Постанова № 17078923, 24.06.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р. Справа № 5023/994/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (дов. №5091 від 14.06.2004 р.)

відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №1856 Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2011р. по справі №5023/994/11

за позовом Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків

до Приватного підприємства “Голден Мін”, м. Харків

про стягнення 296515,84 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просила суд стягнути на свою користь з Приватного підприємства “Голден Мін” заборгованість по орендній платі та неустойку в розмірі подвійної орендної плати в сумі 296515,84грн. за договором оренди №2-Г13 від 22.05.2008 р., а також судові витрати в сумі 3201,16 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.04.2011 р. по справі №5023/994/11 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства “Голден Мін” на користь позивача 296515,84 грн. заборгованості по орендній платі та неустойки в розмірі подвійної орендної плати за договором оренди №2-Г13 від 22.05.2008 р., а також 2965,16 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приватне підприємство “Голден Мін” з рішенням місцевого господарського суду не погодилось, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2011 р. по справі №5023/994/11 повністю, стягнути з СПДФО ОСОБА_2 вартість сплачених за подання апеляційної скарги державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Позивач, СПДФО ОСОБА_2, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим при повному зясуванні всіх обставин справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення без змін.

07.06.2011 р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надійшло заперечення ПП “Голден Мін” на відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що відповідач вважає, що бездоказові заперечення позивача не спростували, а лише підтвердили, що рішення було постановлене з порушенням вимог матеріального та процесуального права України.

Крім того, ПП “Голден Мін” просить розглянути справу за його відсутності, в звязку із знаходженням у відрядженні.

Колегія суддів вважає, що незявлення в судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому клопотання ПП “Голден Мін” підлягає задоволенню, а справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиви на неї, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2008 р. між СПДФО ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП “Голден Мін” (орендар) був укладений договір оренди №2-Г13 (а. с. 12-14).

Згідно умов п.п.1.1 договору орендар прийняв в тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення (комерційний офіс) фактичною загальною площею 208,33 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Термін дії договору становить 35 місяців 25 діб з дня передачі обєкту оренди за актом приймання-передачі.

За договором майно передається в оренду для розміщення комерційного офісу орендодавця. Факт приймання-передачі майна підтверджується актом від 22.05.2008 р. (а. с. 15).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що всі положення стосовно змісту розділу 5 (орендна плата та порядок розрахунків) викладені у додатку №2, який є невідємною частиною договору. (а. с. 16).

Відповідно п. 5.1 додатку №2 розмір плати за оренду протягом перших 12 місяців, які починаються з дати підписання договору складає 25 тис. грн. Сторони переглядають розмір орендної плати по спливу першого року оренди, який має коригуватись не більш ніж на офіційний індекс інфляції, що розраховується за останні 12 місяців дії договору. (п.5.3 додатку №2).

Згідно п.6.2 договору орендар та орендодавець кожний квартал, після отримання орендної плати за наступний квартал складають відповідний акт про відсутність взаємних претензій по якості виконаних послуг та сплаченої за них орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди №2-Г13 від 22.05.2008 р. був чинним, відповідач користувався орендованим майном, що підтверджується актами наданих послуг від 30.06.2008р., 31.07.2008р., 29.08.2008р., 30.09.2008р., 31.10.2008р., 30.11.2008 р., 31.12.2008р., де зафіксовано, що послуги, надані орендодавцем в цей період задовольняють орендаря повністю; приміщення надане в оренду, використовується за призначенням, сторони претензій один до одного відносно технічного та санітарного стану не мають; вартість наданих послуг протягом вказаного часу становить 25000,00 грн. без ПДВ. (а. с. 67-73), а також актом звіряння взаєморозрахунків центра комунікаційних послуг Харківської філії ВАТ “Укртелеком“ від 01.11.2009 р. (а. с. 88).

На виконання умов договору щодо сплати орендної плати, по спливу першого року оренди, позивачем було здійснено коригування орендної плати з урахуванням офіційного рівня інфляції, який за період з 01.06.2008 р. по 31.05.2009 р. зріс на 13,8% ( а. с. 18). Таким чином, орендна плата за червень 2009 р. склала 28450,00 грн.

У зазначений спосіб СПДФО ОСОБА_2 були здійснені розрахунки орендної плати за липень 2009 р., яка склала 28752,95 грн. та за серпень 2009 р., яка склала 28724,20 грн.

Однак, орендар у встановлений договором термін орендну плату не сплачував, в звязку з чим орендодавець був змушений звертатися до нього листами щодо погашення виниклої заборгованості (а. с. 22-30).

В звязку з невиконанням орендарем зобовязань щодо сплати орендної плати протягом трьох місяців, на підставі п.1 статті 782 Цивільного кодексу України, орендодавець скористався своїм правом та відмовився від договору і вимагав повернення свого майна, звернувшись до орендаря з листами від 27.08.2009 р., які були отримані відповідачем 28 та 29.08.2009 р., що згідно ч. 2 статті 782 Цивільного кодексу України є датою розірвання договору (а. с. 31-42).

Відповідач на звернення не відреагував, приміщення власникові не повернув.

Згідно п.2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Починаючи з 01.09.2009 р. у звязку з неповерненням приміщення, розмір неустойки склав відповідно: за вересень 2009 р. 57505,90 грн., за жовтень 2009р. 57505,90 грн., за листопад 2009 р. 57505,90 грн., за грудень 2009 р. 57505,90 грн., за період з 01.01.2010 р. по 03.01.2010 р. 5565,09 грн.

Загальна сума заборгованості станом на 04.01.2010 р., за виключенням страхового депозиту в розмірі 25000,00 грн. сплаченого орендарем згідно п.5.2 додатку №2, склала 296515,84 грн., з них: 85927,15 грн. заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції; 235588,69 грн. неустойка за період з 01.01.2010 р. по 03.01.2010 р.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Будь-які докази погашення відповідачем виниклої заборгованості в добровільному порядку суду не надані, також відсутні докази, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. ч. 2 та 3 статті 551 Цивільного Кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно у відповідності до норм чинного законодавства та умов договору визнано позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості 296515,84 грн. обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню

Посилання в апеляційній скарзі як на підставу скасування рішення суду на неповідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та відсутність в позовній заяві ціни позову є безпідставними з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про порушення провадження у справі, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції на ухвалі суду від 15.02.2011 р.; 22.02.2011 р. представник відповідача знайомився з матеріалами справи, про що свідчить його підпис; надав заперечення на позов (а. с. 52-53); заявляв клопотання (а. с. 44, 65); був присутній в судовому засіданні 14.02.2011 р.

Ціна позову хоча і не була зазначена позивачем в преамбулі позовної заяви, але була визначена в заключній частині позову, при поданні якого сплачено відповідну суму державного мита, про що свідчить квитанція від 10.02.2011 р. (а. с.8).

Договір оренди відповідає вимогам статті 638 Цивільного кодексу України. Розрахунок позову проведений у відповідності до умов договору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2011 р. по справі №5023/994/11 прийняте при належному зясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в звязку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2011р. у справі №5023/994/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови по справі № 5023/994/11 складено та підписано 09.06.2011 р.