Рішення № 17079822, 11.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

11.07.2011Справа №5002-26/2505-2011 За позовом Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» (95015, м. Сімферополь, вул. Батуріна, 13),

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1), про стягнення 4950грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача ОСОБА_2, представник, дов. від 24.05.2011 року,

від відповідача ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвокат, свідоцтво №1236.

Суть спору: позивач, Державне підприємство «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ДП РПЦ АР Крим грошових коштів у сумі 4950грн., державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача зобовязань за договором «Проведення маркетингових, консалтингових та інвентаризаційних робіт» щодо обміру, моніторингу та обробці ринкової інформації про вартість матеріалів для проведення незалежної оцінки по визначенню вартості зношення та реконструкції нежилої будівлі за адресою: м. Сімферополь, вул. Батурина, 13, яка знаходиться на балансі позивача, у звязку із чим, кошти, які були сплачені відповідачу за проведення вказаних робіт, підлягають поверненню.

Відповідач проти позову заперечує, вказує, що виконання взятих на себе зобовязань за спірним договором підтверджується актом приймання передачі робіт та проведеною Контрольно ревізійним управлінням в АР Крим перевіркою щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та взаєморозрахунків з ДП «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим».

У судовому засіданні сторони підтвердили доводи на які посилалися при обґрунтуванні своїх вимог та заперечень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд

встановив:

29.07.2010 року між Державним підприємством «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» - Замовником та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 Виконавцем, укладений договір проведення маркетингових, консалтингових та інвентаризаційних робіт.

Відповідно до п.2. даного договору, предметом цього договору є, ідентифікація та обмір нежилої будівлі літ. В-ІІІ. Моніторинг та обробка ринкової інформації про вартість матеріалів та СМР для проведення незалежної оцінки по визначенню вартості зношення та реконструкції нежилої будівлі літ. В-ІІІ, яке знаходиться на балансі ДП РПЦ АР Крим, розташованого за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Батурина, 13.

Строк виконання робіт 7 робочих днів, згідно з п. 2.2. договору.

Згідно з п. 3. договору, загальна вартість робіт по підготовці документації складає 3950грн. без ПДВ. Розрахунок між сторонами здійснюється безготівковим розрахунком, 100% вартості робіт по оцінці на розрахунковий рахунок субєкту оціночної діяльності протягом трьох банківських дня від дати підписання даного договору.

Згідно представленого суду платіжного доручення №32053 від 30.07.2010 року ДП РТПЦ АР Крим перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_1 4950грн..

08.09.2010 року між ДП «Радіотелевізійним передавальним центром АР Крим» та ФОП ОСОБА_1 підписаний Акт приймання передачі робіт.

Позивач, мотивуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4950грн. посилається на проведену 03.03.2011 року Контрольно ревізійним управлінням в АР Крим перевірку, якою встановлено, що ФОП ОСОБА_1, відповідно до укладеного договору, були сплачені грошові кошти в сумі 4950грн., однак, ревізії не була надана документація, яка підтверджує виконання робіт за вказаним договором, на підставі чого, ДП ПТПЦ АР Крим посилається на порушення з боку відповідача статей 526, 629 Цивільного кодексу України, щодо виконання зобовязань.

Дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає у звязку з наступним.

Так, 03.03.2011 року Контрольно ревізійним управлінням в АР Крим була проведена ревізія фінансово господарської діяльності Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» за період з 01.08.2009 по 31.12.2010 роки, про що складено Акт за №06-21/45, (а.с.23-26).

Листом №01-06-14-14/2492 від 21.03.2011 року КРУ в АР Крим повідомило ДП «РТПЦ АР Крим» про усунення виявлених порушень.

Так, у п. 5 зазначено - ревізією встановлено, що у порушення п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, п. 15.5 П(С)БО 16 «Витрати» відповідно до укладеного договору з ФОП ОСОБА_1 без фактичного виконання робіт списано кошти на витрати у сумі 4950грн. у звязку з чим, необхідно відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за не виконані роботи ФОП ОСОБА_1 у сумі 4950грн. Провести претензійно позовну роботу щодо відшкодування коштів за не виконані роботи. У разі не відшкодування коштів, стягнути з винної особи заступника директора Найденова Л. В шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги посилання позивача на вказані вище документи перевірки Контрольно ревізійного управління, як на підставу своїх вимог, позивач в той же час, не заперечує факту підписання акту приймання передачі робіт від 08.09.2010 року.

Між тим, в самому висновку перевірки, який викладений у акті №06-21/45 від 03.03.2011 року, зазначено, що ревізією неможливо встановити, які роботи фактично виконані. Тобто порушено п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, яким передбачено, що записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього положення. Первинними документами є письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів. Таким чином, законними підставами для списання витрат по бухгалтерському обліку є первинні документи. Акт виконання робіт фіксує дотримання умов виконання договірних зобовязань, проте без первинних документів не підтверджує фактичного здійснення господарських операцій.

Проте, суд не може погодитися з даним висновком, який є помилковим.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 545 Цивільного кодексу України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Отже, саме акт приймання передачі робіт від 08.09.2010 року і є фактом підтвердження виконання відповідачем свого обовязку за договором проведення маркетингових, консалтингових та інвентаризаційних робіт від 29.07.2010 року так як він підписаний директором Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» та завірений мокрою печаткою.

Між іншим, щодо первинної документації треба зазначити наступне.

Згідно з п. 5.1. договору від 29.07.2010 року, після завершення робіт, Виконавець передає Замовнику документацію для проведення незалежної оцінки по переоцінці необоротних активів.

А пунктом 5.2. передбачено, що одночасно з передачею документації Виконавець передає всю інформацію про обєкт, яка йому була надана Замовником та зобовязується не зберігати у себе інформацію по обєктам оцінки, в тому числі електронної версії на всіх видах носіїв.

Дана обставина також зафіксована у довідці №06-31/38 від 15.02.2011 року проведеною КРУ в АР Крим про зустрічну звірку в ФОП ОСОБА_1 з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та взаєморозрахунків з ДП «РТПЦ АР Крим» за період 01.08.2009 року по 31.12.2010 року.

Отже, у відповідача, згідно вимог спірного договору, навіть не повинно бути первинних документів на які посилається позивач та міститься вказівка у акті Контрольно ревізійного управління в АР Крим від 03.03.2011 року №06-21/45.

Враховуючи, що згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач не представив доказів того, що відповідач порушив умови договору проведення маркетингових, консалтингових та інвентаризаційних робіт від 29.07.2010 року, не виконав, або неналежно виконав свої обовязки, а отже позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 4950грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.

Відповідно до абз. 2 п. 10 розяснення президії Вищого господарського суду України, від 04.03.1998 року №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

На підтвердження понесених витрат послуг адвоката, відповідач представив договір №01-07/11 про надання правових послуг адвоката від 04.07.2011 року, угоду про узгодження ціни та квитанцію до прибуткового касового ордеру №5 від 05.07.2011 року.

Згідно угоди про узгодження ціни, вартість послуг адвоката за представлення інтересів ФОП ОСОБА_1 в рамках справи №5002-26/2505-2011, складає 2000грн..

Сплата цієї суми ФОП ОСОБА_1, підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №5 від 05.07.2010 року.

Отже, на ДП «РТПЦ АР Крим» покладається стягнення на користь ФОП ОСОБА_1 сума витрачена за надання послуг адвоката.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 11 липня 2011 року. З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.У позові Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4950грн., відмовити.

2.Стягнути з Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» (95015, м. Сімферополь, вул. Батурина, 13, р/р26008001311015 в ЗАТ «ОТП Банк» м. Київ МФО 300528 ОКПО 01190126, ІНН 011901201296) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (95011, м. Сімферополь, вул. Кірова, 12а, оф. 41, р/р260530096901 в ПАТ «Банк «Фінанси і кредит» МФО 384889 ОКПО 2037115238) суму витрачену на послуги адвоката у розмірі 2000грн.. 3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 13.07.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.