Рішення № 17079857, 05.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2011Справа №5002-1/2371-2011 за позовом Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Делішес», (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31),

про стягнення 17015,90 грн.,

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 13.12.2010р., № 24/01-55/27-50,

від відповідача ОСОБА_2, представник, довіреність від 10.01.2011р. № б/н,

Суть спору: Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делішес» про стягнення суми боргу в розмірі 15469,00грн. та штрафу в розмірі 1546,90грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста від 15.04.2008р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву звертає увагу на погашення товариством заборгованості за договором від 15.04.2008р. Стосовно вимоги органу місцевого самоврядування про стягнення штрафу в розмірі 1546,90грн. відповідач наполягає на застосування судом строків позовної давності.

Заявою від 30.06.2011р. позивач зменшив розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача 9206,00грн. заборгованості за договором та 1546,90грн. штрафу.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні, що відбулось 30.06.2011р. оголошувалась перерва до 05.07.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, оцінивши надані докази суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі регламентованого рішення позачергової 11-ої сесії Сімферопольської міської ради XXIV скликання від 15.07.2003р. № 177 «Про затвердження Положення про порядок формування фонду розвитку інженерної і соціальної інфраструктури сімферопольської міської ради» 15.04.2008р. між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Делішес» укладений договір про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста, (аркуш справи 8-9, далі - договір).

Відповідно до пункту 2.1.1 договору відповідач зобовязався перерахувати кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста в сумі 17263,00грн., а саме 6905,00грн. до 01.05.2008р., а залишок коштів у розмірі 10358грн. щомісячно рівними долями до 01.10.2008р.

У позовній заяві Виконком Сімферопольської міської зазначає, що відповідачем порушено умови укладеного 15.04.2008р. договору, що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів та заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 7 ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчого комітету Симферопольської міської ради відноситься залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста.

Згідно ст. 27-1. Закону України «Про планування і забудову територій» створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування. Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

У розумінні діючого законодавства зобовязанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Як свідчать матеріали справи, платіжними дорученнями №15110 від 10.11.2008р. №15111 від 10.11.2008. та №19421 від 03.04.2009р. відповідачем у виконання договору від 15.04.2008р. перераховано до місцевого бюджету м. Сімферополя 11000,00грн.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких названий і такий спосіб, як примусове виконання обовязку в натурі.

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає цивільне право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.

Юридична зацікавленість позивача, у випадку предявлення позову, покладає на нього обовязок довести, що цивільні права позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Відсутність факту порушення права, на захист якого подано позов, не є підставою для відмови у прийнятті позову, оскільки на стадії прийняття позовної заяви суд не досліджує питання наявності чи відсутності факту такого порушення, тобто не розглядає спір по суті.

Разом з тим, встановлення відсутності чи наявності факту порушення відповідного права входить до предмету дослідження при вирішенні спору по суті.

До звернення позивача з позовом до суду відповідачем добровільно сплачена заборгованість за договором в розмірі 11000,00грн. Отже, відсутність порушення прав позивача на момент звернення з позовом до суду, тягне за собою відмову в позові в цій частині.

Крім того, платіжним дорученням №5132 від 21.06.2011р. відповідачем у виконання умов договору сплачено залишок в сумі 6263,00грн.

Згідно пункту 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У звязку з тим, що відповідачем у добровільному порядку сплачено залишок заборгованості в розмірі 6263,00грн. (17263,00грн.- 11000,00грн.), а як наслідок й повністю виконано умови договору від 15.04.2011р. провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з товариства штрафу в розмірі 1546,90грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

В свою чергу, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Слід враховувати, що відповідно до умов договору від 15.04.2008р. сторонами чітко обумовлено кінцевий строк перерахування коштів на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста, а саме до 01.10.2008р. Так, прострочення виконання зобовязання за даним договором починається з 02.10.2008р., а строк відповідного нарахування штрафу закінчується 02.04.2009р.

При цьому право вимоги про стягнення штрафу у кредитора діє протягом одного року тобто до 02.04.2010р. відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, заявлена до стягнення сума штрафу в розмірі 1546,90грн. задоволенню не підлягає.

Понесені позивачем судові витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на сторін відповідно до статті 49 ГПК України.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене згідно ст.84 ГПК України і підписане 11 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 80, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делішес» 6263,00грн. припинити.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делішес» заборгованості в розмірі 11000,00грн. та штрафу в сумі 1546,90грн. в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делішес», (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31 відомості про банківські реквізити у справі відсутні, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 32624767) на користь Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, банківські реквізити: рахунок 31514931700002 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 04055630) державне мито в розмірі 62,57 грн. та 86,86грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.