Постанова № 17078788, 12.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2011 № 11/5026/292/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Жук Г.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Яковлева М.Л.

при секретарі: Марченко Ю.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявились,

від відповідача: не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.2011року

у справі № 11/5026/292/2011 (суддя Довгань К.І.),

за позовом Черкаської міської ради

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 20126, 59 грн. збитків

ВСТАНОВИВ :

10.02.2011 року Черкаська міська рада (далі-позивач) звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) про стягнення 20126, 59 грн. збитків у вигляді неодержаних позивачем доходів внаслідок самовільного використання відповідачем земельної ділянки площею 556, 0 кв.м під нежилим приміщенням по АДРЕСА_2 за період з 25.12.2008 року по 28.02.2010 року (а.с.2-3).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.04.2011року у справі № 11/5026/292/2011 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Черкаської міської ради 4326,00 грн. збитків та судові витрати. У задоволенні іншої частини позову відмовлено (а.с.73-78).

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Черкаська міська рада, через місцевий господарський суд, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.2011року у справі № 11/5026/292/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2011року апеляційну скаргу Черкаської міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 05.07.2011 року.

Ухвалою від 05.07.2011 року розгляд скарги відкладався на 12.07.2011 року у звязку із неявкою представників сторін.

В судове засідання 12.07.2011 року сторони повторно не зявилися, про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

27.12.2004 року між ТОВ «Парус-2» (продавець за договором ) та відповідачем (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець передав у власність покупцю нежитлове приміщення загальною площею 134, 60 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та розташоване на земельній ділянці загальною площею 420 кв.м (а.с. 54).

Вищевказаний договір посвідчено нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу і зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій за № 14378.

25.12.2008 року Черкаською міською радою прийнято рішення № 4-879, яким затверджено технічну документацію з землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку фізичної особи підприємця ОСОБА_2 та надано відповідачу в оренду строком на 49 років земельну ділянку, площею 556, 0 кв.м під нежитлове приміщення павільйону приміського сполучення по АДРЕСА_2. (а.с.9).

Як встановлено місцевим господарським судом, договір оренди вказаної земельної ділянки між сторонами у справі не було укладено.

25.10.2010 року департамент провів розрахунок очікуваної суми збитків за час фактичного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 за період з 25.12.2008 року по 28.02.2010 року в сумі 20126, 59 грн. (а.с.11).

04.11.2010 року департамент архітектури, будівництва та землеустрою листом № 9801 звернувся до відповідача з пропозицією щодо ознайомлення з договором про відшкодування власнику земельної ділянки заподіяних збитків за фактичне користування земельною ділянкою та його підписання (а.с.10).

22.11.2010 року комісією виконавчого комітету Черкаської міської ради по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського призначення та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси, складений акт № 34 про визначення збитків власнику землі (а.с.12-13).

Відповідно до вищевказаного акту у період з 25.12.2008 року по 28.02.2010 року відповідач користувався земельною ділянкою, що знаходиться по АДРЕСА_2 площею 556, 0 кв.м без документа, який посвідчує право на дану земельну ділянку, чим завдало власнику (позивачу) збитки у вигляді неодержаної за вказаний період орендної плати за землю в сумі 20126, 59 грн., яка визначена комісією за чинними в даний період ставками орендної плати за землю (затверджені рішеннями позивача № 8-89 від 04.12.2001 року, № 2-613 від 31.05.2007 року, № 4-385 від 22.04.2008 року, № 4-724 від 11.12.2008 року).

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням ВК Черкаської міської ради від 07.12.2010 року № 1997 (а.с.14) затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 22.11.2009 року № 34. Позивач стверджує, що відповідач з моменту укладення договору купівлі продажу на обєкт нерухомості самовільно використовував земельну ділянку без документу, який посвідчує право на цю земельну ділянку, що унеможливлювало одержання Радою доходів за вказаний період за використання цієї земельної ділянки.

Місцевим господарським судом правомірно зазначено, що Підстави набуття права на землю визначаються розділом ІУ ЗК України. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право користування, в тому числі на праві оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З огляду на норми ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, згідно яких до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності чи користуванні іншої особи, переходить право власності або користування на земельну ділянку, право користування земельною ділянкою площею 134,6 кв. м. під придбаним за договором купівлі-продажу нежитловим приміщенням виникло у відповідача з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно. Згідно представленого у матеріалах справи витягу з Державного реєстру правочинів договір купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрований 27.12.2004 року, за реєстраційним номером 409917.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим у відповідності до закону.

У вирішенні спорів щодо переходу права власності або права користування земельними ділянками внаслідок переходу права власності на житлові будинки, будівлі, споруди, що на них розміщені, судам необхідно досліджувати умови договору купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна, наявність у продавця визначених законом документів, що посвідчують право на земельну ділянку, відповідність нерухомого майна, розміщеного на відповідних земельних ділянках, ознакам житлового будинку (будівлі, споруди), здійснення державної реєстрації права власності особи, яка придбала відповідне нерухоме майно, з урахуванням положень статей 331, 376 ЦК, статей 116, 123, 124,126 ЗК.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

З урахуванням положень статті 3 ЗК України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у ЦК України.

Суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог статті 124 ЗК України і статті 16 Закону України "Про оренду землі".

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив із того, що відповідач у період з 25.12.2008 р. по 28.02.2010р використовував земельну ділянку загальною площею 134,6 кв. м. під придбаним за договором купівлі-продажу нежитловим приміщенням, що знаходиться у АДРЕСА_2 без укладеного у встановленому порядку договору оренди землі, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, однак визнав необґрунтованим нарахування збитків з площі земельної ділянки більшої ніж зазначено в договорі купівлі продажу.

Колегія суддів, звертає увагу на те, що місцевий господарський суд обґрунтовано посилаючись на нормі ст.ст. 22, 1166 ЦК України, визнав протиправною поведінку відповідача, щодо використання земельної ділянки без укладеного договору оренди землі, що спричинило збитки власника земельної ділянки у вигляді не отриманої ним плати за землю, яку він отримав бі у разі укладення договору оренди.

Однак, висновок місцевого господарського суду щодо невірного визначення позивачем розміру земельної ділянки, яку використовував відповідач, колегією суддів відхиляється з огляду на наступне.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що відповідач звернувся до Черкаської міської ради за реалізацією оформлення права користування земельною ділянкою лише у 2008 році, при цьому про оформлення земельної ділянки більшої площі 556.0 м. кВ., в тому числі 382,0 м.кв. землі комерційного використання та 174.0 м.кв. землі технічної інфраструктури, про що свідчить представлений в матеріалах справи витяг з технічної документацію на земельну ділянку, яка фактично використовується ПП ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 (а.с.8).

Рішенням Черкаської міської ради № 4-879 від 25.12.2008 року ПП ОСОБА_2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку та надано земельну ділянку в оренду строком на 49 років саме на земельну ділянку площею 556.0 м. кВ. Рішенням зобовязано приватного підприємця ОСОБА_2 укласти договір оренди землі протягом 2-х місяців з дати прийняття такого рішення ради.

Отже, сторонами у справі дійшли згоди про укладення договору оренди землі мале площею 556.0 м. кВ, відповідачем не доведено, що фактично він використовує земельну ділянку площею меншою, ніж зазначено у рішенні ради, як і не доведено належними чи допустимими доказами, що збитки завдано не з його вини.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.

Позивачем правомірно та обґрунтовано проведено розрахунок збитків за час фактичного використання земельної ділянки у відповідності до вимог ст.. 1 Закону України «Про плату за землю» у вигляді орендної плати за період з 25.12.2008 року по 28.02.2010 року із розрахунку площі земельної ділянки - 556.0 м.кв., що підтверджено відповідним розрахунком (а.с.11), Актом визначення збитків від 12.11.2010 року № 34 (а.с.12) та Рішенням ВК Черкаської міської ради про затвердження зазначеного акту (а.с.14).

За даних обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідач не довів, що збитки, завдано апелянту не з його вини, відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 20126, 59 грн. суд визнає обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом не повно досліджено обставини справи, а тому рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.2011 року у справі № 11/5026/292/2011 підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.2011року у справі № 11/5026/292/2011 - задовольнити.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.2011року у справі № 11/5026/292/2011 - скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 25212542) 20126, 59 грн. збитків.

5. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України через податкову інспекцію у м.Черкаси (м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м.Черкаси № 31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 201, 26 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.

7. Матеріали справи № 11/5026/292/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Тарасенко К.В.

Яковлев М.Л.