Рішення № 17079866, 11.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

11.07.2011Справа №5002-32/2503-2011

Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3А, ідентифікаційний код 03358593) в особі Керченської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" (98318, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 79А, ідентифікаційний код 26224872).

До відповідача - Публічного акціонерного товариства "Кримвтормет" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 5, ідентифікаційний код 00190638).

Про стягнення 12 460,80 грн.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1 ю/к, дов. № 20-3/277 від 11.01.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2 представник, дов. № 5 від 16.05.2011р.

Представникам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Керченської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кримвтормет" про стягнення основної суми боргу за поставлені відходи чорних металів у розмірі 12460,80 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.06.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 29.06.2011р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обовязків за договором поставки металолому від 31.01.2008 року в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 12460,80 грн., що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

Позивач у судовому засіданні від 29.06.2011р. надав заяву про уточнення позову, якою уточнив найменування відповідача та просить суд стягнути з ЗАТ "Кримвтормет" суму основного боргу за поставлені відходи чорних металів у розмірі 12460,80 грн.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача.

У судовому засіданні представник відповідача надав клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення 11413,20 грн. визнає у повному обсязі, в частині стягнення 1047,60 грн. просить суд застосувати строк позовної давності. Крім того, просить суд замінити найменування відповідача - Закрите акціонерне товариство "Кримвтормет" на нове Публічне акціонерне товариство "Кримвтормет".

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2008 року між Орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" в особі Керченської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" (Постачальник) (позивач) та Закритим акціонерним товариством "Кримвтормет" (Покупець) ( відповідач) був укладений Договір поставки металолому (а.с. 8-9).

За своєю правовою природою, зазначений договір є договором поставки, який укладено відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки, продавець (постачальник) якій здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття його товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1.1 Договору, Постачальник зобовязується поставити, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити лом та відходи чорних, кольорових металів.

Відповідно до пункту 1.2 Договору кількість товару який поставляється, ціна товару, асортимент ( види, підвиди, марки), відвантажні реквізити, строки поставки узгоджуються сторонами в прейскурантах заготовлювальних цін на лом та відходи чорних, кольорових металів, або протоколах узгодження цін, які є невідємною частиною дійсного договору.

Пунктом 3.7 договору сторони передбачили, що право власності на товар переходить до покупця з моменту його передачі на підставі приймально здавальних актів форми 19 та 19ц.

Згідно з пунктом 4.1 договору ціна на товар, який поставляється встановлюється з протоколу узгодження цін.

Відповідно до пункту 4.4 договору оплата за товар здійснюється на підставі : рахунків, у випадку здійснення передоплати; приймально здавальних актів 19 та 19ц по фактичній поставці металолому.

Так, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу, а відповідачем прийнято товар, що підтверджується актами приймання металів чорних (вторинних) ( а.с. 48-61).

Продукція була отримана відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи у зазначених актах та відтиск печатки підприємства.

Згідно статті 334 Цивільного кодексу України, момент передачі товару є моментом набуття відповідачем права власності на такий товар. Саме з часу отримання товару відповідачем до нього переходять всі права щодо придбаного товару та обов'язки щодо сплати його ціни.

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає сплату ціни товару після його прийняття в повному обсязі.

Якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлено строк здійснення платежу покупцем, в силу частини I коментованої статті покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 174 Господарського України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Стаття 175 Господарського кодексу України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 219 Господарського кодексу України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Прийняття відповідачем товару, яке підтверджується матеріалами справи, породжує зустрічне зобовязання щодо його оплати.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши заяву відповідача про застосування строків позовної давності в частині стягнення 1047,60 грн. за приймально здавальним актом № 11 від 05.03.2008р., суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Пунктом 1 статті 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до пункту 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, та умов договору строк позовної давності для стягнення 1047,60 грн. за приймально здавальним актом № 11 від 05.03.2008р. в даному випадку починає перебігати з 05.03.2008р.

При цьому, суд не приймає доводів позивача щодо відсутності пропущеного строку позовної давності у в звязку із невизначення умовами договору строку здійснення оплати за отриманий товар, у в звязку з наступним:

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, строк позовної давності щодо вимоги про сплату суми заборгованості за Актом № 11 від 05.03.2008р. сплив 05.03.2011р.

Позивач же звернувся до Господарського суду АР Крим 14.06.2011р., згідно із штампом вхідної кореспонденції канцелярії Господарського суду АР Крим. (а.с. 2).

Відповідно до пункту 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже, строк позовної давності щодо стягнення 1047,60 грн. за приймально здавальним актом № 11 від 05.03.2008р. є пропущеним та у суду відсутні підстави для задоволенні позовних вимог в цій частині.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 11413,20 грн., які визнані відповідачем, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши заяву відповідача щодо зміни найменування, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Так, відповідно до п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Кримвтормет" воно є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Кримвтормет".

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або в ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в який вони були б обовязковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь якій стадії судового процесу.

Таким чином, суд дійшов висновку замінити Закрите акціонерне товариство "Кримвтормет" на його правонаступника.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 25, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Замінити Закрите акціонерне товариство "Кримвтормет" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Кримвтормет".

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кримвтормет" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Суворовський спуск, 5, ідентифікаційний код 00190638) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3А, ідентифікаційний код 03358593) в особі Керченської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" (98318, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 79А, ідентифікаційний код 26224872) 11413,20 грн. заборгованості, 114,49 грн. державного мита та 216,16 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників у судовому засіданні 11.07.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 15.07.2011р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.