Рішення № 17079896, 12.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

12.07.2011Справа №5002-22/2472-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6

до відповідача Родніковської сільської ради, Сімферопольський район, с. Родінкове, вул. 40-річчя Перемоги, 6

про стягнення 22462,38 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, дов від 22.04.2011 року

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Родніковської сільської ради, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 22462,38 грн., у тому числі: 6140,69 грн. заборгованості по розрахункам за спожиту електричну енергію та 16321,69 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору про поставку електричної енергії № 134 від 26.12.2003 року.

30.06.2011 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти суми у розмірі 6615,15 грн. посилаючись на те, що йому не був виставлений відповідний рахунок, в той час відповідачем були надані суду платіжні документи про сплату відповідачем 18122,40 грн. вартості отриманої електричної енергії за договором № 134 від 26.12.2003 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Згідно Договору про постачання електричної енергії № 134 від 26.12.2003 року, укладеному між позивачем та відповідачем, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача.

Відповідно до пункту. 2 Договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», ПКЕЕ.

Згідно п. 2.2.3 Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4, або № 4.2. Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються відповідно до п. 6.6. ПКЕЕ.

Однак, позивач вказує на те, що відповідачем взяті на себе зобовязання належним чином не виконувались, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 11.03.2011 року по 10.04.2011 року в сумі 6140,69 грн.

Згідно з п. 1.2. Правил користування електричною енергією договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до Додатку № 1 до договору № 134 від 26.12.2003 року, яке є невідємною частиною договору, договірна величина споживання електроенергії на рахунковий період з 11.03.2011 року по 10.04.2011 року по об'єкту «Котельня», була встановлена ?0 тисяч.кВт/год, але фактичні витрати за вказаний розрахунковий період склали 19081 кВт/год. Таким чином, за розрахунковий період 11.03.2011 року по 10.04.2011 року, відповідачем була допущена перевитрата договірної величини споживання електроенергії у розмірі 19081 тисяч кВт/год на суму 15125,51 грн. Також за вищевказаний період за обєктом Дитячий садок «Роднічок» згідно з додатком № 1 було встановлено ліміт у розмірі 6800 тисяч кВт/год, фактичні витрати за вищевказаний період склав 8219 тис.кВт/год, отже за вищевказаним об'єктом була допущена перевитрата в розмірі 1419 тис.кВт/год на суму 1124,84 грн. По об'єкту клуб «Аркадіївка» за додатком № 1 на вказаний розрахунковий період був встановлений ліміт у розмірі 100 кВт/год, але фактична витрата склала 190 кВт/год, що перевищило ліміт на 90 кВт/год на суму 71,34 гривень.

Таким чином, загальна сума за перевищення договірної величини за період з 11.03.2011 року по 10.04.2011 року склала 16321,69 грн.

Відповідачу, відповідно до умов договору та ПКЕЕ був виставлений рахунок № 134/45/0411Л2 від 10.04.2011 року на суму 16321,69 грн. за перевищення договірної величини та складено Акт про перевищення договірної величини.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Так, як вказувалось раніше, позивачем відповідачу був виставлений рахунок накладна № 134/45/0211А3 від 10.04.2011 року на суму 38207,04 грн., а.с. 17, згідно якого відповідачем було проведено часткову оплату та несплаченою залишилась сума за вказаним рахунком у розмірі 6140,69 грн.

Згідно рахунку накладної № 134/45/0411Л2 від 10.04.2011 року, а.с. 19, за перевищення ліміту споживання відповідачу було нараховано 16321,69 грн., які, згідно пояснень позивача та відповідного акту звірки станом на 07.07.2011 року сплачені у повному обсязі.

Однак, за відповідачем рахується заборгованість сумі 6140,69 грн.

Відповідачем, під час розгляду даної справи було надано суду копії платіжних доручень, а.с. 35-40, № 121 від 17.06.2011 року на суму 2848,35 грн., № 122 від 17.06.2011 року на суму 3322,02 грн., № 123 від 17.06.2011 року на суму 802,18 грн., № 100 від 17.06.2011 року на суму 83,56 грн., № 119 від 17.06.2011 року на суму 5333,63 грн., № 80 від 17.06.2011 року на суму 2621,34 грн., № 99 від 17.06.2011 року на суму 260,70 грн., № 81 від 17.06.2011 року на суму 71,34 грн., № 98 від 17.06.2011 року на суму 504,11 грн., № 83 від 17.06.2011 року на суму 310,84 грн., № 82 від 17.06.2011 року на суму 1964,33 грн., згідно яких відповідачем сплачено 18122,40 грн. за електричну енергію за договором № 134 від 28.01.2004 року.

Таким чином, суд виходиться з того, що 16321,69 грн. перевищення ліміту споживання відповідачем було сплачено у повному обсязі та 1800,71 грн. в рахунок погашення заборгованості у розмірі 6140,69 грн. за рахунком накладною № 134/45/0211А3 від 10.04.2011 року.

Згідно п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 16321,69 грн. перевищення ліміту споживання та 1800,71 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію - відсутній предмет спору у звязку з чим провадження по справі в частині даних позовних вимог підлягає припиненню.

Отже, на момент вирішення спору, сума боргу відповідача складає 4339,98 грн. заборгованості за спожиту електричну енергією.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 4339,98 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача у повному обсязі враховуючи те, що сплата частини заборгованості була здійснена відповідачем вже після звернення позивача з даним позовом до суду.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Родніковської сільської ради (Сімферопольський район, с. Родінкове, вул. 40-річчя Перемоги, 6, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 04368369) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, одержувач ПАТ «Крименерго», рахунок № 2603230051142 філія КРУ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 001314400) 4339,98 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

3.Стягнути з Родніковської сільської ради (Сімферопольський район, с. Родінкове, вул. 40-річчя Перемоги, 6, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 04368369) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, одержувач ПАТ «Крименерго», рахунок № 2603230051142 філія КРУ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 001314400) 224,62 грн. державного мита.

4.Стягнути з Родніковської сільської ради (Сімферопольський район, с. Родінкове, вул. 40-річчя Перемоги, 6, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 04368369) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, одержувач ПАТ «Крименерго», рахунок № 2603230051142 філія КРУ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 001314400) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.Провадження по справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 16321,69 грн. перевищення ліміту споживання та 1800,71 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію припинити.

Повне рішення складено 18.07.2011 року

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.