Постанова № 17078929, 24.06.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року           Справа № 5023/1913/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя О.А. Істоміна, суддя Л.М. Бабакова, суддя С.В. Барбашова,

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився

відповідача –не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ТОВ "АТП "Харківські будматеріали" (вх. №2328Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 17.05.11 р. у справі № 5023/1913/11

за позовом Дочірнього підприємства "АвтоМАЗ-Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "Харківські будматеріали", м. Харків

про стягнення 4700,06 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 4245,00 грн. основного боргу, 297,15 грн. інфляційних та 157,91 грн. 3% річних за отримані автозапчастини згідно видаткових накладних.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.05.2011 р. (суддя Савченко А.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4245,00 грн. основного боргу, 92,12 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213,15 грн.

Відповідач, ТОВ "АТП "Харківські будматеріали", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2011р., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання в суді першої інстанції, тому, оскаржуване рішення в порушення процесуального права було прийнято судом першої інстанції без участі представника відповідача, що позбавило його процесуальної можливості надати належні пояснення по позовних вимогах.

Апелянт в судове засідання не з’явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату час, та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.06.2011р., яке мається в матеріалах справи.

Позивач, ДП "АвтоМАЗ-Україна", в судове засідання також не з’явився, у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2011р. –залишити без змін. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства. Також, позивач у своєму відзиві просить провести судове засідання без його участі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно видаткових накладних № ОРА-000526 від 07.12.2009р. на суму 617,00грн., № ОРА-000543 від 11.12.2009р. на суму 1782,00грн., № ОРА-000544 від 14.12.2009р. на суму 1481,00грн. та № ОРА-000179 від 24.03.2010р. на суму 1292,00грн. позивач передав відповідачу запчастини (товар) на загальну суму 5172,00грн., що підтверджується засвідченими копіями вищевказаних накладних, які містяться в матеріалах справи, та відповідними довіреностями на отримання товару. Відповідачем отриманий товар було оплачено лише частково.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання ст. 530 ЦК України позивач надіслав відповідачу 14.02.2011р. претензію з вимогою про оплату на суму 4649,98грн. (в тому числі 4503,95грн. - основний борг з урахуванням інфляційних та 146,03грн. - 3% річних). Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 4245,00 грн., яка до цього часу не погашена.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що вимога позивача про стягнення 4245,00 грн. боргу є обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 297,15грн. інфляційних та 157,91грн. 3% річних, суд першої інстанції також правомірно їх не задовольнив.

Так, згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.

Належною вимогою про оплату заборгованості є претензія від 14.02.2011р. за вих. № 7. З урахуванням строків, обов’язок по оплаті у відповідача виник після 21 лютого 2011р., але позивачем розрахунок інфляційних та 3 % річних проведено за період з березня 2010 року по лютий 2011 року, який передує зверненню до відповідача з відповідною вимогою про оплату.

Позивач помилково вважає належною вимогою про оплату в порядку ст. 530 ГПК України наданий відповідачу останній рахунок-фактуру № ОРА-000156 від 01.03.2010р., оскільки матеріалами справи встановлено, що поставка за спірними накладними була позадоговірною. А в вищевказаному рахунку в якості підстави поставки зазначено договір № ОРА-000090 від 23.10.2009р, якого в матеріалах справи не має. Крім того, судом першої інстанції було зобов’язано позивача надати докази надсилання рахунків на оплату, проте, позивачем вищевказаних доказів до матеріалів справи не надано.

В апеляційній скарзі відповідач як на єдину підставу для скасування оскаржуваного рішення посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, на те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання в суді першої інстанції та рішення прийнято за відсутності представника відповідача.

Однак, судова колегія вважає за необхідним зазначити, що твердження відповідача є необґрунтованими, так як ухвала господарського суду Харківської області від 23.03.2011р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду була надіслана сторонам у справі, в тому числі і відповідачу у відповідності до ст. 64 ГПК України, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні даної ухвали, а також, повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. справи 28-30). Крім того, дана справа відкладалась судом першої інстанції, а саме ухвалою від 19.04.2011р., яка також була надіслана сторонам, в тому числі і відповідачу у відповідності до ст. 64 ГПК України.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2011р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення

Рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2011р. у справі № 5023/1913/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя           О.А. Істоміна

Суддя           Л.М. Бабакова

Суддя С.В. Барбашова

Повний текст постанови підписаний 21.06.2011р.