888205,76 грн. сформувалась за 2009 рік та 9 місяців 2010 року як різниця в тарифах за послуги з теплопостачання, надані населенню з боку ТОВ „Артемівськ Енергія”. При цьому відповідач зазначив, що природний газ, що отримується за спірним договором використовувався ним лише для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а встановлені тарифи на теплопостачання не покривають їх економічно обґрунтований рівень. При цьому відповідач зауважує, що основною причиною невиконання ним зобовязань з оплати природного газу є систематичні неплатежі споживачів за послуги з теплопостачання. За таких підстав відповідач просить суд відмовити позивачу у стягненні пені у розмірі 422873,6, інфляційних у сумі 623266,29 грн., та 3% річних у розмірі 211161,42 грн.

Відповідач також зазначив, що у звязку з тим, що сума основного боргу за договором на поставку природного газу №06/09-1593 ТЕ-6 від 23.09.2009р. у розмірі 4888205,76 грн. виникла не з вини підприємства та повністю перекривається шляхом застосування механізму погашення заборгованості по різниці в тарифах, відповідач звернувся до Кабінету міністрів України з проханням вказати дату набрання чинності Постанови КМУ, яке дозволить провести відповідний взаєморозрахунок з постачальником природного газу, використовуючи механізм погашення заборгованості в різниці тарифів і відповідно ліквідує заборгованість за договором на поставку природного газу № 06/09-1593 ТЕ-6 від 23.09.2009р. у розмірі 4888205,76 грн. у повному обсязі, у звязку з чим надав клопотання про відкладення розгляду справи до 15.07.2011р. для здійснення ТОВ „Артемівськ-Енергія” всіх процедур, передбачених Постановою КМУ № 530 від 11.05.2011р.

В обґрунтування заперечень відповідач надав протокол засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу № 48 від 17.12.2010 р. та додаток №1 до нього, лист від 23.03.2011 р. на адресу Кабінету Міністрів України, звіт про фінансові результати за 2010 рік, баланс станом на 31.12.2010 р., звіт про фінансові результати за І квартал 2011 року, баланс станом на 31.03.2011 р., платіжні доручення про оплату природного газу за квітень 2010 р., платіжне доручення № 1046 від 30.03.2011 р. на суму 2108,24 грн. про оплату послуг з виконання робіт з примусового припинення газопостачання, пояснювальну записку до проекту закону „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2011 рік”, Закон України від 07.04.2011 р. № 3220-VI „Про Державний бюджет на 2011 рік” (додаток №1 до закону), постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №503, договір № 177/503 від 09.06.2011 р. про організацію взаєморозрахунків.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.05.2011 р. по 11.07.2011 р.

Позивач в судовому засіданні проти доводів відповідача заперечував, вважає свої позовні вимоги законними та обгрунтованими, просить їх задовольнити. Проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи також заперечував, уточнень позовних вимог не надав.

Відповідач в судовому засіданні підтримав свої заперечення, просить в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 422873,6, інфляційних - 623266,29 грн. та 3% річних - 211161,42 грн. відмовити.

Судом відхиляється клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки згідно статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на пятнадцять днів. Як вбачається, позивач звернувся до суду з відповідним позовом 22.03.2011р., цього ж дня провадження у цій справі було порушено. Розпорядженням заступника голови господарського суду від 10.05.2011р. у звязку з обранням судді Донця О.Є. на посаду судді у інший господарський суд, справу було передано на повторний автоматичний розподіл. Згідно протоколу автоматичного розподілу, справу передано на розгляд судді Величко Н.В. Отже, строк розгляду справи спливає 11.07.2011р. Разом з тим, жодною зі сторін у цій справі не подано суду клопотання про продовження строку її розгляду у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

23.09.2009р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” (покупець) укладено договір про постачання природного газу №06/09/1593ТЕ-6 (а.с.17), за умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю природний газ, а покупець зобовязався прийняти та оплатити його в обсязі, встановленому у п.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Пунктом 2.1 договору сторони встановили строк поставки газу: з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно.

Відповідно до п.3.8 договору, покупець зобовязаний компенсувати витрати з відключення/поновлення газопостачання протягом 3 банківських днів з моменту отримання платіжної вимоги доручення.

За умовами п.5.1 договору, ціна за 1000 куб.м. газу становить 593,448 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування газу 122 грн. Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу 872,78 грн.

Пунктом 4.4. цього договору сторони встановили, що приймання-передача газу оформлюється актом прийому-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірника акту-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Згідно з п.6.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться на пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.2 Договору, за невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2009 р. (п.11.1 договору)

Додатковою угодою № 1 від 21.12.2009р до цього договору, сторони встановили строк поставки газу з 01.01.2010р. по 30.04.2010р. в обсязі 5755,8 грн. а також визначили строк дії договору - в частині поставки газу з 01.10.2009р. по 30.04.2010р., а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

Договір про постачання природного газу разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав відповідачу у жовтні 2009 року 723,900 тис.м.куб. природного газу вартістю 631808,34 грн.; у листопаді 2009 року 2552,000 тис.м.куб газу вартістю 2227344,77 грн.; у грудні 2009 року 4059,000 тис.м.куб. газу вартістю 3542630,26 грн.; у січні 2010 р. 5136,000 тис.м.куб. вартістю 4482618,62 грн.; у лютому 2010 року 3804,000 тис.куб.м. газу вартістю 3320070,34 грн.; у березні 2010 року 3173,000 тис.м.куб. газу вартістю 2769343,63 грн.; у квітні 2010 р. 888,000 тис.м.куб газу вартістю 775032,19 грн., про що свідчать відповідні акти приймання-передачі природного газу, підписані сторонами без зауважень (а.с.25-31). Загальна вартість отриманого відповідачем природного газу за цими актами приймання-передачі складає 17748848,15 грн.

Позивач також надав покупцю послуги з відключення від газопостачання, що підтверджується актом виконаних робіт № 39/12 від 02.08.10. (а.с.32). Супровідним листом від 16.08.2010р. № 31/39-8697 позивач направив вищезазначений акт виконаних робіт разом з рахунком фактурою № 39/12 від 16.08.2010р. на оплату відповідачу.(а.с.34)

Згідно розрахунку суми боргу позивача станом на 31.01.2011 р., розмір заборгованості ТОВ „Артемівськ-Енергія” перед ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” складає 5277802,62 грн., з яких 5275694,38 грн. борг за спожитий природний газ та 2108,24 грн. заборгованість по відключенню від газопостачання (а.с.12-15)

З матеріалів справи вбачається, що протягом лютого 2011 р. відповідач перерахував позивачу за природний газ, отриманий у квітні 2010 року за спірним договором платіжними дорученнями № 605 на суму 85690,87 грн., №594 на суму 19759,78 грн., № 576 на суму 8909,98 грн., № 552 на суму 8341,68 грн., №544 на суму 39000,00 грн., № 490 на суму 39000,00 грн., № 483 на суму 1584,28 грн., № 444 на суму 39000,00 грн., №478 на суму 37415,72 грн., № 551 на суму 30658,32 грн., № 572 на суму 30090,02 грн., № 592 на суму 19240,22 грн., № 606 на суму 28797,75 грн. Всього 387488,62 грн. (а.с.77-89).

Отже, сума боргу ТОВ „Артемівськ-Енергія” перед ДК „Газ України” за договором №06/09/1593ТЕ-6 від 23.09.2009 р., з врахуванням названих оплат, складає 4888205,76 грн.

З матеріалів також вбачається, що 30.03.2011 р. відповідачем перераховано на користь позивача 2108,24 грн. витрат на виконання робіт з примусового припинення газопостачання, про що свідчить платіжне доручення № 1046 (а.с.75).

Враховуючи, що після порушення провадження у справі, відповідачем оплачено заборгованість з витрат на виконання робіт з примусового припинення газопостачання у розмірі 2108,24 грн., які також є предметом позову, господарський суд вважає, що провадження по справі у цій частині слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмету спору.

З матеріалів справи також вбачається, що протягом розгляду справи, на виконання статті 34 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 503 „Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування”, між Територіальним органом Казначейства у Донецькій області, Головним фінансовим управлінням Донецької облдержадміністрації, ТОВ „Артемівськ-Енергія”, ДК „Газ України” та Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” укладено договір № 177/503 від 09.06.2011 р. про організацію взаєморозрахунків (а.с.136-137).

За умовами цього договору сторони погодили перелік підприємств (установ, організацій), що беруть участь у проведенні взаєморозрахунку та послідовність виконання сторонами договору про організацію взаєморозрахунків. Так, казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунка Територіальному органу Казначейства у Донецькій області у сумі 4888205,76 грн. на підставі рішення Мінфіну; Територіальний орган казначейства у Донецькій області перераховує Головному фінансовому управлінню Донецької облдержадміністрації кошти у сумі 4888205,76 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію; Головне фінансове управління Донецької облдержадміністрації перераховує на рахунок ТОВ „Артемівськ-Енергія” кошти у сумі 4888205,76 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію; ТОВ „Артемівськ-Енергія” перераховує на рахунок ДК „Газ України” кошти у сумі 4888205,76 грн., у тому числі ПДВ 814700,96 грн., для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 23.09.2009 р. № 06/09-1593-ТЕ-6 за 2010 рік; ДК „Газ України” перераховує на рахунок Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” кошти в сумі 4888205,76 грн., у тому числі ПДВ 814700,96 грн., для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 31.12.2009 р. № 06/09-2126 за 2010 рік, а Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” перераховує кошти в сумі 4888205,76 грн. на рахунки митних органів, відкритих в органах казначейства, як сплату податку на додану вартість за імпортований природний газ і нарахованих штрафних санкцій та пені для подальшого перерахування цих коштів до спеціального фонду державного бюджету (пункти 2-8 договору № 177/503 від 09.06.2011 р.)

Пунктом 10 цього договору визначено, що з метою виконання цього договору кожна сторона зобовязується забезпечити подання до органів Казначейства належним чином оформлених договорів та платіжних документів згідно з вимогами, встановленими Порядком перерахування у 2011 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування; до проведення взаєморозрахунку не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього договору; перерахувати кошти на рахунок наступної сторони, а сторона остання на рахунки митних органів, відкритих в органах казначейства, як сплату податку на додану вартість за імпортований природний газ, не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок. У разі несвоєчасного подання учасниками розрахунків платіжних документів органи казначейства за своїм платіжним дорученням можуть самостійно перерахувати кошти відповідно до укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування у порядку, передбаченому цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобовязань за цим договором (п.13 договору). Цей договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування (п.14 договору).

Отже, суд дійшов висновку, що договір № 177/503 від 09.06.2011 р. про організацію взаєморозрахунків не містить конкретних строків для проведення таких взаєморозрахунків та укладений під умовою його дійсності за наявності відповідного фінансування.

Господарський суд також зазначає, що Законом України від 07.04.2011 р. N 3220-VI „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію” внесено зміни до ст.34 Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік”, яку викладено в наступній редакції: „Установити, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. N 503 затверджено Порядок перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Згідно положень цього Порядку, підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ). Розрахунки з кредиторської заборгованості за спожитий природний газ проводяться за борги, що утворилися у період з 1 жовтня 2009 р. по 31 грудня 2010 року. Під час проведення розрахунків перевага надається суб'єктам господарювання, яким на момент їх проведення встановлені тарифи на виробництво теплової енергії у розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат. Казначейство перевіряє підписані учасниками розрахунків договори про організацію взаєморозрахунків та інформує Мінфін про обсяг заборгованості, що підлягає погашенню відповідно до таких договорів. Мінфін на підставі інформації, що надійшла від Казначейства, та зведених реєстрів договорів про організацію взаєморозрахунків визначає обсяг субвенції з державного бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя для проведення розрахунків і приймає в установленому порядку рішення про перерахування субвенції, яке доводиться до Казначейства. Казначейство відповідно до Порядку перерахування міжбюджетних трансферів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. N 1132 (Офіційний вісник України, 2010 р., N 96, ст. 3399), перераховує на підставі зазначеного рішення Мінфіну субвенцію на рахунки бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя, відкриті в органах Казначейства. Розрахунки проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка у порядку, встановленому Казначейством за погодженням з Мінфіном.

Пунктом 22 Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2010 р. N 1132 встановлено, що одержані суми субвенцій з державного бюджету перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Державної казначейської служби. Учасники розрахунків додатково зазначають у графі "призначення платежу" платіжного доручення норму закону про Державний бюджет України або рішення ради про бюджет на відповідний рік, якими передбачено надання субвенцій.

Матеріали справи не містять доказів початку виконання сторонами умов договору № 177/503 від 09.06.2011 р. про організацію взаєморозрахунків, надання казначейству відповідних документів та прийняття Мінфіном рішення про перерахування субвенції, у тому числі й доказів перерахування Головним фінансовим управлінням Донецької облдержадміністрації на рахунок ТОВ „Артемівськ-Енергія” коштів у сумі 4888205,76 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, а також доказів перерахування ТОВ „Артемівськ-Енергія” на рахунок ДК „Газ України” коштів у сумі 4888205,76 грн., у тому числі ПДВ 814700,96 грн., для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 23.09.2009 р. № 06/09-1593-ТЕ-6 за 2010 рік.

Крім того, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом до відповідача до підписання договору № 177/503 від 09.06.2011 р. про організацію взаєморозрахунків.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ДК „Газ України” про стягнення з ТОВ „Артемівськ-Енергія” боргу за отриманий природний газ - 5275694,38 грн., а також пеню у розмірі 422873,60 грн., інфляційні - 623266,29 грн., 3% річних - 211161,42 грн. є обгрунтованими, але підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Як передбачено частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати природного газу, отриманого протягом листопада-грудня 2009 р., січня-квітня 2010 р.

Також, матеріали справи не містять доказів початку виконання сторонами умов договору № 177/503 від 09.06.2011 р. про організацію взаєморозрахунків, наявності рішення Мінфіну про фінансування, у тому числі й доказів перерахування Головним фінансовим управлінням Донецької облдержадміністрації на рахунок ТОВ „Артемівськ-Енергія” коштів у сумі 4888205,76 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, а також доказів перерахування ТОВ „Артемівськ-Енергія” на рахунок ДК „Газ України” коштів у сумі 4888205,76 грн., для погашення заборгованості за природний газ згідно з договором від 23.09.2009 р. № 06/09-1593-ТЕ-6 за 2010 рік. Тобто, відсутні докази наявності умов, за яких договір про організацію взаєморозрахунків є дійсним.

Отже, позовні вимоги ДК „Газ України” щодо стягнення з відповідача основного боргу за договором від 23.09.2009 р. № 06/09-1593-ТЕ-6 підлягають стягненню у сумі 4888205,76 грн. як обгрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7.2 Договору сторони встановили, що за невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених норм позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 623266,29 грн. та 3% річних у сумі 211161,42 грн., а також пеню у розмірі 422873,6 грн.

Враховуючи, що позивачем невірно визначено розмір основного боргу відповідача, перерахувавши заявлені позивачем суми 3 % річних, інфляційних та пені за допомогою програмного комплексу «Законодавство» суд вважає, що обгрунтованими та такими що підлягають стягненню розмір 3 % річних у сумі 75131,05 грн., пеня - 337798,04 грн., інфляційні у розмірі 623266,29 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно нарахування позивачем сум, 3% річних та інфляційних, оскільки право стягувача нараховувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від фінансового стану боржника. Крім того, інфляційні витрати пов'язані безпосередньо з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних є платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і не є неустойкою.

Судом також відхиляються твердження відповідача про відсутність його вини у виникненні боргу за договором на поставку природного газу, укладеного з позивачем, через несплату отриманих послу з теплопостачання населенням, оскільки позивач не є стороною у правовідносинах відповідача з кінцевими споживачами послуг з теплопостачання.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної кампанії „Нафтогаз України” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” м. Артемівськ про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу від 23.09.2009 р. № 06/09-1593-ТЕ-6 у сумі 6535103,93 грн., з яких 5275694,38 грн. заборгованість за поставлений природний газ, а також пеня у розмірі 422873,60 грн., інфляційні - 623266,29 грн., 3% річних - 211161,42 грн., борг за надані послуги по припиненню газопостачання в розмірі 2108,24 грн. задовольнити частково.

Припинити провадження в частині позовних вимог Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної кампанії „Нафтогаз України” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ-Енергія” м. Артемівськ про стягнення боргу за надані послуги по припиненню газопостачання у розмірі 2108,24 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівськ Енергія” (84500, м.Артемівськ, вул.Зелена, 41, р/р26009190275901 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 34776960) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної кампанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ВАТ „Ощадбанк”, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) суму основного боргу у розмірі 4888205,76 грн., 3% річних у сумі 75131,05 грн., пені - 337798,04 грн., інфляційних - 623266,29 грн, витрати на сплату держмита - 23117,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 213,94 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.В. Величко

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 11.07.2011р.

Повний текст рішення підписано 18.07.2011р.

Суддя Величко Н.В.