Постанова № 17079574, 14.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"14" липня 2011 р. Справа № 5015/833/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Глос О.І.

суддів:Костенко Т.Ф., Мачульського Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ТрастТер"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду

від 19.04.2011 р.

у справі№5015/833/11

господарського судуЛьвівської області

за позовомПриватного підприємства "ТрастТер"

доДТГО "Львівська залізниця"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

проТОВ "Компанія "Лізинговий дім"

відновлення становища п'яти залізничних напіввагонів №56263064, №56263072, №56263080, №56263106, №56263114, які були зареєстровані на ПП "ТрастТер" станом на 09.06.2010р.; визнання недійсною заявки ДТГО "Львівська залізниця" від 07.06.2010р., поданої на реєстрацію залізничних напіввагонів №56263064, №56263072, №56263080, №56263106, №56263114 (зі зняттям ознаки оренди) до Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.03.2011 року у справі №5015/833/11 (суддя Пазичев В.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 року (судді Юрченко Я.О., Зварич О.В., Якімець Г.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Приватне підприємство "ТрастТер" просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2011р. у справі №5015/833/11, відновити становище п'яти залізничних напіввагонів №56263064, №56263072, №56263080, №56263106, №56263114, які були зареєстровані на ПП "ТрастТер" станом на 09.06.2010р., визнати недійсною заявку ДТГО "Львівська залізниця" від 07.06.2010р., поданої на реєстрацію залізничних напіввагонів №56263064, №56263072, №56263080, №56263106, №56263114 (зі зняттям ознаки оренди) до Головного інформаційно-обчислювального центру Укрзалізниці, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони не скористались своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України Першикова Є.В. від 12.07.2011р. №03.08-05/368 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого—судді Глос О.І., Костенко Т.Ф., Мачульский Г.М.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних обставин правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

11.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Лізинговий дім” (лізингодавець) та Приватним підприємством “ТрастТер” (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу (оренди) №394/0308, згідно з яким лізингодавець передав позивачу (лізингоодержувачу) напіввагони 4-х вісні моделі 12-9745 ТУ У 35.2 –01124454-032-2004 в кількості 5-ти штук за №№56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114.

Оскільки, на думку позивача, при виконанні договору ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" протиправно вилучило предмет лізингу і подало заявку на реєстрацію вищевказаних залізничних напіввагонів, а відповідач здійснив перереєстрацію вказаних 5-ти напіввагонів (із зняттям ознаки оренди) за №№56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114 без подачі всіх документів, які передбачені п.2.3 Правил реєстрації вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України №856 від 28.09.2004 року (далі по тексту –Правил), зокрема, доказів розірвання договору фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008 року, ПП "Траст Тер" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ДТГО "Львівська залізниця" про відновлення становища п'яти залізничних напіввагонів №№56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114, які були зареєстровані на ПП "Траст Тер" станом на 09.06.2010 року.

24.02.2011 року ПП "Траст Тер" звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про доповнення позовних вимог в якій просило доповнити позов вимогою про визнання недійсною заявки ДТГО "Львівська залізниця" від 07.06.2010 р., поданої на реєстрацію залізничних напіввагонів №№ 56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114 (зі зняттям ознаки оренди) до Головного інформаційно обчислювального центру Укрзалізниці.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що: по-перше, оскільки договір фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008 року було достроково припинено, а предмет лізингу повернуто лізингоодержувачем (позивачем) лізингодавцю, позивач не довів, яке саме його право було порушено відповідачем внаслідок перереєстрації спірних напіввагонів; по-друге, позивачем неправильно обрано спосіб захисту права, яке він вважає порушеним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки апеляційного господарського суду законними та обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до Правил реєстрації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 28.09.2004 року №856, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 року за №1316/9915, реєстрація власних вантажних вагонів здійснюється у таких випадках: якщо раніше відомості про них були відсутні в АБД ПВ; зміни власника вагона; зміни станції приписки вагона; зміни залізниці приписки вагона; переобладнання (модернізації) вагона; перенумерації; передання (прийняття) вагона в оренду та повернення з оренди. Для реєстрації власних вантажних вагонів власник подає до реєструвального підрозділу заявку згідно з додатком 2 до цих Правил та пакет документів. Надані документи мають бути без виправлень, містити інформацію про рід, номери вагонів (заводські та надані Укрзалізницею), моделі та роки їх побудови. Документи повинні бути пред’явлені в оригіналах або в копіях, завірених підписом і печаткою власника вагонів. Працівниками реєструвального підрозділу надані копії звіряються з оригіналами документів, завіряються підписом особи, що здійснила перевірку, та печаткою реєструвального підрозділу. Оригінали документів повертаються власнику. Акт огляду технічного стану власних вагонів подається тільки в оригіналі. Пакет документів із заявкою реєструвального підрозділу надається до ГІОЦ Укрзалізниці згідно з додатком.

Згідно з Правилами реєстрації власних вантажних вагонів, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 28.09.2004 року №856, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 року за №1316/9915, реєстрація власних вагонів - це процедура внесення до АБД ПВ відомостей про власні вантажні вагони та їх власника. Відтак, реєстрація чи перереєстрація вагонів не є підставою для встановлення чи зміни правовідносин, що регулюють питання користування та розпорядження предметом лізингу.

Відповідно до абзацу 4 п.2.3. Правил реєстрації після закінчення терміну оренди або дострокового розірвання договору оренди власник вантажних вагонів зобов’язаний подати до ГЮЦ Укрзалізниці через реєструвальний підрозділ заявку на повернення орендованого вагона власнику.

02.06.2010 року на адресу реєструвального підрозділу ДТГО “Львівська залізниця” надійшла заявка №310 на реєстрацію (перереєстрацію) власних вантажних вагонів №56263064, №56263072, №56263080, №56263106, №56283114 зі зняттям ознаки оренди у зв’язку із достроковим припиненням договору фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008 року. На підтвердження даного факту було надіслано акт прийому-передачі майна від 01.07.2009 року про передачу лізингоодержувачем ПП “ТрастТер” лізингодавцю ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” вантажних вагонів №56263064, №56263072, №56263080, №56263106, №56283114. Даний акт прийому-передачі підписаний та скріплений печатками обох сторін Договору.

02.06.2010 року листом №265 ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” повідомило, що договір фінансового лізингу №394/0308 від 11.03.2008 року розірвано та майно за вказаним договором вилучено (а. с. 32 т.1).

З огляду на викладене, висновки господарських судів про те, що ТОВ “Компанія “Лізинговий дім” було дотримано вимоги п.2.2. Правил реєстрації, у зв'язку з чим у ДТГО “Львівська залізниця” не було підстав відмовляти у прийнятті документації, є законними та обґрунтованими.

У матеріалах справи міститься рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2009 року у справі №22/241, яким встановлено, що відповідно до актів прийому-передачі від 01.07.2009 року у зв’язку з достроковим припиненням договорів фінансового лізингу №396/0308 від 11.03.2008 року та №394/0308 від 11.03.2008 року сторони досягли згоди про передачу предмету лізингу –напіввагонів 4-х вісних моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004, сітьові номера 56263064, 56263072, 56263080, 56263106, 56263114, 56263122, 56263130, 56263148 –в кількості 8 штук. Дані акти прийому-передачі підписані та скріплені печатками представників обох сторін.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, укладений сторонами договір №394/0308 фінансового лізингу від 11.03.2008 року був припинений з 01.07.2009 року –з часу підписання сторонами акта приймання-передачі майна.

Таким чином, суди дійшли правомірного висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, яке саме його право порушено відповідачем внаслідок здійснення реєстрації спірних напіввагонів, оскільки договір №394/0308 фінансового лізингу від 11.03.2008 року було припинено, а предмет лізингу повернуто позивачем (лізингоодержувачем).

Висновки господарських судів про неправильно обраний позивачем спосіб захисту права, яке він вважає порушеним, також відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Статтею 8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів в силу ч.2 ст.16 ЦК України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Як цілком правомірно зазначено апеляційним господарським судом, обраний ПП "Траст Тер" предмет спору опосередковано пов'язаний з виконанням укладеного між позивачем та третьою особою договору фінансового лізингу, а тому господарський суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.

Крім того, слід зазначити, що задоволення позову у обраний позивачем спосіб не призведе до відновлення права, яке позивач вважає порушеним внаслідок протиправного (на думку позивача) вилучення третьою особою предмету лізингу.

З огляду на викладене, висновки господарських судів про невідповідність обраного позивачем способу захисту права (яке він вважає порушеним) способам захисту прав, встановленим чинним законодавством, є цілком правомірними.

За таких обставин, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 Господарського процесуального кодексу України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р. у справі №5015/833/11 не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п.1 ч.1 ст.111-9, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства “Траст Тер” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 року у справі № 5015/833/11 залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 року у справі № 5015/833/11 –без змін.

Головуючий О. Глос

Судді Т. Костенко

Г. Мачульський