Рішення № 17079891, 14.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 105

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2011Справа №5002-3/2638-2011 за позовом ТОВ "ТД Ікар", м. Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Базова,3)

до відповідача ТОВ "ІБСК "Старград", м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул. Гагаріна,42, кв.23)

про стягнення 2 032,86 грн.

Суддя ГС АРК І.О. Соколова

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача представник ОСОБА_1 за дор. від 12.07.2011р.

Від відповідача - керівник Болгарін О.П.

Обставини справи: ТОВ "ТД Ікар", м. Запоріжжя звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ "ІБСК "Старград", м. Сімферополь про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 2032,86грн., у тому числі по видатковій накладній РН-6500019 від 11.01.11р. на суму 1643,40грн. та по видатковій накладній РН-6501626 від 03.12.10р. на суму 389,46грн.

Ухвалою ГС АРК від 24.06.11р суддя ГС АРК Соколова І.О. прийняла вказаний позов до свого провадження та призначила розгляд справи на 14.07.11р.

До дня слухання справи позивач надав суду усі запрошені документи.

Вказані документи додані до матеріалів справи.

Відповідач не надав суду відзив на позов, але суд отримав від нього підписаний акт звірки взаємних розрахунків з позивачем, який також доданий до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.07.11р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив стягнути з відповідача 2032,86грн.

Керівник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у розмірі 2032,86 грн. , але не надав суду відзив на позов.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Ікар», м. Запоріжжя в період з 03.12.10р. по 11.01.11р. була здійснена поставка товару на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБСК "Старград», м. Сімферополь, на загальну суму 9349,94 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними. ( а.с. 9-10).

Вказаний товар був прийнятий відповідачем, про що свідчать підписи представника відповідача у видаткових накладних, яки засвідчені печаткою.

Але, виставлені позивачем рахунки на сплату отриманого товару були лише частково оплачені відповідачем у розмірі 7317,08 грн., що підтверджується випискою з реєстру банківських платежів № 513 від 02.12.10р ( а.с. 17-18).

Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 2032,86 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На підставі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Така вимога була направлена позивачем на адресу відповідача 20.05.2011р., що підтверджується доданими до матеріалів справи претензією № 20/05 від 20.05.2011 р. та поштовим повідомленням про відправлення від 25.05.2011 р. (а.с. 19-20). Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді .

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Чинним законодавством України не передбачена обовязкова форма договору як єдиного письмового документу.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

У даному випадку вчинення правочину щодо поставки продукції підтверджується видатковими накладними, дорученнями рахунками фактурами, банківськими виписками, які міститися у матеріалах справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обовязку, є зустрічним виконанням зобовязання.

Так, при зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту. (частина 2 статті 538)

Положеннями частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України встановлено якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав своє зустрічне зобовязання щодо поставки товару.

Доказів оплати суми боргу у розмірі 2032,86 грн. відповідачем суду не надано, але до дня судового засідання відповідачем був наданий акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами без яких небудь зауважень ( а.с. 25)

Таким чином, вимоги про стягнення боргу за поставлений товар у розмірі 2032,86 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Спір розглянуто за наявними у справі матеріалами. Інших документів сторонами не надано.

Судові витрати суд відносить на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

Водна та резолютивна частині рішення оголошені у судовому засіданні у присутності представників сторін 14.07.11р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49,75,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ТОВ "ТД Ікар", м. Запоріжжя задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ "ІБСК "Старград", м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул. Гагаріна,42, кв.23; р/р 26002000132397 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 35283550) на користь ТОВ "ТД Ікар", м. Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Базова,3; Р/Р 26001013015208 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ЄДРПОУ 36535126) 2032,86 грн. боргу .

3. Стягнути з ТОВ "ІБСК "Старград", м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул. Гагаріна,42, кв.23; р/р 26002000132397 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 35283550) на користь ТОВ "ТД Ікар", м. Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Базова,3; Р/Р 26001013015208 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ЄДРПОУ 36535126) 102 грн. державного мита.

4. Стягнути з ТОВ "ІБСК "Старград", м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул. Гагаріна,42, кв.23; р/р 26002000132397 в АКБ «ЧБРР», МФО 384577, ЄДРПОУ 35283550) на користь ТОВ "ТД Ікар", м. Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Базова,3; Р/Р 26001013015208 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, ЄДРПОУ 36535126) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаній суддею 18.07.11р.

Суддя ГС АР Крим І.О Соколова

Повний текст рішення підписаній суддею 18.07.11р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримСоколова І.А.