Рішення № 17079845, 12.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

12.07.2011Справа №5002-23/2453-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик» (вул. Софійська, буд. 10-А, Шевченківський район, м. Київ, 01001)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юр. адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2)

про стягнення 5688,49 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача не зявився.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 5688,49 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань в частині оплати товару за договором № 424 поставки продукції, укладеного між сторонами 01.01.2011 р., в результаті чого, позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 5500,00 грн. як залишок боргу за поставлений товар згідно видаткової накладної ТТН № СРЦ-001506 від 19.01.2011 р. Крім того, ТОВ «ОЛГА-Логістик» нарахувало пеню у відповідності до п. 5.3 договору в розмірі 188,49 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, направив клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Представник відповідача у судові засідання 29.06.2011р. та 12.07.2011р. не зявився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі незявлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

Встановив :

01.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено Договір поставки продукції №424, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобовязався продати та поставити, а Покупець купити та оплатити на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних.

Згідно п.3.3 Договору Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію товару переданого Постачальником, протягом 7 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик» поставило продукцію за видатковою накладною ТТН № СРЦ-1506 від 19.01.2011р. на суму 6624,96 грн., однак відповідач виконав зобовязання з оплати продукції частково, сплативши 1124,96грн.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач частково оплатив заборгованість на суму 1124,96грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 5500,00грн.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, штраф є неустойка, який стягується одноразово від суми невиконаного зобовязання, тоді як пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Відповідно п.5.3 договору поставки у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути 188,49грн. пені, які розраховані вірно та підлягають стягненню з відповідача.

Витрати на оплату державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юр. адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2; ід. №НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛГА-Логістик» (вул.Софійська, буд. 10-А, Шевченківський район, м. Київ, 01001, р/р №26000044638001 в АТ АБ «БІЗНЕС СТАНДАРТ», МФО 339500, код ЄДРПОУ 36001805) 5500,00грн. основного боргу, 188,49грн. пені, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.